3.4. Програмно-цільові структури

Програмно-цільові структури – це загальний термін для визначення нових сучасних організаційних структур, які класифікуються наступним чином (рис.3.6).

Рис. 3.6. Класифікація програмно-цільової групи

Адаптивні оргструктури – це структури, які можуть модифікуватися відповідно до змін навколишнього середовища та потреб самої організації.

Проектна оргструктура (рис. 3.7). При такій структурі вся діяльність фірми розташовується за двома групами:· група розвитку;· проектна група. Група розвитку відповідає за стратегічне планування, а також забезпечення ресурсами та кадрами. У проектній групі управління будується за проектами, а в групі розвитку – частково за проектами, а частково – за функціональним принципом.

Рис. 3.7. Схема проектної оргструктури

Переваги адаптивної проектної форми полягає у динамічності стратегії, гнучкості та рухливості у виробничо-оперативній маневреності.

Матрична структура (рис. 3.8) виникає при комбінуванні проектної форми з функціональною.

Рис. 3.8. Схема матричної оргструктури

Матрична структура об’єднує в собі найкращі сторони обох формуючих організаційних форм, зводячи до мінімуму їх протиріччя та недоліки. Керівник проектом має повноваження визначати, що і коли має бути зроблено, а функціональний менеджер вирішує, хто і як буде виконувати роботу.

Оргструктура типу конгломерату. Це не будь-яка встановлена та упорядкована структура. Скоріш за все, вся організація набуває форми, яка найкраще підходить для даної конкретної ситуації.

Структура, орієнтована на нововведення. У тих фірмах, де одним із стратегічних напрямів розвитку є пошук нових можливостей у виробництві та комерційній діяльності, розробляються організаційні структури, що отримали назву “орієнтованих на нововведення” (рис.3.9).

Рис. 3.9. Схема оргструктури, орієнтованої на нововведення

Діяльність фірм, які мають вище наведену структуру, будується наступним чином. Вивчення, планування та реалізація нових напрямів здійснюється групою нововведень на проектній основі. Група нововведень несе відповідальність за проект до тих пір, доки не відтворена його комерційна придатність, тобто доки він не апробований на ринку. Потім проект передається групі поточного бізнесу, де він може влитись в існуюче виробниче відділення або покласти початок новому. Можливими слабкими місцями названої структури можуть бути дублювання ресурсів у двох групах, а також неузгодженість діяльності двох груп.