Функції маркетингу

1. Аналітична функція:

1. Вивчення ринку;

2. Вивчення споживачів;

3. Вивчення фірмової структури ринку;

4. Вивчення товарної структури ринку;

5. Аналіз внутрішнього середовища підприємства.

2. Виробнича функція:

2.1. Організація виробництва нових товарів;

2.2. Організація матеріально-технічного постачання;

2.3. Управління якістю і конкурентоспроможністю готової продукції.

3. Збутова функція:

3.1. Організація системи руху товарів;

3.2. Проведення цілеспрямованої товарної політики;

3.3. Організація сервісу;

3.4. Проведення цілеспрямованої цінової політики.

4. Функція управління і контролю:

4.1. Підфункція планування;

4.2. Інформаційне забезпечення маркетингу;

4.3. Комунікаційне забезпечення управління маркетингом;

4.4. Контроль за допомогою ситуаційного аналізу

Основними завданнями маркетингу є такі:

• комплексне вивчення ринку;

• виявлення потенціального попиту та незадоволених потреб;

• планування товарного асортименту та цін;

• розробку заходів для найбільш повного задоволення існуючого попиту;

• планування та здійснення збуту;

• розробку заходів з удосконалення управління та організації виробництва.

7.Опишіть традиційні та сучасні погляди на поняття комплексу мар-гу та розгляньте складові кожного підміксу.

КОМПЛЕКС МАРКЕТИНГУ – це набір засобів маркетингу, сукупність яких підприємство використовує для впливу на цільовий ринок, маючи на меті домогтися бажаного реагування з його боку.

Комплекс маркетингу охоплює усі заходи, які може запровадити фірма для активізації попиту на товар (рис.4.1.).

Товар – це набір виробів та послуг, що їх фірма спеціально розробляє для своїх цільових споживачів.

Методи збуту (розповсюдження) – діяльність, завдяки якій товар стає доступним для цільових споживачів.

Методи просування (маркетингові комунікації) – діяльність, спрямована на поширення фірмою інформації про товар та переконання цільових споживачів у доцільності його придбання.

Як відомо, система засобів маркетингу трактується як “marketing-mix” і поєднує чотири групи (концепція “4Р”), схематично відображених на рис.4.1.

З розвитком маркетингу перелік інструментів розширюється, доповнюється. Так, в деяких наукових джерелах можна знайти наступні елементи marketing-mix:

People – люди, споживачі. Personal – персонал. Package – упаковка. Purchase – покупка. Probe – дослідження, апробування. Public relations – зв’язки з громадськістю.

Товар:

• асортимент

• якість

• дизайн

• торгова марка

• упаковка

• розміри

• сервіс

• гарантії

• можливості повернення

Місце:

• канали

• транспортна упаковка

• асортимент

• розміщення

• запаси

• транспортуван ня

Ціна:

• прейскурантна

• знижки

• терміни платежу

• умови кредитування

Просування:

• стимулювання збуту

• суспільні відносини

• пропаганда

• прямий продаж

8.Оха-ти елементи мікросередовища д-ті під-ва.

Мікросередовище утворюють сили, які безпосередньо стосуються самого підприємства та його можливостей щодо обслуговування споживачів й підприємство може на них впливати. Основними факторами мікро середовища є:

1. Постачальники – юридичні та фізичні особи, які забезпечують підприємство матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва конкретних товарів.

2. Маркетингові посередники – юридичні та фізичні особи, які допомагають фірмі просувати, розподіляти та продавати товари на ринку.

2.1. Торговельні посередники допомагають підприємству знайти покупців та/або безпосередньо продавати їм товари. Вони забезпечують зручність місця, часу та процедури придбання товару замовником із меншими витратами, ніж підприємство-виробник.

2.2. Фірми-спеціалісти з організації руху товарів допомагають підприємству створювати запаси своїх виробів та просувати їх від місця виробництва до місця призначення. До них належать склади, транспортні підприємства.

