Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Novy_Dokument_Microsoft_Word_3.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
179 Кб
Скачать
☆

3.Складіть схему технологічного процесу виготовлення фотоформ газетних видань.

Текст ілюстрації

Складання тексту сканування

Вичитування коректурних відбитків обробка

Комп’ютерна правка цифрова кольоропроба

Виготовлення графічного макету

Верстання коректурних відбитків

Створення посторінкових постскріпт файлів

Електронне монтажевання

Створення кольороподілених пдф файлів(якшо газета кольорова)

Створення фотоформи на фотонасвітлювачі шляхом експонування проявлення промивання та сушіння

Білет 12

1. Титульні елементи книги. Правила заверстування звороту титульного аркуша.

Основний титул — це основний титульний елемент видання, на якому даються головні відомості про видання (прізвище автора, назва, жанр, місце і час видання, видавництво). За наявності авантитула, фронтисписа чи контртитула титул верстають на третій сторінці. Основний титул повторює і доповнює відомості, поміщенні на обкладинці, дає повніше уявлення про видання. Правила верстання: при верстці вказують перше ініціали або ім.’я автора, а потім прізвище. Найчастіше елементи титульного аркуша виключають по центру. Видавництво, місце та рік видання заверстують в низу сторінки і виключають по центру. Контртитул — додатковий титул, як правило в багатотомних або перекладних виданнях. Розміщується на лівій стороні титульного розвороту. В багатотомних виданнях на контртитулі поміщають дані, які належать до всього видання, а на титулі — дані, які відносяться лише до окремого тому. В перекладних творах на контртитулі дають ті ж дані, що й на титулі, мовою оригіналу. Авантитул — це перша сторінка книжкового блоку, один з композиційно-декоративних елементів книги. На авантитулі поміщають прізвище автора, назву видання або видавничу марку. Верстають елементи на оптичній середині сторінка, інколи у верхній частині сторінки з виключкою вправо чи посередині. Тексти на авантитулі, як правило, тієї ж гарнітури, що і титул, але меншого кегля — не більше 12-14 п. Зворот основного титула — це сторінка на якій розміщують вихідні дані. Верстається завжди на парній сторінці. На звороті основного титула розміщують:Бібліотечний шифр (в лівому верхньому куті); відомості про передрук; імена авторів передмови, вступної статті, післямови; реферат чи анотацію (на оптичній середині з двосторонньою втяжкою); комплексний книготорговельний індекс (в лівому нижньому кутку сторінки складання);ISBN (в лівому нижньому куку сторінки складання під індексом); копірайт — знак охорони авторського права (в правому нижньому кутку) Шмуцтитул — окрема сторінка, де поміщають заголовок частини, розділу чи глави книги, а деколи окремих творів, які входть у збірник. Текст шмуцтитула розміщується на оптичній середині в виключається по центру. Зворот як правило не задруковують. Фронтиспис — це портрет автора, або ілюстрація, яка розміщується на лівій стороні розвороту титульного аркуша. Верстають фронтиспис згідно з вказівками художньо-технічного реактора. Фронтиспис займає всю сторінку складання. Колонцифру на фронти списі не ставлять.

Зворот титульного аркуша — це місце розташування цілого ряду вихідних даних. Вер­стається він завжди на парній сторінці. На звороті титуль­ного аркуша розміщують:

а) бібліотечний шифр (у лівому верхньому куті);

б) відомості про передрук, якщо такі є;

в) імена та прізвища авторів передмови, вступної статті, післямови, приміток і коментарів та інших елементів апарату видання.

Не слід вважати за обов'язкове публікацію на звороті титульної сторінки прізвищ рецензента, редактора, назву редакції. Рекомендовано всі прізвища та імена подавати в називному відмінку;

г) макет анотованої каталожної картки (рис. 27, 28), який за необхідності можна перенести на останню сто­рінку видання;

д) реферат чи анотацію. Анотацію набирають шрифтом заниженого кегля на зменшений формат і верстають на оптичній середині з двосторонньою втяжкою. Анотації публікують мовою основного тексту твору, а також (у неукраїномовних виданнях) державною українською мо­вою;

е) донедавна подавався комплексний книготорговель­ний індекс — шифр у лівому нижньому кутку сторінки складання;

є) І8ВН (Міжнародний стандартний номер (укр.), «Іпіег- паїіопаї Зіапсіагсі Воок НіітЬег» (англ.) — і десять цифр, які позначають ідентифікатори країни, видавництва та кни­ги—у лівому нижньому кутку сторінки складання під комплексним книготорговим індексом-шифром);

ж) копірайт — знак охорони авторського права — в правому нижньому кутку сторінки складання.

2. Стильове оформлення ілюстрованого журналу.

3. Види макетів газетних сторінок. Вимоги до макетів.

Макет – це графічний план верстки, який дає чітке уявлення про розподіл його матеріалів на полосах, про всі деталі оформлення їх. Макет повинен забезпечити швидку й чітку верстку в друкарні всіх полос номера відповідно до графіка цього випуски. Випуск номера без макети призводить до грубих помилок при оформленні газети до затримки та порушення виробництва. Найважливіша вимога – це точність. Він має точно відповідати майбутньому номеру. Загальний макет усього номера дає наочне про його композицію, розподіл та розташування найважливіших матеріалів на полосах. Макети за способом виконання поділяються на виклейний та графічні. Виклейний макет складається з паперових відбитків гранок текстових матеріалів і відбитків кліше ілюстрацій, що потім приклеюється на макетний аркуш або сторінку старого номера. Це дозволяє досягти точного макетування, але займає багато часу оскльки треба дочекатись закінчення набору оригіналів то отримання відбитків кліше. Графічний – він складається на газетному аркуші, який відтворює газетну полосу в її натуральному розмірі або у масштабі. На аркуші вказані стандартні текстові колонки і шкалу кількості рядків у колонці. На аркуші вказуть розміщення текстових матеріалів, ілюстрацій та наносять всі заголовки.

Білет 13