2.3. Основні категорії науки про працю
Економічні теорії продовжують розвиватися, взаємно впливати одна на одну. Алеє пункт, який принципово поділив економічну теорію на два безкомпромісні напрямки. Це пункт про те, що лежить в основі цінності товарів: тільки труд чи різні фактори виробництва?
Безкомпромісність двох напрямків науки про працю відбиває різні методологічні підходи до визначення цілей наукового пізнання економічної діяльності. Це є загальновизнаним положенням. Так, в останньому, шістнадцятому виданні навчального посібника "Економіка" Пол Е. Саму-ельсон й Вільям Д. Нордхауз стверджують, що "за своїм сенсом економіка — це наука про вибір”, "економіка відбиває реальне життя", "головна ціль економічної теорії - пояснення навколишнього світу", "позитивна економічна теорія - це неупереджене ' відбиття дійсності, звернення до емпіричного досвіду і аналізу". В той же час вони визнають, що "здоровий глузд економіки не є ' завжди очевидним", тому "науковий підхід застосовується для розуміння економічних процесів, явшц, "складних хитросплетінь що "передбачає спостереження за економічними відносинами та накопичення статистичних даних за попередні роки".
Отже, предметом наукового дослідження прибічників трудової теорії вартості, теорії додаткової вартості є економічні відносини, які ґрунтуються на базисних економічних відносинах власності на засоби виробництва. Прибічники теорії факторів виробництва досліджують "емпіричний досвід " (за Самуепьсоном), тобто прояви сутності економічних прогресіє, а не саму їх сутність
Основне протиріччя опонуючих сторін полягає у визначенні субстанції, що утворює нову вартість. (Субстанція - першооснова, сутність усіх речей і явищ).
"Трудовики" стверджують, що загальним втіленням, носієм вартості є абстрактний труд, як витрата життєвих сил людини-її м'язів, нервів, енергії. Опоненти вважають, що прибуток є прирощенням усіх факторів виробництва, але не доводять, що є субстанцією заново утвореної вартості окремими факторами виробництва (капіталом, землею, підприємницькими здібностями, працею). Відсутність відповіді на це наріжне питання у наукових дослідженнях оригінально пояснює всесвітньо відомий фінансист і меценат Джорж Сорос. У своїм дослідженні "Кризис мирового капитализма. Откритое общество в опасности". М.: ИНФРА, 1999. на сторінці 124 він пише:
"Гроші являють собою мінову вартість. Вартість грошей залежить від вартості товарів та послуг, на які їх можливо обміняти, але які справжні цінності, що лежать в основі економічної діяльності? Це — складне питання, яке так і не знайшло задовільної відповіді. В кінцевому розрахунку економісти вирішили, що їм взагалі нема для чого відповідати на це питання, вони можуть прийняти цінності агентів як дещо дане"
Відмінність предмету наукового дослідження, змісту наукових теорій веде до різного "мислення у поняттях", використовування різних наукових категорій (категорія — загальне поняття, що відбиває найбільш суттєві властивості предметів та явищ об'єктивного світу), або вкладання різного змісту у однакові лінгвістичні вирази. Наприклад, тільки "трудовики" використовують категорії "додаткова вартість", "експлуатація люд ини л людиною", їх опоненти - "прибуток як прирощення усіх факторів виробництва", "праця як товар на ринку". Різний зміст вкладається опонентами у словосполучення "робоча сила" "земля як фактор виробництва" "капітал" тощо.
Розуміння
основних категорій науки про працю
прибічників протилежних напрямків
наведені у табл 1. Доводи опонентів з
обгрунтування
своїх позицій наведені у табл. 2.
