3.Службові елементи газетних сторінок. Правила заверстування авторських підписів

Службові деталі: вихідні відомості, колонтитул, авторський підпис, ініціали. Внизу останньої сторінки розміщують вихідні відомості (адреса і телефон редакції, адреса друкарні, де випускається газета, номер замовлення). Вихідні відомості набирають так: -набрати одним рядком на повний формат світлим прямим чи курсивним накресленням кг 8п, та відбити зверху прямою тонкою лінійкою. -набирають форматом стандартної колонки, іноді беруть в рамку з прямих чи хвилястих ліній і розміщують внизу останньої колонки, під підписом редактора. На всіх сторінках газети, крім першої, вміщують колонтитул. До нього входять назва газети, номер сторінки, дата випуску. Колонтитул відбивається знизу від тексту прямою лінійкою, тонкою чи напівжирною. Зовні скраю ставлять номер сторінки, на внутрішньому краї – дату виходу, в центрі, посередині полоси, - назву газети. Оформляють прямим напівжирним шрифтом кегля 8-10 п. Іноді переносять рядок колонтитула вниз. У авторських підписах повинна бути однотипність. Територіальні посилання - зазначення місця написання матеріалів – набираються світлим прямим накресленням 8п., розміщують окремим рядком нижче від авторського підпису і виключають ліворуч. Груповий підпис, до якого входять 2 прізвища, розміщають один під одним і виключають кожне в правий край. Висота ініціала=2-3 рядки тексту. Набирають без абзацу. Авторський підпис розміщують наприкінці замітки. Складається з першого ініціала автора, його прізвища, зазначення посади, іноді – звання. Підпис розбивають на 2 рядки. У першому зазначають ініціали і прізвище, у другому посаду. Звання ставиться зліва від прізвища в першому рядку. Весь підпис виключають праворуч, відділяючи його кегельною лінійкою від між колонної. Шрифт авторського підпису не залежить від основного шрифта. Всі авторські підписи мають бути однотипними. Прізвище та ініціали автора набирають пів жирним прямим накресленням 8-10 п. Посаду набирають пів жирним шрифтом того ж кегля. Наприкінці першого рядка ставлять кому чи крапку. Залежно від цього новий рядок починається з малої чи великої букви.

Білет 27.

1. Основні правила і прийоми верстання епіграфу та присвяти.

1. Епіграфи завестуються до або після заголовка,але обов’язково до основного тексту 2. 2 епіграф всього видання завестуються над заголовком,на спуску,а до окремих розділів — під назвою окремих частин 3. 3.оформляють епіграф втяжкою на формат(від 1\2 до 2\3 ширини формату складання) і розміщують справа на сторінці(без всяких відступів від краю) 4. Епіграф має на 2 тункти менший кегль від ос.тексту 5. виключка епіграфа прозою на формат починається з абзацного відступу,якщо епіграф віршований то виключка по лівому краю,а значення лівої втяжки по найдовшому рядку вірша 6. в кінці епіграфа крапка не ставиться 7. епіграф відбивають і від заголовка і від тексту 8. текст епіграфа в лапки не беруть 9. в наявності декількох епіграфів між ними повинна бути відбивка по 4 пункти

Присвята Присвята-напис,вступна частина твору перед основним текстом видання, звертання до особи,якій присвячує свій твір Присвяту верстають:

1 .На окремій сторінці після титульного аркуша, коли далі розміщується сторінка з початком основного тексту, у верхній частині сторінки складання зі спуском 1—2 квад­рата і з відступом справа 1/2, 1 1/2 квадрата чи на и оптичній середині.

2. На окремій сторінці після шмуцтитула з заголовком твору, якщо між титулом і початком основного тексту розміщена передмова, список скорочень і т.ін., чи на звороті такого шмуцтитула.

3. На спуску початкової сторінки видання перед його основним текстом та його початковим заголовком. У кінці тексту посвяти ніколи не ставлять крапку.