- •1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •2. Стан охорони праці в України та в інших країнах
- •3, Основні поняття у галузі „Охорона праці”.
- •4. Основні розділи дисципліни „Основи охорони праці” та її зв'язок з іншими дисциплінами.
- •5. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці. Гарантії в законодавчому порядку прав громадян на охорону праці.
- •7. Основні положення Закону України „Про охорону праці”.
- •8.Основні положення Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
- •9. Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці.
- •10. Види та строки навчання та перевірки знань робітників з питань охорони праці.
- •11. Основні види інструктажів з охорони праці, їх призначення та періодичність.
- •12. Органи державного управління охороною праці.
- •13. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •14. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •15. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •16. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь.
- •17. Розслідування та облік аварій.
- •18. Відшкодування збитку робітникам у разі пошкодження їх здоров’я.
- •19. Штрафні санкції відносно підприємств.
- •20. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці.
- •21. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в даному розділі дисципліни „Основи охорони праці. ”
- •22. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції.
- •23. Принципи розрахунку повітропродуктивності систем штучної вентиляції.
- •24. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •25. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях. Особливості повітряного середовища у приміщеннях з використанням персональних комп'ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •26. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
- •27. Види виробничого освітлення.
- •28. Нормування природного та штучного освітлення.
- •29. Принципи розрахунку природного та штучного освітлення виробничих приміщень.
- •30. Фізичні характеристики шуму.
- •31. Нормування шуму та вимірювання його рівнів.
- •32. Вплив шуму на організм людини.
- •33. Основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини.
- •34. Інфразвук та ультразвук, їх джерела та принципи нормування. Вплив на організм людини.
- •35. Основні параметри та види вібрацій.
- •36. Нормування вібрації та вимірювання її рівнів.
- •37. Вплив вібрації на організм людини.
- •38. Види та властивості іонізуючих випромінювань. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини.
- •39. Нормування іонізуючих випромінюваннь. Заходи і засоби захисту від іонізуючого випромінювання.
- •40. Електромагнітні випромінювання, що пов'язані з використанням комп'ютерної техніки (рентгенівське, оптичне, та радіочастотного діапазону). Їх вплив на організм людини.
- •41. Електробезпека. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •42. Фактори, що спливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •43. Основні види електричних травм.
- •44. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж.
- •45.Надання медичної допомоги при ураженні людини електричним струмом.
- •46. Пожежна безпека. Основні причини пожеж.
- •47.Небезпечні та шкідливі чинники, що пов’язані з пожежами
- •48. Основні теорії горіння та різновиди горіння. Необхідні умови для виникнення горіння.
- •49. Показники пожежовибухонебезпечності.
- •50. Категорія приміщень за вибухо – та пожежонебезпечністю.
- •51. Електробезпека приміщень з використанням персональних комп'ютерів і відеодисплейних терміналів.
- •52. Установки та засоби гасіння пожеж
- •53. Організація пожежної безпеки. Закон України „Про пожежну безпеку”.
- •1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки 1
- •2. Стан охорони праці в України та в інших країнах 1
42. Фактори, що спливають на наслідки ураження електричним струмом.
Електротравма - це травма, яка спричинена дією електричного струму чи електричної дуги.
За наслідками електротравми умовно підрозділяють на два види: місцеві електротравми, коли виникає місцеве ушкодження організму, та загальні електротравми (електричні удари), коли уражається весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем. Приблизний розподіл електротравм за їх видами має такий вигляд: місцеві електротравми — 20%; електричні удари — 25%; змішані травми (сукупність місцевих електротравм та електричних ударів) — 55%.
Характерними місцевими електричними травмами є електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження та електроофтальмія.
Електричний опік - найбільш поширена місцева електротравма (близько 60%), яка, в основному, спостерігається у працівників, що обслуговують діючі електроустановки.
Електричні опіки залежно від умов їх виникнення бувають двох видів: струмові (контактні), коли внаслідок проходження струму електрична енергія перетворюється в теплову, та дугові, які виникають внаслідок дії на тіло людини електричної дуги. Залежно від кількості виділеної теплоти та температури, а також і розмірів дуги електричні опіки можуть уражати не лише шкіру, але й м'язи, нерви і навіть кістки. Такі опіки називаються глибинними і заживають досить довго.
43. Основні види електричних травм.
Електричні знаки (електричні позначки) являють собою плями сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля на поверхні шкіри в місці її контакту із струмопровідними частинами.
Металізація шкіри - це проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших часточок металу, що розплавляється внаслідок дії електричної дуги. Такого ушкодження, зазвичай, зазнають відкриті частини тіла — руки та лице. Ушкоджена ділянка шкіри стає твердою та шорсткою, однак за відносно короткий час вона знову набуває попереднього вигляду та еластичності.
Механічні ушкодження - це ушкодження, які виникають внаслідок судомних скорочень м'язів під дією електричного струму, що проходить через тіло людини. Механічні ушкодження проявляються у вигляді розривів шкіри, кровоносних судин, нервових тканин, а також вивихів суглобів і навіть переломів кісток.
44. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж.
Характер впливу електричного струму на організм людини, а відтак і наслідки ураження, залежать від цілої низки чинників, які умовно можна підрозділити на чинники електричного (сила струму, напруга, опір тіла людини, вид та частота струму) та неелектричного характеру (тривалість дії струму, шлях проходження струму через тіло людини, індивідуальні особливості людини, умови навколишнього середовища тощо).
Сила струму, що проходить через тіло людини є основним чинником, який обумовлює наслідки ураження. Різні за величиною струми справляють і різний вплив на організм людини. Розрізняють три основні порогові значення сили струму:
пороговий відчутний струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини відчутні подразнення;
пороговий невідпускаючий струм — найменше значення електричного струму, яке викликає судомні скорочення м'язів руки, в котрій затиснутий провідник, що унеможливлює самостійне звільнення людини від дії струму;
пороговий фібриляційний (смертельно небезпечний) струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.