2.3. Агентства з надання маркетингових послуг – рекламні агентства, маркетингові дослідницькі фірми, видавництва, різні консультативні фірми з питань маркетингу.

2.4. Кредитно-фінансові установи – посередники, які спеціалізуються на наданні фінансових послуг. Вони допомагають підприємству фінансувати операції купівлі-продажу товарів, беруть на себе страхування цих угод.

3. Клієнтурні ринки:

3.1. Споживчий ринок – окремі особи чи сім’ї, що купують товари для задоволення особистих потреб.

3.2. Ринок виробників – організації-споживачі, що купують товари для виробництва іншої продукції.

3.3. Ринок посередників – організації, які купують товари для їх подальшого використання у сфері комунальних послуг або для надання цих товарів тим, хто їх потребує.

4. Конкуренти:

4.1. Бажання-конкуренти – бажання, які споживач може прагнути задовольнити.

4.2. Товарно-родові конкуренти – шляхи задоволення конкретного бажання.

4.3. Товарно-видові конкуренти – різновиди однієї категорії товару, які здатні задовольнити конкретне бажання покупця.

4.4. Марки-конкуренти – різноманітні марки одного і того самого товару, що їх виготовляють підприємства-конкуренти.

5. Контактні аудиторії – будь-яка група, яка проявляє реальний чи потенційний інтерес до організації або може справити на неї певний вплив.

5.1. Фінансові кола – мають вплив на здатність підприємства забезпечити себе капіталом.

5.2. Контактні аудиторії ЗМІ – допомагають привертати увагу громадськості та споживачів підприємства до його діяльності.

5.3. Контактні аудиторії державних закладів – впливають на діяльність підприємства через державне регулювання підприємницької діяльності.

5.4. Громадські організації – небажані аудиторії, увагу яких підприємство намагається не привертати, проте змушене з ними рахуватися.

5.5. Місцеві К.А. та широка громадськість – підприємство зацікавлене у формуванні свого позитивного іміджу серед широкого загалу.

5.6. Внутрішні К.А., які складаються з власних робітників підприємства і потребують уваги.

9.Х-ка елементів макросередовища д-ті під-ва

Макросередовище охоплює матеріально-технічні й економічні умови, суспільні відносини та інші чинники, що впливають на діяльність підприємства опосередковано і не підлягають контролю з боку підприємства.

Фактори макросередовища:

1. Демографічні:

1. Чисельність населення.

2. Територіальний розподіл населення.

3. Частка активного населення.

4. Віковий склад населення.

5. Рівень платоспроможності населення.

6. Психологічні особливості нації.

2. Економічні:

2.1. Ступінь державного регулювання економіки.

2.2. Система оподаткування.

2.3. Мінімальні розміри заробітної плати та пенсій.

2.4. Рівень безробіття.

2.5. Умови отримання кредитів.

3. Природні:

1. Наявність природних ресурсів за видами.

2. Ступінь освоєння й використання ресурсів.

4. Науково-технічні:

4.1. Науково-технічна політика держави.

4.2. Рівень упровадження нової техніки та технологій.

4.3.Технічний рівень і якість продукції.

5. Екологічні:

5.1. Екологічна безпека навколишнього середовища.

5.2. Екологізація виробництва.

6. Політичні:

6.1. Політична стабільність суспільства.

6.2. Взаємодія виконавчої і законодавчої гілок влади.

6.3. Професіоналізм політиків.

7. Міжнародні:

7.1. Науково-технічне співробітництво.

7.2. Обсяги експорту-імпорту.

8. Культурні:

8.1. Рівень культури споживача.

8.2. Історичні традиції.

8.3. Належність до певного класу.

8.4. Професія.

8.5. Сімейний стан.

8.6. Спосіб життя.

9. Кліматичні:

9.1. Природні умови.

9.2. Середньодобова температура повітря.

9.3. Переважаючий атмосферний тиск.

