20. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці.

За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів дер­жавного нагляду за охороною праці винні особи притягаються до відповідальності згідно законів.

Робітники, у разі невиконання ними вимог безпеки, викладе­них в інструкціях з безпечних методів робіт за професіями, залежно від характеру порушень, несуть відповідальність у ди­сциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку.

Посадові особи спеціально уповноважених державних органів з нагляду за охороною праці мають право:

• безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства, фізичних осіб, які використовують найману працю, та здійснювати в присутнос­ті роботодавця або його представника перевірку дотримання закону;

• видавати роботодавцям обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків щодо охорони праці;

• забороняти експлуатацію підприємств, окремих робочих місць до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;

• притягати до адміністративної відповідальності працівників, які порушили законодавчі та інші нормативно-правові акти з охорони праці.

21. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в даному розділі дисципліни „Основи охорони праці. ”

Гігієна праці – частина науки гігієни, що вивчає виробничу діяльність людини та виробниче середовище і розробляє нормативні заходи, що забезпечують здорові та безпечні умови праці.

Виробнича санітарія – комплекс заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці, усунення негативно діючих виробничих факторів і попередження професійних захворювань.

Перелік питань розділу:

1. санітарна підготовка і організація виробничої гігієни на підприємстві;

2. медико-профілакторне обслуговування працівників;

3. шкідливі і небезпечні виробничі фактори;

4. повітряне середовище і його забруднювачі;

5. вентиляційні і аспіраційні системи у виробничих приміщеннях;

6. мікроклімат у виробничих приміщеннях;

7. природне і штучне освітлення виробничих приміщень;

8. віброакустичний режим;

9. випромінювання різної фізичної природи та інтенсивності.

22. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції.

Вентиляція (рос. вентиляция, англ. ventilation, circulation, нім. Lüftung, Ventilation) — видалення повітря з приміщення і заміна його свіжим, в необхідних випадках, обробленим повітрям. Вентиляція створює умови повітряного середовища, сприятливі для здоров'я і самопочуття людини, що відповідають вимогам технологічного процесу, збереження устаткування і будівельних конструкцій будівлі, зберігання матеріалів, продуктів, книг, картин і т.д.

Системи вентиляції класифікуються по наступних ознаках:

1. За здатністю створення тиску і переміщення повітря: з природною і штучною (механічним) спонукою

2. За призначенням: припливні і витяжні

3. За зоною обслуговування: місцеві і загальнообмінні

4. За конструктивним виконанням: канальні та безканальні