- •Маценко л.Ф. Кравчук і.П.
- •Чернівці
- •Тема 1. Макроекономіка як наука Програмні питання для теоретичної підготовки:
- •1. Місце макроекономіки в економічній науці.
- •2.Об’єкт і предмет макроекономіки.
- •3. Змішана економічна система як об’єкт макроекономіки. Моделі змішаної економіки та її суб’єкти.
- •4.Історія розвитку макроекономічної науки.
- •1.Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків Програмні питання для теоретичної підготовки
- •Три етапи розвитку систем макроекономічних показників.
- •2. Основні показники макроекономічних вирівнювань.
- •За виробленою продукцією (виробничий метод);
- •За витратами (метод кінцевого використання);
- •За доходами (розподільчий метод).
- •3.Номінальні та реальні макроекономічні показники. Інфліювання та дефліювання ввп.
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність Програмні питання для теоретичної підготовки:
- •1.Циклічність як форма економічного розвитку: суть, структура та його види.
- •Причинами циклічності можуть бути:
- •2.Зайнятість і безробіття.
- •3.Інфляція, її темпи та види. Дефляція та стагфляція.
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Сукупний попит і сукупне пропонування Програмні питання для теоретичної підготовки
- •1.Макроекономічний кругообіг в умовах ринку. Модель взаємодії між суб’єктами ринку.
- •2. Сукупний попит. Цінові фактори сукупного попиту.
- •3.Сукупне пропонування. Аналіз відрізків кривої сукупного пропонування.
- •2. Механізм досягнення рівноваги в економіці на окремих відрізках кривої сукупного пропонування.
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Споживання, заощадження та інвестиції Програмні питання для теоретичної підготовки
- •1.Споживання та заощадження як функції доходу, їх графічне зображення.
- •2.Середня та гранична схильність до споживання та заощадження. Фактори, що впливають на споживання та заощадження.
- •3.Інвестиції та фактори інвестування.
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Сукупні видатки і ввп Програмні питання для теоретичної підготовки:
- •1.Витратні моделі економічної рівноваги.
- •2.Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп.
- •3.Рівноважний ввп в умовах різного рівня зайнятості.
- •4.Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних витрат. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сукупних витрат.
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Держава в системі макроекономічного регулювання Програмні питання для теоретичної підготовки:
- •1. Роль держави у змішаній економіці. Основні недоліки ринкового саморегулювання.
- •2. Класична теорія макроекономічного регулювання.
- •3.Основні положення кейнсіанської теорії.
- •4. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання, їх практична функція.
- •Контрольні запитання.
- •Тема 8. Фіскальна політика Програмні питання для теоретичної підготовки
- •Суть та класифікація фіскальної політики. Дискреційна фіскальна політика.
- •2.Фіскальна політика, спрямована на пропонування. Крива Лаффера та можливість її практичного застосування.
- •Фіскальна політика та бюджетний дефіцит.
- •Контрольні запитання.
- •Тема 9. Грошовий ринок і монетарна політика Основні теоретичні положення теми і рекомендації до вивчення
- •Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку.
- •Грошово-кредитне регулювання економіки та його основні інструменти.
- •Антиінфляційна політика та її основні напрямки. Головні наслідки інфляції.
- •Контрольні запитання.
- •Тема 10. Механізм зовнішньоекономічної діяльності Програмні питання для теоретичної підготовки:
- •Зовнішньоекономічна діяльність та її структура.
- •Теорія порівняльних переваг про доцільність зовнішньоекономічної діяльності країни.
- •Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •Контрольні запитання
- •Тема 11. Ринок праці та соціальна політика Програмні питання для теоретичної підготовки:
- •Ринок праці та його основні категорії.
- •2. Механізм функціонування ринку праці.
- •3. Державне регулювання зайнятості населення.
- •Контрольні запитання
- •Тема 12. Економічне зростання Програмні питання для теоретичної підготовки:
- •Модель економічного зростання Домара-Харрода.
- •Маржиналістська та структуралістська теорії економічного зростання
- •Модель економічного зростання р.Солоу.
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Глосарій
Контрольні запитання
1.Визначте суть таких понять, як споживання та заощадження.
2. Назвіть мотиви збережень домашніх господарств та інвестиційних фірм.
3. Визначте фактори, що впливають на заощадження та споживання.
4.Визначте середню та граничну схильність до споживання. Розкрийте економічний зміст цих явищ.
5.Визначте середню та граничну схильність до заощаджень. Розкрийте економічний зміст цих явищ.
Тема 6. Сукупні видатки і ввп Програмні питання для теоретичної підготовки:
1. Витратні моделі економічної рівноваги.
2. Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ВВП.
3.Рівноважний ВВП в умовах різного рівня зайнятості.
4.Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних витрат. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сукупних витрат.
Література: [ 24-29, 36, 40, 47, 48, 52, 62, 65, 66, 70, 76, 79, 91, 95, 96, 103, 108-112,
123 ].
