Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
makro.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Контрольні запитання

1.Визначте суть таких понять, як споживання та заощадження.

2. Назвіть мотиви збережень домашніх господарств та інвестиційних фірм.

3. Визначте фактори, що впливають на заощадження та споживання.

4.Визначте середню та граничну схильність до споживання. Розкрийте економічний зміст цих явищ.

5.Визначте середню та граничну схильність до заощаджень. Розкрийте економічний зміст цих явищ.

Тема 6. Сукупні видатки і ввп Програмні питання для теоретичної підготовки:

1. Витратні моделі економічної рівноваги.

2. Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ВВП.

3.Рівноважний ВВП в умовах різного рівня зайнятості.

4.Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних витрат. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сукупних витрат.

Література: [ 24-29, 36, 40, 47, 48, 52, 62, 65, 66, 70, 76, 79, 91, 95, 96, 103, 108-112,

123 ].

Т е р м і н и і п о н я т т я д о т е м и

Сукупні витрати, вилучення, ін’єкція, метод "витрати — обсяг виробництва”, метод "вилучень та ін'єкцій", простий мультиплікатор, складний мультиплікатор, „парадокс ощадливості”, рецесійний розрив, інфляційний розрив.

1.Витратні моделі економічної рівноваги.

Метод визначення рівноважного ВВП зіставленням видатків та обсягу виробництва дає змогу виділити суспільні видатки як безпосередній чинник, що визначає рівні обсягу виробництва, зайнятості та доходу. Хоча метод "вилучення-ін'єкції" (S = I) менш прямий, його сильна сторона полягає в тому, що при цьому акцен­тується увага на нерівності С + I та ВВП за всіх рівнів виробницт­ва, крім рівноважного.

В закритій приватній економіці є лише один вид вилучень (зао­щадження) та один вид ін'єкцій (інвестиції).

Вилучення — це будь-яке використання доходу не на закупів­лю виробленої всередині країни продукції. У відкритій економіці ми повинні враховувати додаткові вилучення на імпорт і податки.

Ін'єкція — це будь-яке доповнення до споживчих видатків на продукцію, вироблену всередині країни. У відкритій економіці слід додатково враховувати ін'єкції у вигляді державних закупівель та експорту.

Для визначення рівноважного рівня виробництва використовують два пов'язаних між собою методи:

1)метод зіставлення сукупних витрат, які для за­критої економіки можуть бути представлені як (С + Iо) та обсягу виробництва (ЧНП);

2)метод "вилучень та ін'єкції", тобто S = I0, де Iо — заплановані витрати на чисті інвестиції.

Перший метод "витрати — обсяг виробництва".

Підкреслимо, що у закритій приватній економіці сукупні витрати визначаються величиною споживчих та запланованих витрат на чисті інвестиції, оскільки застосовуємо показник обсягу виробництва ЧНП, а не ВНП. Якби використовували ВНП, необхідно було б врахувати валові інвестиції. Наведемо таблицю з умов­ними даними.

За цим методом рівновага в економіці встановлюєть­ся тоді, коли обсяг сукупних витрат дорівнює обсягу національного виробництва. Це означає, що обсяг ви­пущених товарів (ЧНП) дорівнює обсягу закуплених товарів (С +Iо). Із табл. 6.1 видно, що рівноважний ЧНП дорівнює 200 млрд грн.

Таблиця 6.1.

Визначення рівноважного рівня виробницт­ва та доходу у закритій приватній економіці

№ з/п

Фактичний обсяг виробництва(доходу) ЧНП = Yd,

млрд грн.

Споживання (С)

млрд грн

Заощадження(S) млрд грн

Заплановані інвестиції (I0)

млрд грн

Сукупні витрати С+I0 млрд грн

Непередбачені інвестиції в запаси (+), або вилучення із запасів (-)

Наслідки відхилення ЧНП від C+I0

1

100

105

-5

20

125

-25

зростання

2

120

120

0

20

140

-20

зростання

3

140

135

5

20

155

-15

зростання

4

160

150

10

20

170

-10

зростання

5

180

165

15

20

185

-5

зростання

6

200

180

20

20

200

0

рівновага

7

220

195

25

20

215

5

падіння

8

240

210

30

20

230

10

падіння

9

260

225

35

20

245

15

падіння

10

280

240

40

20

260

20

падіння

За такого обсягу ЧНП в економіці не буде ні надвиробництва з відповідним на­громадженням товарних запасів і відповідним знижен­ням темпів зростання, ні надлишку витрат, які зумов­люють зменшення запасів та підвищення темпів еко­номічного зростання.

Будь-яке перевищення сукупних витрат (С + Iо) загального рівня виробництва зумовлює зростання ос­таннього. Пояснюється це тим, що, приміром, (див. ряд. 2, табл. 6.1) виробництво ЧНП на рівні 120 млрд грн і при загальних витратах 140 млрд грн означає, що в економіці формується вищий рівень витрат, ніж того вимагає за­купівля 120 млрд грн ЧНП. Це означає, що виробництво здійснюється меншими темпами, ніж закупівля товарів. Наслідком такої ситуації є зменшення обсягу товарних запасів на 20 млрд грн, якщо ситуація не зміниться. Але підприємці прагнутимуть відреагувати на цю ситуацію зростанням виробництва. Якщо ж обсяг ЧНП буде пе­ревищувати рівноважний рівень, то це означає, що су­купні витрати будуть недостатні (менші) для закупівлі виробленого продукту. Наслідком цього стане зростан­ня товарних запасів, на яке підприємці відреагують зменшенням обсягів виробництва. Графічний аналіз механізму встановлення та порушення рівноваги С + Iо і ЧНП зроблено за допомогою рис. 6.1.