Таблиця 1
Основні наукові категорії прибічників двох протилежних напрямків науки про працю
Наукова категорія |
Прибічники трудової теорії вартості |
Прибічники теорії факторів виробництва |
Вихідне теоретичне положення |
Вартість товару визначається витратами праці (живої і ми нулої) на його виробіток |
Цінністьтоварувизначаютьвсі фактори виробництва |
Фактори виробництва |
Предмет праці, засоби праці і робоча сила |
Земля труд, капітал (матеріальні складові виробництва), підприємницькі здібності |
Джерело утворення прибутку |
Додатковий продукт, додаткова вартість, що створюється робочою силою у процесі її споживання ) виробництві Прибуток є формою додаткової вартості Вартість інших факторів виробництва переноситься на вартість продукт)', що виробляється |
Прибуток є прирощення всіх факторів виробництва і дорівнює надлишку виручки над витратами каш талу При використанні факторів виробництва їх власники отримують доходи у вигляді ренти (від землі), заробітної плати (від праці) відсотку (від капіталу) та прибутку (від підприємницьких здібностей) |
Поняття "робоча сила" |
Сукупність фізичних та розумових здібностей людини, п здатність до праці Споживання робочої сили у процесі виробництва Створює додаткову вартість |
Людські ресурси для праці, різні категорії людей, населення |
Товар на ринку праці |
Робоча сила, яка тимчасово передається у власність роботодавцю і споживається останнім у процесі виробництва |
Праця, майбутня праця Купівля праці роботодавцем означає то він стає власником результатів п споживання |
Вартість робочої сили |
Визначається вартістю життєвих засобів, які необхідні для нормального відтворення працівника та утримання членів його родини |
Поняття вартість робочої сили не правомірне Заробітна плата є плата за використання праці, тобто за працю На ринк продається праця і вона мас певну ринкову ціну |
Властивість товару "робоча сила" |
Здатний створити більшу вартість, аніж коштує сам, тобто > процесі його виробничого споживання утворює додаткову вартість |
На ринку праці відбувається еквівалентний обмін між власником товар) ' праця" та роботодавцем |
Політичний зміст основних наукових положень |
Роботодавець привласнює додаткову вартість, що створює робоча сила, тобто мас місце експлуатація людини людиною |
Ніякої експлуатації людини людиною не відбувається Роботодавець власник капіталу у вигляді засобів виробництва) отримує плату за використання капіталу |
Таблиця 2. Доводи опонентів і обґрунтування своїх позицій
Прибічники теорії факторів виробництва |
Прибічники трудової теорії вартості |
|
Учення про двоїстий характер праці не є достатньо об ґрунтованим, абстрактний труд як витрата людської сили у фізіологічному сенсі у відриві від інших форм його виявлення неможливий Праця - явище завжди конкретне |
Двоїстий характер пращ випливає з властивостей товару Щоб продукт пращ став товаром, він має бути корисним для того, хто його купує Корисність товару "робоча сила" (як сума його природних властивостей) робить його споживчою вартістю, яка виявляється у споживанні товару 3 другого боку, товари виробляються для обміну Пропорція, в якій обмінюються товари, утворює мінову вартість товару Мінова вартість є формою прояву вартості товару, виміряна через його обмін на інший товар, тобто, вартість - це те спільне, що об'єднує різні споживчі вартості Вартість товару формує труд Відтак, у пращ не може не бути того спільного, що об'єднує різні види конкретної пращ Якщо абстрагуватися від конкретних характеристик кожної пращ, у ній залишиться витрата труда взагалі, або абстрактний труд, як затрата життєвих сил людини — п м'язів нервів, енергії Конкретна праця створює споживчу вартість товару (див рис 4) |
|
Природа (земля, надра, ліс, корисні копалини тощо) дає продукт, який не є результатом пращ людини, але його кількість та якість впливають на попит пропозицію і, відповідно, на ціну товару |
Продукт природи не мас вартості, але дійсно впливає на ціну товару Підвищення цінності ціни товару відбивається не за рахунок підвищення вартості продукту, а як результат приєднання до капіталу, що створений на трудовій основі, безкоштовного дару природи Отриманий власником авансованого капіталу прибуток формується з двох джерел по-перше, за рахунок доданої вартості, що створена у процесі виробництва товару, а, по-друге як результат перерозподілу прибутку покупця товару який також відбиває додаткову вартість, отриману у виробництві другою товару, запропонованого для обміну |
|
Якщо капітал не бере участі у створенні прибутку, а лише переносить свою вартість на продукт, що знову створений, то значить капітал використовується у виробництві даром що не має здорового глузду |