Т е р м і н и і п о н я т т я д о т е м и |
Сукупні витрати, вилучення, ін’єкція, метод "витрати — обсяг виробництва”, метод "вилучень та ін'єкцій", простий мультиплікатор, складний мультиплікатор, „парадокс ощадливості”, рецесійний розрив, інфляційний розрив. |
1.Витратні моделі економічної рівноваги.
Метод визначення рівноважного ВВП зіставленням видатків та обсягу виробництва дає змогу виділити суспільні видатки як безпосередній чинник, що визначає рівні обсягу виробництва, зайнятості та доходу. Хоча метод "вилучення-ін'єкції" (S = I) менш прямий, його сильна сторона полягає в тому, що при цьому акцентується увага на нерівності С + I та ВВП за всіх рівнів виробництва, крім рівноважного.
В закритій приватній економіці є лише один вид вилучень (заощадження) та один вид ін'єкцій (інвестиції).
Вилучення — це будь-яке використання доходу не на закупівлю виробленої всередині країни продукції. У відкритій економіці ми повинні враховувати додаткові вилучення на імпорт і податки.
Ін'єкція — це будь-яке доповнення до споживчих видатків на продукцію, вироблену всередині країни. У відкритій економіці слід додатково враховувати ін'єкції у вигляді державних закупівель та експорту.
Для визначення рівноважного рівня виробництва використовують два пов'язаних між собою методи:
1)метод зіставлення сукупних витрат, які для закритої економіки можуть бути представлені як (С + Iо) та обсягу виробництва (ЧНП);
2)метод "вилучень та ін'єкції", тобто S = I0, де Iо — заплановані витрати на чисті інвестиції.
Перший метод "витрати — обсяг виробництва".
Підкреслимо, що у закритій приватній економіці сукупні витрати визначаються величиною споживчих та запланованих витрат на чисті інвестиції, оскільки застосовуємо показник обсягу виробництва ЧНП, а не ВНП. Якби використовували ВНП, необхідно було б врахувати валові інвестиції. Наведемо таблицю з умовними даними.
За цим методом рівновага в економіці встановлюється тоді, коли обсяг сукупних витрат дорівнює обсягу національного виробництва. Це означає, що обсяг випущених товарів (ЧНП) дорівнює обсягу закуплених товарів (С +Iо). Із табл. 6.1 видно, що рівноважний ЧНП дорівнює 200 млрд грн.
Таблиця 6.1.
Визначення рівноважного рівня виробництва та доходу у закритій приватній економіці
№ з/п |
Фактичний обсяг виробництва(доходу) ЧНП = Yd, млрд грн. |
Споживання (С) млрд грн |
Заощадження(S) млрд грн |
Заплановані інвестиції (I0) млрд грн |
Сукупні витрати С+I0 млрд грн |
Непередбачені інвестиції в запаси (+), або вилучення із запасів (-) |
Наслідки відхилення ЧНП від C+I0 |
1 |
100 |
105 |
-5 |
20 |
125 |
-25 |
зростання |
2 |
120 |
120 |
0 |
20 |
140 |
-20 |
зростання |
3 |
140 |
135 |
5 |
20 |
155 |
-15 |
зростання |
4 |
160 |
150 |
10 |
20 |
170 |
-10 |
зростання |
5 |
180 |
165 |
15 |
20 |
185 |
-5 |
зростання |
6 |
200 |
180 |
20 |
20 |
200 |
0 |
рівновага |
7 |
220 |
195 |
25 |
20 |
215 |
5 |
падіння |
8 |
240 |
210 |
30 |
20 |
230 |
10 |
падіння |
9 |
260 |
225 |
35 |
20 |
245 |
15 |
падіння |
10 |
280 |
240 |
40 |
20 |
260 |
20 |
падіння |
За такого обсягу ЧНП в економіці не буде ні надвиробництва з відповідним нагромадженням товарних запасів і відповідним зниженням темпів зростання, ні надлишку витрат, які зумовлюють зменшення запасів та підвищення темпів економічного зростання.
Будь-яке перевищення сукупних витрат (С + Iо) загального рівня виробництва зумовлює зростання останнього. Пояснюється це тим, що, приміром, (див. ряд. 2, табл. 6.1) виробництво ЧНП на рівні 120 млрд грн і при загальних витратах 140 млрд грн означає, що в економіці формується вищий рівень витрат, ніж того вимагає закупівля 120 млрд грн ЧНП. Це означає, що виробництво здійснюється меншими темпами, ніж закупівля товарів. Наслідком такої ситуації є зменшення обсягу товарних запасів на 20 млрд грн, якщо ситуація не зміниться. Але підприємці прагнутимуть відреагувати на цю ситуацію зростанням виробництва. Якщо ж обсяг ЧНП буде перевищувати рівноважний рівень, то це означає, що сукупні витрати будуть недостатні (менші) для закупівлі виробленого продукту. Наслідком цього стане зростання товарних запасів, на яке підприємці відреагують зменшенням обсягів виробництва. Графічний аналіз механізму встановлення та порушення рівноваги С + Iо і ЧНП зроблено за допомогою рис. 6.1.
