2.Перенесення тексту в публікацію. Підготовка його перед верстанням

Імпорт здійснюється за допомогою фільтрів імпорту. Фільтри імпорту – це програми, що здійснюють переклад файлів з форматом стороннього додатку у внутрішнє середовище InDesign, по можливості зберігаючи форматування виконане в початковій програмі. InDesign вибирає фільтр імпорту автоматично по розширенню імені файлу. Для імпорту тексту в InDesign використовують команду File->Place, або клавіатурне скорочення Ctrl+D, в полі Place існують такі режими імпорту тексту:

-як новий матеріал

-замість цілого матеріалу

-в існуючий макет додати Якщо потрібно налаштувати додаткові параметри імпорту, для виділених текстових файлів необхідно встановити галочку на Show Import Options. Імпортуючи в публікацію текст ми формуємо зв’язок – програмно-реалізовані відносини між початковим матеріалом і публікацією. Зв’язки дозволяють знаходити зовнішні файли при відтворенні публікації, а також стежити за змінами в зовнішніх файлах. У користувачів InDesign, які працюють у середовищі Віндовс є 2 методи зв’язування файлів: -технологія Links, зв’язок цього типу виникає кожен раз, коли для імпорту файлів використовується команда Place. -технологія OLE, використовує системний буфер обміну, відповідно для імпорту тексту з однієї програми і публікацію. Текст спочатку треба виділити, скопіювати, перейти в публікацію і вставити. Якщо імпотрувати текст з Ворда, то треба щоб формат цього документа який ми імпортуємо був – RTF. Якщо формат даного документа буде інший, ми не зможемо його використовувати для імпортування .

3. Виготовити графічний макет газетної сторінки.

Графічний макет виготовляють на макетному бланку або аркуші, який відтворює газетну сторінку.

Для виготовлення макету крім плану номера потрібно мати: текст,ілюстраційні оригінали,макетні бланки(форматки). При макетуванні використовують спеціальні умовні позначення для текстових колонок, ілюстрацій, лінійок. Текст позначають-штриховкою, зигзагами, змійками, стрілочками. Ілюстрації позначаються конвертами3. Виготовити графічний макет газетної сторінки.

Графічний макет виготовляють на макетному бланку або аркуші, який відтворює газетну сторінку.

Для виготовлення макету крім плану номера потрібно мати: текст,ілюстраційні оригінали,макетні бланки(форматки). При макетуванні використовують спеціальні умовні позначення для текстових колонок, ілюстрацій, лінійок. Текст позначають-штриховкою, зигзагами, змійками, стрілочками. Ілюстрації позначаються конвертами

Білет 28

1.Елементи газетних сторінок. Правила заверстування реклами та оголошень

До постійних елементів газети належить заготовочна частина, газетні сторінки, службові елементи газети, заголовки, ілюстрації.

Заголовочна частина вкл. назву газети, постійний заклик, календарні відомості, іноді вказують нагороди. Заголовки викл. на всі колонки або в лівий край, а місце з правої сторони наз. ШПІГЕЛЬ, і викор. цей шпігель для публікації найважливіших матеріалів номера. Календарні відомості оформляється одним рядком під назвою або під виглядом календ арика. Розділові засоби: пробіли, лінійки, фігурні елементи, орнаменти.

До службових елементів відносяться вихідні відомості, колонтитул, авторські підписи, ініціали.

Вихідні дані заверствуються внизу останньої сторінки (адрес, тел.. редакції, друкарні, « замовлення, ціна, наклад). Заверствується на весь формат, накреслення світло пряме або курсивне, зверху відбивається лінійкою, кг 9 п.

Колонтитули заверствуються на всіх сторінках крім першої. Включають назву газети, номер сторінки, дату випуску.

Авторські підписи, розміщуються в кінці приміток чи статей. Його розбивають на 2 рядки. В 1-му ініціали та прізвище, в 2-му посада, і заверствується праворуч статті чи матеріалу, жирного накреслення.

Ініціали (ліхтарики) — це великі літери, кг 16-24 п, які влізають на початок 1-го пункту матеріалу.

2.Текстовий режим і режим верстання. Робота в них.

3.Моделі колірності і використання їх при верстанні

Існує декілька видів колірних моделей. Найпоширеніші моделі: RGB, CMYK, Lab, Pantone. Багатоколірний друк засновано на використанні тріадних(складених або змішаних) кольорів і включає, як мініум, чотири процеси. Тріадні кольори відтворюються шляхом змішування в різних пропорціях тріадних фарб(блакитної, пурпурної, жовтої), що вживаються в стандартному чотири колірному друці(четвертий колір-чорний)

Плашковими або простими кольорами називаються кольори,які відтворюють на папері готовими змішаними фарбами. Кожен плашечний колір репродукується за допомогою окремої друкарської форми(плашки)

У процесі верстки формується оригінал-макет і виводиться на лазерному принтері для узгодження видання з замовником. У сервісне бюро або друкарню готовий макет передається у вигляді оригінал-макету,плівок чи електронного файлу.

Білет 29

1.Колонтитул. Правила заверстування. Створення колонтитулів в Аdobe InDesign CS5.

