- •Модуль і. Поняття науки. Формування гносеологічної та методологічної проблематики науки в історії філософії. Модуль іі. Проблеми методу, методології та методики наукового дослідження.
- •Тема 1. Сутність науки. Етапи її розвитку.
- •Тема 2. Концепція розвитку наукового знання у постпозитивізмі.
- •Тема 3. Методологічна культура науки.
- •Тема 4. Методика вивчення наукової, навчальної, навчально – методичної літератури. Характеристика науково- дослідної та навчально – методичної продукції.
- •Тема 5. Послідовність етапів наукового дослідження..
- •Чи зводяться завдання науки до збирання фактичного материала?
- •Методологія наукового дослідження це :
- •1. Наукова діяльнвсть починається з:
- •1. Науковий принцип це:
- •Найбільш розвиненою формою наукового пізнання є:
- •1. Чи можуть наукові революції за своїм значенням виходити за межі тієї області науки, в якій вони відбулися?
- •1.Засновником експериментальної науки є:
- •Гіпотеза це:
- •Головна мета та вища цінність наукового пізнання, це:
- •1. Житєєвий сенс наукових пошуків може бути висловлений такою формулою:
- •1. Якщо наукова теорія або пов’язана з нею дослідницька програма має протиріччя й труднощі у описі певних явищ, чи веде це до відмови від неї вчених?
- •1. Чи може вчений захистити теорії від її явної невідповідності емпіричним даним?
- •1.Симптомом наукової революції, за т.Куном, є
- •2.Теорія а.Ейнштейна стосується періоду:
- •Чи характерні для науки протистояння та борьба різних напрямків?
- •Чи завжди істинне знання є науковим?
- •1. Під парадигмами т.Кун розумів :
- •Чи описує теорія безпосередньо навколишню дійність?
- •2. Чи є традиція лише гальмом розвитку науки?
- •Чи можуть філософські підвалини науки бути предметом наукових дискусій?
- •Чи можливе емпіричне знання без теоретичних уявлень?
- •2. К.Поппер вважав, що головна вада теорії.:
- •Сукупність прийомів, які сприяють більш швидкому, організованому і цілеспрямованому пошуку істини, хоч і не гарантують її безумовного знаходження, це
- •Чи можливо відкриття нових явищ шляхом теоретичних досліджень?
- •Чи можливо побудувати логіку наукового відкриття?
- •Найбільш складний та ефективний метод емпіричного пізнання – це:
- •Наукова ідея є :
- •Орієнтація у суспільній свідомості хх ст., яка вважає науку культурно –світоглядним зразком, закликає орієнуватися на методи природничних і технічних наук, це:
- •Розподіл наук на „науки про природу” та „науки про культуру” було здійснено:
- •Науковий принцип це:
- •2. Викладення актуальності обраної теми в роботі
- •Біфуркація – це термін, що стосується методу:
- •Метод, який дає можливість досліднику ініціювати ті процеси та явища, до яких він має науковий інтерес, це
- •Kонцепцію революцій у науці створив:
- •Проблема загострення моральних проблем науки
- •Засновником експериментальної науки є:
- •Гіпотеза це:
- •Метод, який потребує, щоб розвиток об’єкта відтворювався у всій його багатогранності, з врахуванням усіх зигзагів та випадковостей, це:
- •Якщо наукова теорія або пов’язана з нею дослідницька програма має протиріччя й труднощі у описі певних явищ, чи веде це до відмови від неї вчених?
- •2. У назві наукової роботи не слід використовувати:
- •Змістовий модуль і. Поняття науки. Формування гносеологічної та методологічної проблематики науки в історії філософії.
- •Тема 1. Сутність науки. Проблеми методу, методології та методики наукового дослідження.
- •Тема 2. Генезис гносеологічної та методологічної проблематики в історії філософії.
- •Тема 3. Філософсько - методологічні проблеми науки у хіх – хх ст.
- •Модуль іі. Проблеми методу, методології та методики наукового дослідження.
- •Тема 4 . Сутність пізнавального процесу. Проблема істини у пізнанні.
- •Тема 5. Логіка процесу наукового дослідження.
- •Тема 6. Рівні та методи наукового дослідження.
- •Тема 7. Специфіка методологічних проблем соціально-гуманітарних наук
- •Тема 8. Організація наукового дослідження. Створення інформаційної бази наукового пошуку.
