- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації до виконання практичних занять з дисципліни „Загальна електротехніка” для студентів групи 1мвт (6.051001. Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології)
- •1. Синусоїдний струм та основні величини, що його характеризують.
- •2. Зображення синусоїдних величин векторними.
- •3. Особливості кіл змінного струму.
- •4. Синусоїдний струм в опорі r.
- •5. Синусоїдний струм в індуктивності.
- •6. Синусоїдний струм в ємності.
- •8. Дії над комплексними числами.
- •7. Зображення синусоїдних величин векторами на комплексній площині.
- •9. Послідовне з’єднання елементів rlc у колі..
- •10. Паралельне з’єднання елементів rlc у колі.
- •11. Закони Кірхгофа у комплексній формі.
- •12. Розрахунок складних кіл синусоїдного струму символічним методом.
- •13. Потужність у комплексній формі.
- •14. Баланс потужностей.
- •15. Топографічна діаграма електричного кола.
- •16. Резонанс в електричних колах.
- •17. Послідовне з’єднання елементів r, l, c. Резонанс напруг.
- •18. Частотні характеристики опорів послідовного контура.
- •19. Паралельне з’єднання віток r, l і r, c. Резонанс струмів.
- •20. Частотні характеристики реактивних двополюсників.
- •21. Взаємна індуктивність в електричних колах.
- •22. Послідовне з’єднання двох індуктивно зв’язаних котушок.
- •23. Паралельне з’єднання двох індуктивно зв’язаних котушок.
- •24. Еквівалентні перетворення в колах із взаємоіндуктивністю.
- •25. Складне електричне коло із взаємоіндуктивністю.
- •26. Потужність у колах із взаємоіндукцією.
- •27. Чотириполюсник.
- •28. Основні рівняння пасивних чотириполюсників.
- •29. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника.
- •30. Еквівалентні схеми чотириполюсників.
- •31. Характеристичні опори чотириполюсника.
- •32. Стала передачі чотириполюсника.
- •33. Чотириполюсник як узгоджувальний пристрій.
- •34. Використання вторинних параметрів для запису рівнянь чотириполюсника.
- •35. Каскадне з’єднання чотириполюсників (ланцюгова схема).
26. Потужність у колах із взаємоіндукцією.
Комплексна потужність,
обумовлена магнітним зв’язком
між
елементами (котушками)
Сумарна
активна потужність за рахунок магнітного
зв’язку
Реактивна потужність взаємоіндукції однакова в обох котушках. Сумарна реактивна потужність за рахунок магнітного зв’язку для узгодженого напрямку струмів (Рис. 61):
Для
неузгодженого режиму знаки у формулах
для
змінюються
на протилежні.
Приклад 6.
У колі (Рис. П6.1) коефіцієнт зв’язку між елементами : k = 0.65. Параметри кола показані на схемі, - ЕРС у Вольтах, опори в Омах.
Розрахувати
струми у вітках,
перевірити
правильність розрахунків за ба-лансом
потужностей, визначити
покази вольтметра, активну
і реактивну
потужності магнітного зв’язку.
Побудувати
сумісну векторну діаграму струмів і
топографічну діаграму напруг (на діаграмі
показати напруги взаємної індукції).
Розрахунок проводиться
методом контурних струмів. За вибраними
нап-рямками контурних струмів складаються
рівняння. Оскільки для контурного струму
магнітозвязані елементи
з’єднані послідовно
узгоджено, у власний опір першого контура
входить складова
.
Струми
і
вхо-дять відповідно в різнойменні кінці
елементів
(неузгоджене увімк-нення), тому у взаємному
опорі буде складова
.
Опір взаємоіндуктивності
Контурні струми:
Струми у вітках:
Правильність розрахунків перевіряється за балансом потужностей.
Потужність джерела (генератора):
Потужність
споживача складається із активної
,
реактивної
потуж-ностей та потужності взаємноіндукції
.
Потужність взаємоіндукції на першій котушці:
Потужність взаємоіндукції на другій котушці:
Активна потужність взаємоіндукції дорівнює нулю:
Реактивна потужність взаємоіндукції :
,
або
.
Активна потужність споживача виділяється на активних опорах:
Реактивна потужність споживача визначається на реактивних опорах:
Загальна реактивна потужність споживача:
.
Похибка в розрахунку активної і реактивної потужностей складає соті долі процента.
Вольтметр, увімкнений між
точками б, е,
покаже модуль комплексу напруги
,
що визначається за розрахованими
струмами і заданими параметрами.
Правильність розрахунків перевіряється за двома незалежними шляхами.
Шлях І.
.
Шлях ІІ.
Похибка у визначенні показів вольтметра складає 0.01 (В).
Дані для побудови топографічної діаграми.
Увага! На елементах напруги мають дві складові – напруги самоіндукції і напруги взаємоіндукції.
Потенціал точки ж
приймаємо за нульовий
,
і відносно нього визна-чаємо комплексні
потенціали всіх інших точок кола.
Комплексні напруги між відповідними точками згідно розрахованих потен-ціалів:
За розрахованими даними на Рис. П6.2 побудована сумісна векторна діаграма струмів і топографічна діаграма напруг.
Приклад 7.
Комплексна напруга
прикладена до електричного кола (Рис.
П7) з параметрами:
Кутова
частота напруги
.
Визначити покази вольтметра.
У даному колі три
контури. Опір ідеального вольтметра
дорівнює нескінечнос-ті, тому в контурі
з вольтметром струму не буде, він покаже
напругу взаємо-індукції, яка визначається
струмом
у другому контурі та опором взаємоін-дукції
між другим та третім контурами.
Розв’язок задачі зводиться до визначення струму у другому контурі, для чого застосовується метод контурних струмів. Спочатку визначаються опори елементів кола:
Задаємось одинаковим напрямом контурних струмів в кожному з контурів (за годинниковою стрілкою), і складаєм рівняння за методом контурних стру-мів:
де:
Визначники системи рівнянь:
Контурні струми:
Перевірка правильності розрахунків за балансом потужностей.
Потужність генератора:
Потужність споживача:
Баланс
зійшовся з достатньою точністю.
Визначення показів вольтметра:
V = 199.8 (B)