На графіку бісектриса <α показує, що кожна точка на ній відповідає рівновазі між обсягом ЧНП та сукуп­ними витратами (С + Iо). Для визначення рівноваж­ного обсягу ЧНП нам необхідно цей графік доповнити графіком сукупних витрат. Але для його побудови треба насамперед побудувати графік функції споживан­ня (С) і додати до нього по вертикалі величину запла­нованих інвестицій (20 млрд. грн.).

Рівноважний рівень ЧНП встановлюється в точці перетину кривої сукупних витрат з бісектрисою <α. Цій точці, як і в таблиці, відповідає обсяг ЧНП в 200 млрд. грн. Якщо С + Іо < ЧНП (крива С + I0 роз­ташована нижче бісектриси, тобто праворуч від точки N), відбувається зростання товарних запасів і підпри­ємці зменшать обсяг ЧНП. І навпаки, якщо С+ Iо > ЧНП (крива С + Iо розташована вище бісектри­си, тобто ліворуч від рівноважної точки N), буде спосте­рігатись зменшення товарних запасів і з'явиться стимул для збільшення обсягу виробництва. У першому випад­ку крива економіки буде рухатись ліворуч до точки рівноваги N, а в другому — праворуч до тієї самої точки.

Рис.6.1.Механізм встановлення та порушення рівнова­ги між сукупними витратами (С + Jo) та обсягом ЧНП

Розглянемо другий метод — метод "вилучень та ін'єкцій". Він ґрунтується на таких засадах:

  1. заощадження (S) — це вилучення потенційних витрат із потоку "витрати-доходи";

  2. зростання заощаджень зменшує споживання, роб­лячи його нижчим за обсяг виробництва, що зумовлює зменшення обсягів ЧНП;

3)ЧНП набуває форми не тільки споживчих, а й інвестиційних товарів. Останні реалізуються всередині підприємницького сектору. Тому інвестиції за своїм змістом є ін'єкції витрат в потік "доходи-витрати". Це означає, що інвестиції компенсують вилучення із спо­живання засобів заощадження.

Якщо вилучення перевищують ін'єкції, то сукупні витрати С + Іо будуть меншими за ЧНП, а ЧНП буде більшим за рівноважний. І навпаки, якщо ін'єкції пе­ревищують вилучення, тобто Iо > S, то сукупні витрати С + І о будуть перевищувати обсяг ЧНП.

У першому випадку система буде прагнути до змен­шення обсягу ЧНП, а в другому — до збільшення. Рівновага буде встановлена у точці, де Jo = S, тобто там, де урівноважуються вилучення у вигляді заощаджень з ін'єкціями у вигляді інвестицій.

З табл. 6.1 видно, що:

  1. будь-яке відхилення обсягу заощаджень від об­сягу запланованих інвестицій зумовлює відхилення ЧНП від рівноважного рівня;

  2. якщо ЧНП менший за рівноважний рівень, то наявні надлишкові сукупні витрати, підприємці пла­нують інвестувати більше, ніж прагнуть заощаджува­ти домогосподарства;

  3. незначні вилучення та заощадження компенсу­ються відносно великими інвестиційними ін'єкціями, що зумовлює перевищення сукупних витрат над обсягом виробництва і, відповідно, зростання останнього (ЧНП);

  4. якщо ЧНП перевищує рівноважний рівень, то сукупні витрати будуть відставати від обсягу виробни­цтва, домогосподарства будуть більше заощаджувати, ніж планують інвестувати підприємці;

5)перевищення заощаджень над запланованими витратами (S >I0) зумовлює зменшення сукупних витрат (С + І о) порівняно з обсягом ЧНП, що зумовить зменшення останнього;

6) рівновага сукупних витрат і обсягу національного виробництва буде стійкою тільки за умови, що підпри­ємці планують інвестувати стільки ж, скільки готові заощадити домогосподарства, тобто ЧНП = С + Іо, якщо S = Іо.

Проілюструємо описане вище графічно (рис. 6.2).

Рис. 6.2. Рівновага запланованих витрат (Io) та заоща­джень (S)

На графіку зображена крива запланованих інве­стицій, якій відповідає обсяг в 20 млрд грн (табл. 6.1). Тому вона зображена горизонтально лінією Iо.

Крива заощаджень проходить через точку, якій відповідає 120 млрд грн ЧНП і нульовий рівень зао­щаджень (оскільки (див. ряд. 2, табл. 6.1) за цієї умо­ви весь ЧНП споживається і зовсім не заощаджується), та точку N прямої запланованих інвестицій, якій відповідає рівноважний обсяг ЧНП (200 млрд.грн). Точка N — точка рівноваги (С + I0) та ЧНП. Вона відображає ту ситуацію в економіці, коли обсяг заощаджень, що вилучається із споживання домогосподарствами, збігається з бажаннями інвесторів інвестувати саме такий обсяг.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]