Сукупність прийомів, які сприяють більш швидкому, організованому і цілеспрямованому пошуку істини, хоч і не гарантують її безумовного знаходження, це
а) евристика;
б) діалектика;
в) метафізика;
г) еклектика.
Варіант 26.
1. Християнська філософія та християнський світогляд:
а) сприяв розвитку більшої універсальності пізнання;
б) лише гальмував розвиток наукового пізнання;
в) зовсім ніяк не впливав на розвиток наукового пізнання;
г) сприяв розвитку лише теології.
2. Вчений, який вважав, що головне для соціології вивчати осмисленні дії людей у їх співвідношенні з об’єктами зовнішнього й внутрішнього світу („розуміюча соціологія”) – це
а) К.Маркс;
б) М.Вебер;
в) Е.Дюркгейм;
г) Т.Парсонс
Варіант 27.
1. Чи передбачає визначення "ненауковий"лише негативну оцінку?
а) так, тому що наука є найвищим досягненням людського розуму;
б) ні, тому що кожна форма людської діяльності має специфічне призначення;
в) так, тому що наукове знання передбачає точність, виваженість, експериментальну перевірку;
г) так, тому що наукове обгрунтування розповсюджується на різні сфери людського життя..
2. Р.Декарт був переконаний, що є два шляхи відкриття нового знання у науці, й розум не повинен допускати їх більше, бо всі інші ведуть до помилок. Ці два шляхи –
а) інтуїція й дедукція;
б) спостереження та індукція.
в) спостереження та експеримент;
г) індукція та дедукція.
Варіант 28.
Чи можливо відкриття нових явищ шляхом теоретичних досліджень?
а) ні, неможливо, за теоретичними дослідженнями маєть бути прикладні;.
б) ні, неможливо, необхідні практичні підтвердження теоретичних висновків.
в) так, можливо, наука має прогностичну функцію, на основі того, що пізнане, вона відкриває непізнане.
г) ні, неможливо, теорія, це теорія, а практика – це практика.
Чи можливо побудувати логіку наукового відкриття?
а) так, можливо, тому що наука – раціональне пізнання;
б) ні, неможливо, тому що відкриття вміщує велику долю інтуїції, є унікальним;
в) так, можливо, шлях будь – якого відкриття може бути пізнаним;
Варіант 29.
1. Декарт закликав на початку процесу пізнання спиратися:
а) на очевидні істини;
б) на миттєві враження;
в) на експеримент;
г) на внутрішні відчуття.
2. Антиномії чистого розуму, за І.Кантом:
а) свідчать про необмежені можливості людського пізнання;
б) свідчать про певні межі теоретичного пізнання світу;
в) свідчать про безсилля людського розуму у пізнанні світу;
г) свідчать про некритичний підхід дослідника до проблем пізнання.
Варіант 30.
1. Результатом діяльності науки є :
а) теорія;
б) закони;
в) факти;
г) спостереження.
2. Некласична наука характеризується:
а) залежністю наукової картини об’єкта від методів його дослідження,
б) механістичним редукціонізмом у розумінні природних процесів,
в) пануванням механіки у створенні картини світу;
г) незалежністю наукової картини об’єкта від методів його дослідження.
Друге модульне тестування.
Варіант 1.
Що таке наукова комунікація?
а) будь – яка комунікація, розглянута з наукової точки зору;
б) обмін науковою інформацією;
в) обмін науковою інфрмацією між вченими і спеціалістами;
г) обладнання для передання інформації.
2. Дисертація має бути виконана:
а) особисто, у вигляді спеціально підготованого рукопису чи монографії;
б) особисто чи колективно, у вигляді рукопису чи монографії;
в) колективно, у вигляді спеціально підготованого рукопису;
г) у вигляді колективної монографії.
Варіант 2.
1.Одним з основних показників значення наукового результату у сфері наукової комунікації є:
а) коефіцієнт інтелектуальності вченого;
б) індекс цитування;
в) кількість опублікованих матеріалів;
г) якість опублікованих матеріалів.
2. Буквально відтворені фрагменти чужої промови для підтвердження власного погляду або полеміки з даним автором, це:
а) цитата;
б) плагіат;
в) компіляція;
г) конкретизація.
Варіант 3.
