1. Чи можуть наукові революції за своїм значенням виходити за межі тієї області науки, в якій вони відбулися?

а) так, можуть, бо та чи інша наука може визначати перспективи наукового прогресу взагалі;

б) ні, не можуть, бо вони є революцією переважно для своєї науки;

в) ні не можуть, бо окрема наука не вирішує загальнонаукових проблем;

г) ні, загальні революційні зміни, що впливають на науку, відбуваються передусім у сфері філософії.

2. Проблема загострення моральних проблем науки

характеризує передусім

а) античну науку;

б) постнекласичну науку:

в) класичну науку;

г) некласичну науку.

Варіант 9.

1.Засновником експериментальної науки є:

а) Аристотель;

б) Д.Бруно;

в) Ф.Бекон;

г) Г.Галілей.

2. „Ідолами площі” Ф.Бекон називає:

а) пізнавальні помилки, що виникають у спілкуванні між людьми внаслідок некритичного й неадекватного застосування слів;

б) хибні загальновизнані авторитети;

в) вплив натовпу на вченого;

г) вплив повсякденного життя на науку.

Варіант 10.

5. Гіпотеза це:

а) науково обгрунтоване припущення, яке висувається для пояснення будь – якого процесу у первинному формулюванні, але після перевірки може виявитися істинним або хибним;

б) будь – яке припущення, яке висувається у процесі пізнання дійсності пізнаючим суб’єктом;

в) наукове припущення, яке після його перевірки виявилося хибним;

г) наукове припущення, яке після його перевірки виявилося істинним.

2. На якій мові, за твердженням Галілея, написана книга Природи?

а) математики;

б) одкровення;

в). философії;

г). фізики;

Варіант 11.

8. Головна мета та вища цінність наукового пізнання, це:

а) відкриття об’єктивної істини;

б) досягнення правди;

в) встановлення обгрунтованих фактів;

г) формування сміливих гіпотез.

2. Метод, який потребує, щоб розвиток об’єкта відтворювався у всій його багатогранності, з врахуванням усіх зигзагів та випадковостей, це:

а) історичний метод;

б) логічний метод;

в) системний метод;

г) синергетичний метод.

Варіант 12.

1. Житєєвий сенс наукових пошуків може бути висловлений такою формулою:

а) „знати, щоб передбачати, передбачати, щоб діяти практично”;

б) „знання є цінністю саме по собі”;

в) „ знання – це сила”;

г) „невігластво не є аргументом”.

2. Метод теоретичного відтворення історичного об’єкта в усіх його суттєвих власивостях, закономірних зв’язках, відносинах, це:

а) історичний метод;

б) логічний метод;

в) діалектичний метод;

г) системно – структурний метод.

Варіант 13.

1. Якщо наукова теорія або пов’язана з нею дослідницька програма має протиріччя й труднощі у описі певних явищ, чи веде це до відмови від неї вчених?

а) ні, тому що без теорії вчений не в змозі працювати; зміна теорій – процес тривалий, що потребує багатьох перевірок, спростувань.

б)так, адже у теорії з’являється багато супротивників;

в) так, вчений має швидко відмовитися від теорії та створити іншу;

г) так, протиріччя і труднощі є сигналом до зміни теорії.

2. У класичній науці ХVII ст. основою для формування картини світу була:

а) механіка;

б) хімія;

в) біологія;

г) астрономія.

Варіант 14.

1. Ігнорування значення фактів у науковому дослідженні називається:

а) схоластичне теоретизування;

б)емпіризм;

в) сенсуалізм;

г) монізм.

2. Напрям у філософії, який абсолютизує кількісні методи в отриманні наукових результатів, спирається на методи природничних наук, це

а) позитивізм;

б) прагматизм;

в) екзістенціалізм;

г)діалектичний матеріалізм.

Варіант 15.