2.3 Рисунки і фотографії

Рисунки і фотографії є необхідною складовою частиною документів ландшафтно-екологічних спостережень. Виконані з дотриманням певних правил, вони можуть багато чого роз’яснити набагато краще, ніж об’ємні описи. Рисунки часто мають більшу цінність, ніж фотографії, тому що на них нехтують несуттєвими деталями і навпаки, підкреслюють найбільш важливі.

Усі рисунки і фотографії повинні мати назву, точну прив’язку зображеного об’єкта, його орієнтування в просторі, масштаб. У польовому щоденнику вони повинні бути пронумеровані.

Рисунок, зроблений у польовому щоденнику, значно полегшує сприйняття записів, а в окремих випадках дозволяє їх скоротити. Він сприяє запам’ятовуванню основних особливостей досліджуваного об'єкта. Фотографія і рисунок не можуть замінити один одного, тому що несуть різне змістове навантаження. Фотографія фіксує як загальний план, так і всі деталі, у тому числі і другорядні. Рисунок показує тільки найбільш характерні, цікаві для дослідника деталі об’єкту спостереження.

2.4 Попередня камеральна обробка

Камеральну обробку польових спостережень необхідно робити щодня після кожного маршруту. Під час обробки необхідно переглянути й упорядкувати всі записи в польовому щоденнику, польові замальовки, зразки і т.д.

2.5 Планування робочих маршрутів

Робочі маршрути повинні перетнути всі найбільш характерні форми рельєфу. Під час попереднього знайомства з територією досліджень необхідно встановити межі ландшафтів та басейнів річок. Особлива увага приділяється територіям, на яких простежуються екзогенні геодинамічні процеси (ерозія, зсуви, селі, руйнування берегів річок та ін.). В цей же період вивчають будову гідрографічної мережі, ярів, встановлюють рівень грунтових вод, виділяють місця виходу джерел, відслонення корінних та підстилаючих порід.

В процесі ознайомлення з територією треба перевірити якість топографічної основи, виходячи з того, що елементарні ландшафти мають, як правило, однорідний грунтовий покрив.

Після ознайомлення з територією досліджень необхідно скласти план робочих маршрутів для проведення картування.

При складанні карт масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000 для невеликої території зі складним розчленованим рельєфом, частою зміною ландшафтних комплексів, з сильно розчленованим рельєфом краще використовувати спосіб петель (рис. 2.1). Досліджувану територію ділять на окремі сектори, відповідно до особливостей рельєфу, рослинності, гідрографічної мережі, тощо.

При картуванні великих площ в районах зі слабо розчленованим рельєфом, а також крупних лісових масивів використовують спосіб паралельних перетинів (рис. 2.2). Робочі маршрути розташовують у вигляді сітки, площа квадратів якої залежить від складності рельєфу, грунтового покриву і рослинності, масштабу зйомки території на якій проводиться картування.

При картуванні часто використовують комбіноване розташування робочих маршрутів. Наприклад, річкова долина досліджується за способом петель, а вододільна територія – за способом паралельних ліній.

2.6 Дослідження компонентів морфологічних одиниць ландшафту