У доводі відсутня формальна логіка підміняється предмет розгляду Капітал дійсно приносить ного власнику прибуток за рахунок доданої вартості але створює прибуток не капітал, а робоча сила |
|
Трудова теорія вартості входить у протиріччя з положенням про постійний і змінний капітал К Маркс назвав витрати на купівлю робочої сили змінним капітаном (У-почаї-кова літера слова уапа |
Зріст прибутку у разі зросту органічної побудови капіталу не є протиріччям трудовій ісорп вартості Зріст прибутку відбиває збільшення додаткової вартості (М), а не величину витрат на оплату робочої сили (V) Розвиток виробництва на основі НТП знаходить втілення у абсолютній, відносиш і надлишковій додатковій вартості Абсолютна додаткова |
|
змінний), а капітал що витрачається на засоби виробництва - постійним капіталом (С - початкова літера слова сплаті - постійний), вартість що знову утворена, позначена літерою — додаткова вартість) Відношення С/ V Карл Маркс називає органічною побудовою капіталу Ствердження, що тільки змінний капітал мас здатність утворювати додаткову вартість, а постійний лише переносить свою вартість на готовий продукт, вступає у протиріччя з сучасною економічною ДІЙСНІСТЮ |
вартість - це спосіб її підвищення за рахунок абсолютного продовження тривалості робочого дня за незмінної або лише дещо зрослої ціни робочої сили Відносна додаткова вартість утворюється за рахунок зменшення тривалості необхідного робочого часу і збільшення тривалості додаткового робочого часу в межах незмінного робочого дня Надлишкова додаткова вартість відбиває зниження індивідуальної вартості своєї продукції конкретним власником засобів виробництва порівняно з суспільною варпетю В епоху законодавчого обмеження тривалості робочого дня у країнах з розвинутою ринковою економікою абсолютна додаткова вартість може бути збільшена тільки за рахунок підвищення інтенсивності праці |
|
Протиріччя полягає у тому, що прогрес виробництва і, відповідно, зріст прибутку, відбувається в умовах зросту органічної побудови капіталу, при якому доля постійного капіталу зростає, а доля змінного капіталу зменшується, хоча згідно із трудовою теорією вартості повинно було бути навпаки |
В умовах НТП витрати на робочу силу зростають повільніше, ніж збільшується продуктивна сила праці Це відбувається за рахунок того що, у міру зростання продуктивності суспільної праці вартість товарів та послуг, що необхідні для відтворення робочої сили знижується, відповідно, зменшується відносна вартість робочої сили і а збільшується відносна додаткова вартість Надлишкова додаткова вартість має тимчасовий характер, тому власник засобів виробництва прагне до їх постійного вдосконалення Важливим джерелом додаткової вартості (відносної і надлишкової форми) в умовах сучасної НТР є застосування висококваліфікованої (складної) праці, сучасної організації праці і менеджменту |
|
Підприємець поряд із капіталом, землею, робочою силою ( окремим фактором виробництва, бере участь у створенні прибутку |
Підприємець є носієм своєрідних здібностей, робочої сили Якщо він одночасно є власником засобів виробництва, то його робоча сила не уявляє собою товару, бо н носієм і споживачем виступає один і той же суб'єкт У разі, коли підприємець наймається власником засобів виробництва, його робоча сила є предметом купівлі-продажу і с товаром |
|
На ринку праці відбувається еквівалентний обмін праці на п оплату, відносини експлуатації не мають місця |
Відносини експлуатації виникають будь-де, якщо від виробника відчужується продукт його діяльності У постіндустріальних країнах взаємний обмін між представниками двох нових класів — класу носив знань і працівниками, що у кінцевому рахунку зайняті виробництвом споживчих - стає все менш інтенсивним Трискорено посилюється процес перерозподілу суспільною багатства на користь кщж'іесіце класу. |
|
Резюме
Основні питання дослідження праці як економічної категорії торкаються з'ясування її сутності, зв'язку з виробництвом товари та його ціною, а також ціни самої праці.
Робоча сила як специфічний товар здатна створити вартість більшу, ніж: потрібна для її відтворення. Цей надлишок є додатковою вартістю, яка привласнюється власником засобів виробництва та складає основу прибутку.
Прихильники теорії факторів виробництва стверджують, що вартість, а власники капіталу, і землі, підприємець, як і робоча
сила,
є учасниками виробництва та отримують
за це свою частку
доходу у вигляді, відповідно, проценту,
ренти та прибутку.
Робоча сила отримує плату за працю.
