- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації до виконання практичних занять з дисципліни „Загальна електротехніка” для студентів групи 1мвт (6.051001. Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології)
- •1. Синусоїдний струм та основні величини, що його характеризують.
- •2. Зображення синусоїдних величин векторними.
- •3. Особливості кіл змінного струму.
- •4. Синусоїдний струм в опорі r.
- •5. Синусоїдний струм в індуктивності.
- •6. Синусоїдний струм в ємності.
- •8. Дії над комплексними числами.
- •7. Зображення синусоїдних величин векторами на комплексній площині.
- •9. Послідовне з’єднання елементів rlc у колі..
- •10. Паралельне з’єднання елементів rlc у колі.
- •11. Закони Кірхгофа у комплексній формі.
- •12. Розрахунок складних кіл синусоїдного струму символічним методом.
- •13. Потужність у комплексній формі.
- •14. Баланс потужностей.
- •15. Топографічна діаграма електричного кола.
- •16. Резонанс в електричних колах.
- •17. Послідовне з’єднання елементів r, l, c. Резонанс напруг.
- •18. Частотні характеристики опорів послідовного контура.
- •19. Паралельне з’єднання віток r, l і r, c. Резонанс струмів.
- •20. Частотні характеристики реактивних двополюсників.
- •21. Взаємна індуктивність в електричних колах.
- •22. Послідовне з’єднання двох індуктивно зв’язаних котушок.
- •23. Паралельне з’єднання двох індуктивно зв’язаних котушок.
- •24. Еквівалентні перетворення в колах із взаємоіндуктивністю.
- •25. Складне електричне коло із взаємоіндуктивністю.
- •26. Потужність у колах із взаємоіндукцією.
- •27. Чотириполюсник.
- •28. Основні рівняння пасивних чотириполюсників.
- •29. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника.
- •30. Еквівалентні схеми чотириполюсників.
- •31. Характеристичні опори чотириполюсника.
- •32. Стала передачі чотириполюсника.
- •33. Чотириполюсник як узгоджувальний пристрій.
- •34. Використання вторинних параметрів для запису рівнянь чотириполюсника.
- •35. Каскадне з’єднання чотириполюсників (ланцюгова схема).
18. Частотні характеристики опорів послідовного контура.
На Рис. 33
побудовані частотні
характеристики послідовного з’єднання
еле-ментів R,
L,
C –
.
Частотна характеристика комп-лексного
опору Z()
побудована по модулю. При
резонансній частоті еквіва-лентний
опір кола активний. В
ідеальному контурі (R=0)
вхідний опір
при резонансі дорівнює нулю.Частотні
характеристики ідеального контура
показані на Рис. 34.
19. Паралельне з’єднання віток r, l і r, c. Резонанс струмів.
При паралельному з’єднанні
віток з елементами
(Рис. 35)
нап-руга
на кожній з них однакова.
За першим законом Кірхгофа:
Струм
у першій вітці:
домножимо
чисельник і знаменник на спряжений
комплекс знаменника,
=
Де G1 - активна і B1 - реактивна провідності першої вітки.
Аналогічно
для другої вітки:
=
.
Очевидно,
при
, що являється умовою резонансу струмів.
Тобто при резонансі струмів реактивні
провідності віток за модулем рівні.
,
або
, або
Звідси можна визначити резонансну частоту:
враховуючи,
що
, запишемо:
.
Як
було розглянуто раніше,
- резонансна частота послідовного
контура, складеного з тих же елементів,
що і паралельний контур, тоді:
У залежності від параметрів кола можливі такі випадки :
При резонансі струми у вітках
відносно напруги
розміщені під кутами, відповідно
і
можуть бути різними за величиною (Рис.
36), реактивні ж складові струмів
однакові за величиною але
протилежні за напрямом,
а тому компенсуються:
Активні
складові струмів
одного напрямку в сумі дають струм І
:
В радіотехніці і електрозвязку часто
застосовуються контури з малими втратами,
в них
і
малі
в порівнянні з ,
тому, можна вважати, що в та-кому
практично ідеальному паралельному
контурі (Рис. 37)
активні опори віток відсутні:
.
При
вхідний струм
відсутній. Звідси умова
резонансу струмів
в ідеальному паралельному контурі:
,
або
Струми у вітках
не мають активних складових, тобто
розміщені відносно напруги під кутами
(Рис. 38). Через
те, що вхідний струм: то
вхідна провідність паралельного контура
до-рівнює нулю
,
або вхідний опір дорівнює
нескінечності
.
Резонансна частота
.
Індуктивна і ємнісна
провідності віток при резонансі однакові:
Величина
-це характеристична
(хвильова)
провідність.
На
Рис. 39 показані
частотні характеристики провідностей
віток
,
,
загальної провідності
,
кута зсуву фаз .
Струм
,
тому крива
у відповідному масштабі і є резонансна
крива струму
.
При
зміні частоти від 0 до
еквівалентна провідність
індуктивна (
>0) і змінюється від
до 0. При
=р
наступає резонанс
струмів В=0,
І=0. При
збільшенні частоти від р
до
еквівалентна провідність ємнісна (<0)
і зміню-ється від 0
до – .
Приклад 3.
Навантаження з параметрами R =10 (Ом) і XL=30 (Ом) ввімкнено на напругу U=220 (В) з частотою f =50(Гц), як показано на Рис.П3.1. Визначити ємність конденсатора, який потрібно підімкнути паралельно навантаженню з метою повної компенсації його реактивної потужності.
Струм через навантаження :
Струм відстає
від напруги на кут
(Рис. П3.2).
Активна потужність, що визначає енергію,
за яку платить споживач
Увімкнемо паралельно навантаженню конденсатор (Рис. П3.3) і визначимо його параметри з умови резонансу струмів.
звідки
Ємність
конденсатора
Вхідний опір кола чисто активний:
Струм конденсатора
компенсує
реактивну складову
струму навантаження
(Рис. П3.4),
Струм на вході кола співпадає за фазою з напругою
і зменшився
в
рази.
Активна потужність кола залишилась
такою ж
Приклад 4.
В електричному колі на Рис.П4
визначити
реактивний опір
за умовою резонансу струмів. Розрахувати
струми для резонансного стану кола,
пере-вірити
правильність розрахунків за балансом
потужностей і визначити
покази вольтметра.
Для розрахунку резонансного режиму частина кола праворуч від вітки з опором замінюється раніше розрахованим (дивись приклад 2) опором
(Рис. П4.1)
За умовою резонансу струмів реактивний опір буде ємнісний і визна-чається з умови:
Кінцева схема резонансного
кола (Рис. П4.2)
розраховується як і в попе-редньому
прикладі. Очевидно опір паралельного
з’єднання віток з опорами
і
буде активним:
Еквівалентний вхідний опір:
Струми у вітках кола:
або
або
Перевірте вірність розрахунків за балансом потужностей.
Потужність
генератора:
.
Сумарні
активна
і
реактивна
потужності
споживачів:
Для
перевірки правильності розрахунків
покази вольтметра (напруга
визначаються двома шляхами:
Очевидно
покази вольтметра (діюче значення
напруги) U
= 153.5
(В).