На графіку бісектриса <α показує, що кожна точка на ній відповідає рівновазі між обсягом ЧНП та сукупними витратами (С + Iо). Для визначення рівноважного обсягу ЧНП нам необхідно цей графік доповнити графіком сукупних витрат. Але для його побудови треба насамперед побудувати графік функції споживання (С) і додати до нього по вертикалі величину запланованих інвестицій (20 млрд. грн.).
Рівноважний рівень ЧНП встановлюється в точці перетину кривої сукупних витрат з бісектрисою <α. Цій точці, як і в таблиці, відповідає обсяг ЧНП в 200 млрд. грн. Якщо С + Іо < ЧНП (крива С + I0 розташована нижче бісектриси, тобто праворуч від точки N), відбувається зростання товарних запасів і підприємці зменшать обсяг ЧНП. І навпаки, якщо С+ Iо > ЧНП (крива С + Iо розташована вище бісектриси, тобто ліворуч від рівноважної точки N), буде спостерігатись зменшення товарних запасів і з'явиться стимул для збільшення обсягу виробництва. У першому випадку крива економіки буде рухатись ліворуч до точки рівноваги N, а в другому — праворуч до тієї самої точки.
Розглянемо другий метод — метод "вилучень та ін'єкцій". Він ґрунтується на таких засадах:
заощадження (S) — це вилучення потенційних витрат із потоку "витрати-доходи";
зростання заощаджень зменшує споживання, роблячи його нижчим за обсяг виробництва, що зумовлює зменшення обсягів ЧНП;
3)ЧНП набуває форми не тільки споживчих, а й інвестиційних товарів. Останні реалізуються всередині підприємницького сектору. Тому інвестиції за своїм змістом є ін'єкції витрат в потік "доходи-витрати". Це означає, що інвестиції компенсують вилучення із споживання засобів заощадження.
Якщо вилучення перевищують ін'єкції, то сукупні витрати С + Іо будуть меншими за ЧНП, а ЧНП буде більшим за рівноважний. І навпаки, якщо ін'єкції перевищують вилучення, тобто Iо > S, то сукупні витрати С + І о будуть перевищувати обсяг ЧНП.
У першому випадку система буде прагнути до зменшення обсягу ЧНП, а в другому — до збільшення. Рівновага буде встановлена у точці, де Jo = S, тобто там, де урівноважуються вилучення у вигляді заощаджень з ін'єкціями у вигляді інвестицій.
З табл. 6.1 видно, що:
будь-яке відхилення обсягу заощаджень від обсягу запланованих інвестицій зумовлює відхилення ЧНП від рівноважного рівня;
якщо ЧНП менший за рівноважний рівень, то наявні надлишкові сукупні витрати, підприємці планують інвестувати більше, ніж прагнуть заощаджувати домогосподарства;
незначні вилучення та заощадження компенсуються відносно великими інвестиційними ін'єкціями, що зумовлює перевищення сукупних витрат над обсягом виробництва і, відповідно, зростання останнього (ЧНП);
якщо ЧНП перевищує рівноважний рівень, то сукупні витрати будуть відставати від обсягу виробництва, домогосподарства будуть більше заощаджувати, ніж планують інвестувати підприємці;
5)перевищення заощаджень над запланованими витратами (S >I0) зумовлює зменшення сукупних витрат (С + І о) порівняно з обсягом ЧНП, що зумовить зменшення останнього;
6) рівновага сукупних витрат і обсягу національного виробництва буде стійкою тільки за умови, що підприємці планують інвестувати стільки ж, скільки готові заощадити домогосподарства, тобто ЧНП = С + Іо, якщо S = Іо.
Проілюструємо описане вище графічно (рис. 6.2).
Рис. 6.2. Рівновага запланованих витрат (Io) та заощаджень (S)
На графіку зображена крива запланованих інвестицій, якій відповідає обсяг в 20 млрд грн (табл. 6.1). Тому вона зображена горизонтально лінією Iо.
Крива заощаджень проходить через точку, якій відповідає 120 млрд грн ЧНП і нульовий рівень заощаджень (оскільки (див. ряд. 2, табл. 6.1) за цієї умови весь ЧНП споживається і зовсім не заощаджується), та точку N прямої запланованих інвестицій, якій відповідає рівноважний обсяг ЧНП (200 млрд.грн). Точка N — точка рівноваги (С + I0) та ЧНП. Вона відображає ту ситуацію в економіці, коли обсяг заощаджень, що вилучається із споживання домогосподарствами, збігається з бажаннями інвесторів інвестувати саме такий обсяг.