Прихильники теорії межових величин (марженалізм) на першому етапі пов'язували цінність товару з його межовою корисністю, яку суб'єктивно визначає конкретна людина. Потім ціноутворення на конкретному ринку визначалося як взаємодія попиту, який відбиває межову корисність товару, та пропозиції, яка є залежною від величини межових витрат.
Неокласичний синтез сучасних економічних теорій полягає у інтеграції витратної теорії ціноутворення та теорії межової корисності, рівнначимості та рівновазі мокрота мікро рівнів дослідження, сполученні ринкового механізму та державного регулювання економічних процесів.
Позитивна економічна теорія (економікс), як теорія ринкової організації суспільного виробництва, включає макроекономіку та м ікро економіку. Вона уявляє собою неупереджене відбиття дійсності, звернення до емпіричного досвіду для виробництва товарів та розподілу їх межи людьми.
Нормативна економічна теорія (політекономія) вивчає закони функціонування та розвитку виробничих відносин між людьми у виробництві, розподілі, обміні та споживанні життєвих благ. Політекономічний науковий підхід використовує ціннісні судження, етичні норми справедливості.
Теорія доданої вартості розглядає працю, як єдину субстанцію, що утворює нову вартість. Матеріальні фактори виробництва за цією теорією переносять свою вартість на новий товар. Теорія факторів виробництва не відокремлює такої субстанції, а стверджує, що всі фактори виробництва надають новим товарам цінність.
Відносини експлуатації з економічної точки зору виникають будь де, якщо від виробника відчужується продукт його діяльності.
Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
Сформулюйте основні питання, що намагається з'ясувати наука про працю.
Охарактеризуйте погляди щодо вартості товару та його ціни Уільяма Петті, Адама Сміта, Давида Рикардо.
Розкрийте вихідні посилки учення К.Маркса про додаткову вартість.
У чому полягають основні положення теоріїЖ.Б.Сея?
Розкрийте відміну підходів маржиналістів від класичної школи у визначенні ціни товарів.
Охарактеризуйте етапи розвитку маржиналізму.
Охарактеризуйте теорію Й.Шуметера про підприємця як фактор виробництва.
В чому полягають погляди Д.М.Кейнса про втручання держави у процес формування ціни товарів?
9. Охарактеризуйте неокласичний синтез сучасних економічних теорій про формування ціни товарів.
Розкрийте погляди опонуючих сторін на джерело утворення прибутку.
Що є робочою силою за різними поглядами? Наведіть доводи опонентів.
Що є товаром на ринку праці за різними поглядами?
Наведіть доводи опонентів про роль природних факторів у формуванні ціни товару.
Наведіть доводи опонентів про роль капітала у створенні прибутку.
Наведіть доводи опонентів про вплив НТП на створення додат кової вартості.
16. Наведіть доводи опонентів про роль підприємця у створенні прибутку.
Глава З
МЕТОДОЛОГІЯ ЕКОНОМІКИ ПРАЦІ
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
3.1 Поняття "методологія пізнання та діяльності".
3.2 Зміст методології економіки праці.
3.3. Методологічна позиція (цільова настанова) суб'єкта діяльності.
3.4. Нормативність методології економіки праці.
3.1 Поняття "методологія пізнання та діяльності"
У залежності від системи, у якій розглядається це поняття, наводяться різні його визначення. Найбільш >загальнено мегодолоіія визначається як \чення про сгрукіуру, логічну організацію, меюди іа засоби пізнання та діяльності. Погоджуючись із таким визначенням, слід підкреслити, що предмет понягтя "методологія1* не обмежується лише вченням про вищевказані елементи пізнання та діяльності Методолої ія є відносно самостійним обов'язковим компонентом (складовою частиною) будь-якої діяльнос 11.
У галузі соціальних досліджень методолог ія розглядається як загальна стратегія, а методика - тактика дослідження. Інколи поняття "методологія" зводять до системи принципів діяльності або пізнання чи сукупності методів, що використовуються у практичній діяльності і а науці.
Щоб зрозуміти сутність методолог її. треба ви значити її основні функції, якими внутрішня організація та регулювання процесу пізнання та діяльності Механізм реалізації цих функцій передбачає, що до початку практичної діяльності у свідомості людини утворюється ідеальна модель о трудовою процесу. якій запрограмована ціль діяльності іа що треба робити для її досягнення.
На наш погляд методологію можна уявити як ідеальну модель діяльності, що складається з наступних елементові.