16. Теоретичне завдання. Державний моніторинг у сфері соціального страхування.

З метою дотримання державних соціальних гарантій, оцінки ефективності державної соціальної політики, її впливу на рівень та якість життя в Україні здійснюється постійний державний мо­ніторинг у сфері застосування й фінансового забезпечення дер­жавних соціальних стандартів і нормативів.

Порядок проведення моніторингу застосування державних соціальних стандартів і нормативів та його фінансове забезпечення визначається Кабінетом Міністрів України.

Основними засобами здійснення моніторингу є:

• щомісячна оцінка вартісної величини основних державних соціальних стандартів;

• ведення державного статистичного обліку щодо дотримання державних соціальних стандартів і нормативів;

• поточне коригування вартісних величин державних соціальних нормативів і нормативів витрат (фінансування) залежно від зміни цін та інших умов їх формування.

За результатами моніторингу здійснюється перегляд розмірів державних соціальних гарантій.

Відомості про розміри державних соціальних стандартів і но­рмативів, а також щодо результатів моніторингу їх застосування підлягають публікації в офіційних виданнях.

Контроль за дотриманням законодавства про державні соціа­льні стандарти й нормативи та державні соціальні гарантії здійс­нюється на засадах гласності органами державної влади та орга­нами місцевого самоврядування із залученням громадських організацій і незалежних експертів.

17. Теоретичне завдання. Допомога на період тимчасової втрати непрацездатності.

Допомога з тимчасової непрацездатності надається застра­хованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

— тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на вироб­ництві;

— необхідності догляду за хворою дитиною;

— необхідності догляду за хворим членом сім'ї;

—догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

— карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологіч­ної служби;

— тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижче оплачувану роботу;

— протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопе­дичного підприємства;

— санаторно-курортного лікування.

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасо­вих роботах, допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як на 75 календарних днів протягом календарного року.

Допомога на період тимчасової непрацездатності внаслідок за­хворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на ви­робництві, виплачується застрахованим особам ФСС ТВП, почи­наючи з шостого дня непрацездатності, за весь період до віднов­лення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати пра­цездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок за­хворювання або травми оплачуються власником чи уповнова­женим органом за рахунок коштів підприємства, організації за основним місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога з тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина — за висновком лікаря — потребує догляду, але не більш, як за 14 календарних днів. Допомога із тимчасової непрацездатності із догляду за хво­рою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонар­ного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.

Допомога з тимчасової непрацездатності по догляду за хво­рим членом сім'ї (крім хворої дитини віком до 14 років) надаєть­ся застрахованій особі з першого дня, але не більш, як на 3 ка­лендарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім'ї та побутових обставин, — не більш як на 7 календарних днів.

Допомога з тимчасової непрацездатності в разі захворюван­ня матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за ди­тиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за ди­тиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та встановлених розмірах.

Допомога з тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім'ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до 3 -х років або дитиною-інва­лідом віком до 16 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи ви­кликана карантином, накладеним органами санітарно-епідемі­ологічної служби, надається допомога з тимчасової непрацездат­ності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї при­чини.

У разі тимчасового переведення застрахованої особи відпо­відно до медичного висновку на легшу, нижче оплачувану робо­ту цій особі надається допомога з тимчасової непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як на два місяці. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але на­дається у розмірі, який разом із заробітком за тимчасово вико­нувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення.

Допомога з тимчасової непрацездатності в разі здійснення протезування за медичними показаннями у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у цьому підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприє­мства та назад.

Допомога з тимчасової непрацездатності в разі здійснення санаторно-курортного лікування надається застрахованій особі, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування й проїзду до санаторно-курортного закладу та назад.

Застрахованій особі, яка направляється на санаторно-курорт­не лікування після перенесених захворювань і травм безпосеред­ньо із стаціонару лікувального закладу за рахунок страхових коштів ФСС ТВП, допомога з тимчасової непрацездатності надається лише за час проїзду до санаторно-курортного закладу та назад. Якщо таке лікування здійснювалося за рахунок власних коштів за­страхованої особи або інших джерел, допомога з тимчасової непра­цездатності надається за весь період перебування у санаторії з ура­хуванням часу на проїзд у порядку та встановлених розмірах.

Допомога з тимчасової непрацездатності застрахованій особі, яка виховує дитину-інваліда віком до 16 років, надається за весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда (з ура­хуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу та назад) за наявності єдиного висновку про необхідність сторон­нього догляду за нею.

У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога з тимчасової непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесен­ня такого рішення відповідним органом.

Допомога з тимчасової непрацездатності не надається:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захво­рювання при вчиненні нею злочину;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи, тих чи інших обов'язків або симу­ляції хвороби;

3)за час перебування під арештом і за час проведення судо­во-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постано­вою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності в зв'язку із захворюван­ням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, нарко­тичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'я­нінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Застраховані особи, які в період отримання допомоги з тим­часової непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призна­чений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-кон­сультативну комісію (ЛКК) чи МСЕК, втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встанов­люється рішенням органу, який призначає допомогу з тимчасо­вої непрацездатності.

Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується за­страхованим особам залежно від страхового стажу у таких розмірах:

— 60% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;

— 80% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;

— 100% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

— 100% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до І — IV категорій осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону Ук­раїни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, розмір допомоги з тимчасової непрацездатності зале­жить від двох показників:

— середньої заробітної плати;

— страхового стажу.