2. Кримінально-правовий аналіз окремих злочинів у сфері службової діяльності

Ст. 364 Зловживання владою або службовим становищем

Безпосереднім об’єктом є нормальна діяльність державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, окремої організації, установи, підприємства (незалежно від форми власності), зміст якої визначається законодавством України, а також авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій. Додатковим – життя та здоров’я потерпілої особи, її честь та гідність, інші конституційні блага (виборчі, трудові, житлові), а також власність.

Об’єктивна сторона цього злочину містить у собі три обов’язкові ознаки:

1) використання службовою особою влади або службового становища всупереч інтересам служби, що виражається у певних діях чи бездіяльності суб’єкта;

2) настання наслідків у виді істотної шкоди правоохоронним інтересам;

3) причинний зв’язок між діянням і наслідками.

Суб’єктивна сторона службового зловживання характеризується умисною чи змішаною формою вини. Діяння вчиняється тільки з прямим умислом, а до наслідків, передбачених у ч.1 і ч.2 ст. 364 КК України ставлення суб’єкта може бути у формі умислу або необережності. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочину є мотив, а саме: корисливий мотив, інший особистий інтерес, інтереси третіх осіб.

Суб’єкт злочину – спеціальний (службова особа).

У ч. 2 ст. 364 КК України встановлена кримінальна відповідальність за таке ж діяння, що потягнуло тяжкі наслідки, а в ч. 3 – за вчинення службового зловживання працівником правоохоронного органу.

Відповідно до п. 4 примітки, шкода матеріального характеру вважається тяжкими наслідками, якщо вона в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Ст. 365 Перевищення влади або службових повноважень

Безпосередній об’єкт злочину аналогічний попередньому складу.

Об’єктивна сторона цього злочину полягає:

1) в перевищенні влади або службових повноважень шляхом вчинення активних дій, які виходять за межі наданих суб’єкту прав чи повноважень;

2) в заподіянні істотної шкоди охоронюваним законом інтересам;

3) наявності причинного зв’язку між діянням та його наслідками.

Із суб’єктивної сторони перевищення влади або службових повноважень характеризується умисною або змішаною формою вини. При цьому діяння може бути вчинене тільки умисно. Щодо наслідків можлива як умисна, так і необережна форма вини.

Суб’єктом злочину може бути тільки службова особа.

У частині 2 ст. 365 КК України встановлена відповідальність за перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося:

1) насильством;

2) застосуванням зброї;

3) болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.

Частина 3 ст. 365 КК України передбачає відповідальність за дії, що спричинили тяжкі наслідки.

Ст. 366 Службове підроблення

Безпосередній об’єкт злочину аналогічний попередньому складу.

Предметом цього злочину є офіційні документи.

Об’єктивна сторона підроблення може полягати в одній з таких альтернативних дій:

1) внесення до документів неправдивих відомостей;

2) інше підроблення документів;

3) складання неправдивих документів;

4) видача неправдивих документів.

За ч. 1 ст. 366 КК України злочин визнається закінченим з моменту вчинення вказаних дій незалежно від того, чи спричинили вони наслідки і чи був використаний підроблений документ (формальний склад злочину).

Суб’єктивна сторона службового підроблення за ч. 1 ст. 366 КК України характеризується тільки прямим умислом, а за ч.2 ст. 366 КК України, де кваліфікуючою ознакою є настання тяжких наслідків, вина щодо останніх може бути умисною і необережною.

Суб’єктом службового підроблення може бути тільки службова особа.

Ст. 367 Службова недбалість

Безпосередній об’єкт злочину аналогічний попередньому складу.

Об’єктивна сторона недбалості характеризується:

1) невиконанням (бездіяльність) або неналежним виконанням (дія) службових обов’язків через несумлінне ставлення до них службової особи;

2) настанням наслідків у вигляді істотної шкоди (ч. 1) або тяжких наслідків (ч. 2);

3) причинним зв’язком між неналежною поведінкою по службі та наслідками, що настали.

Суб’єктивна сторона недбалості частіше за все виражається у необережній формі вини як щодо діяння, так і щодо його наслідків. Можлива і змішана форма вини – умисел щодо діяння і необережна форма вини щодо наслідків цього діяння.

Суб’єктом службової недбалості може бути тільки службова особа.

У частині 2 ст. 367 КК України встановлена відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.