10. Еволюційні:

10.1. Основні тенденції розвитку галузей народного господарства.

10.2. Еволюція нації.

МАРКЕТИНГОВА ІНФ.СИСТЕМА

10.Вимоги до інформації

Характеристики інформації і вимоги до неї:

• вірогідність — наближеність інформації до першоджерела або точність передавання її. Треба враховувати, що джерело інформації може помилятися, знаючи лише ту інформацію, що йому доступна;

• об’єктивність — інформація, позбавлена суб’єктивних викривлень психологічного плану, а також тих, що виникли під час передавання;

• однозначність — навіть достовірну та об’єктивну інформацію варто повторно перевірити;

• своєчасність — інформація необхідна у конкретний момент, відповідний моментам формування, передавання, надходження, обробки, прийняття управлінських рішень, оскільки вона застаріває;

• релевантність — ступінь відповідності інформації розв’язуваній проблемі, необхідність її та здатність сприяти вирішенню проблеми;

• пертинентність — придатність інформації (за формою, змістом, з мінімальною обробкою) безпосередньо брати участь у вирішенні проблеми;

• актуальність — важливість інформації в конкретний момент часу, у прийнятті конкретного рішення;

• повнота — інформація без пробілів за всіма характеристиками, необхідна і достатня для прийняття рішення з управління маркетинговими процесами, тобто для досягнення поставленої мети;

• цінність (значимість) — ціннісна характеристика інформації для вирішення конкретного завдання;

• економічність — мінімізація усіх витрат, пов’язаних з отриманням маркетингової інформації у повному обсязі для забезпечення потреб управління фірмою.

11.Визначення та сутність МІС,х-ка складових.

МІС – це безперервно діюча система, призначена для збирання, оброблення, аналізу, оцінювання й розподілу інформації, яка необхідна для прийняття рішень із питань маркетингового планування, втілення у життя та контролю за виконанням маркетингових заходів.

МІС формують чотири допоміжні системи.

Система внутрішньої звітності підприємства дає змогу стежити за показниками, які відображають рівень поточного збуту, суми витрат, обсяги матеріальних запасів, рух готівки, дані про дебіторську та кредиторську заборгованість.

Для інформаційного забезпечення усіх підрозділів необхідними даними на підприємстві доцільно використовувати комп’ютерні мережі.

Система збирання поточної маркетингової інформації – це комплекс джерел і процедур, які застосовують для отримання щоденної інформації про різні події, що відбуваються на ринку.

Джерелами отримання поточної зовнішньої інформації є книжки, газети, журнали, спеціальні публікації.

Система маркетингових досліджень дає змогу оперувати інформацією, отримання якої потребує проведення окремого дослідження.

Підприємство може проводити маркетингові дослідження власними силами, а також отримати результати досліджень, замовляючи їх спеціалізованим фірмам.

Найважливішими напрямами маркетингових досліджень є :

• дослідження поведінки споживачів;

• вивчення кон’юнктури ринку;

• аналіз збуту;

• визначення місткості ринку та частки підприємства в загальному обсязі продажу;

• коротко- та довготермінові прогнози;

• дослідження цінової політики;

• аналіз діяльності конкурентів тощо.

Аналітична система маркетингу – охоплює прогресивні засоби для аналізу даних і проблемних ситуацій. Вона складається із статистичного банку і банку моделей.

Статистичний банк – сукупність сучасних статистичних методів оброблення інформації, які дають змогу відокремити найважливішу інформацію.

Функцією статичного банку аналітичної системи маркетингу є оброблення статистичних даних, їх аналіз та узагальнення.

Банк моделей – це набір математичних моделей, які допомагають менеджерові з маркетингу прийняти найоптимальніші маркетингові рішення.

Конкретна модель складається із сукупності взаємозалежних змінних, які відображають певну реальну систему. Наприклад, модель створення товару, моделі стимулювання ціноутворення, моделі каналу розподілу, моделі розроблення рекламного бюджету.