Колонтитул — це текстовий рядок (назва розділу або прізвище автора, в якій заверстується над основним текстом кожної сторінки). Колонтитули підкреслюють колон лінійкою, можуть бути «мертві колонтитули», які мають чисто декоративне значення. Колонтитули набирають шрифтами відмінними від основного тексту (курсив, прописними, капітеллю). З верхнім та нижнім колонтитулом. Короткі колонтитули можна заверстувати в оборці перших двох рядків або на одній сторінці розвороту. Колонтитули поділяються на:

1. Ковзкі, які змінюються на кожній новій сторінці;

2. Переривчасті, які змінюються тільки з початком нового розділу.

Колонтитули розміщуються на шаблон-сторінках.

Правила заверстуванняя: 1. І Колонтитул згідно правил художньо-технічного редагу­вання розташовується в межах формату складання. Проте сьогодні можливості програмного забез­печення дозволяють виносити колонтитул на поля. 2. Колонтитули оформляються кеглем, що не перевищує основний текст. Накреслення, гарнітура, колір, ліній­ки — на вибір оформлювана. Товщина лінійки колонтитула, за­звичай. не перевищує 1 пункт. Відстань від колонтитула до тексту —0,5-1 пробільний рядок або 4-6-8 пунктів. Лінійка не повинна перекривати верхні або нижні виносні еле­менти літер. 3. Колонтитули не ставляться на титулах, зво­роті титулів, на сторінці з випускними даними, на сторінках із сторінковими ілюстраціями.

4.Перші дві сторінки не нумеруються (перша — це, зви­чайно, титул, друга — зворот титула).

Щоб створити колонтитул потрібно увійти в шаблон-сторінку і намалювати там текстовий фрейм і набрати потрібний текст. Після цього переходимо в режим верстки і присвоюємо даний шаблон до потрібних сторінок. Це робиться так: значок шаблону перетягується на сторінки. Або за допомогою меню палітри обираємо «Застосувати ш-ст до..» і вказуємо сторінки до яких треба застосувати

2.Види газетних заголовків. Особливості їх складання та верстання.

Заголовки, якщо вони внизу колонки, то після них заверствується min 3 рядки тексту. Якщо зверху колонки, то перед ними min 3 рядки тексту або заголовок верстають в самий верх колонки;

Заголовки виключаються на всі колонки або в лівий край, а місце з правої сторони наз. шпігель, і він викор. для публікацій найважливіших матеріалів номера, якихось закликів і гасел.

Види заголовків в газеті:

1. Основні, набираються найбільшим кг, ін. гарнітурою.

2. Підзаголовки, мають відомості до всього матеріалу, найчастіше вони тематичні і вже пояснюють цей головний заголовок.

3. Вн. підзаголовки, коли великий матеріал ділять на окремі частини.

4. Надзаголовок, він деталізує осн. заголовок або висловлює ставлення до фактів даного матеріалу.

5. Шапка, це заголовок, який об’єднує декілька газетних матеріалів, публікацій, кожна з яких має власний заголовок.

6. Рубрики, визначає тематичний напрямок або характер матеріалу. Поділяються: тематичні (супроводжують важливі розділи газети) і службові (які вказують частку дії, уточнюють характер аудиторії, визначають джерело інформації

3.Правила заверстування довідково-допоміжного тексту книжкових видань.

Довідково-допоміжний апарат книги:

1. Колонтитул, колонцифра;

2. Сигнатура (*);

3. Норма;

4. Зміст;

5. Вихідні дані;

6. Пояснення;

7. Покажчик літератури.

Сигнатура — порядковий номер друкованого аркуша видання, необхідний для полегшення виконання друкарських операцій, а саме: друку, фальцювання, комплектування блоків, перевірки готової продукції. Переважно сигнатуру складають шрифтами тієї ж гарнітури, що і основний шрифт, цифрами кг 8 п і ставлять у лівому куті першої та третьої сторінок кожного друкарського аркуша видання. Норма — заверстується після сигнатури, набирається на 2 п менше від сигнатури (прізвище автора, номер замовлення), відбивка від сигнатури 8-12 п. Норму ставлять і на вклейках.

Колонтитул — це текстовий рядок (назва розділу або прізвище автора, який заверстується над основним текстом кожної сторінки). Колонтитули підкреслюють колон лінійкою, можуть бути «мертві колонтитули», яке мають чисто декоративне значення.Примітки — це додатковий текст, який уточнюють чи пояснюють основний текст. Слово «примітка» набирають з виділенням (курсивом або розрядкою), з абзацного відступу, всі інші рядки на повний формат. Види:

1. Внутрішньо-текстові;

2. Зноски;

3. Виноски.

Білет 30

1.Правила складаня та верстання приміток та виносок.

Виноски — це доповнення чи пояснення до основного тексту, які поміщаються в низу полоси окремо від основного тексту. Переважно такий доповнюючий, побічний текст виносять на низ полоси, коли він порівняно великий за обсягом або різно відрізняється від основного тексту за змістом і не може бути у нього включений. Текст виноски складається шрифтом тієї ж гарнітури, що і основний текст, але на кг менше. Примітки і зноски – це додаткові тексти, які пояснюють чи уточнюють осн. Текст.

Слово «Примітка» набирають з виділенням (курсивом, врозрядку), з абзацу, всі інші рядки на повний формат.

Види приміток:

-внутрішньо-текстові (в тексті)

-зноски( на сторінці складання)

-виноски(вкінці розділу, глави, книги)

Набирають на 2 меншим кг.

Зноски розміщують внизу сторінки чи колонки і позначають зірочками або цифрами. Щоб вставити зноску потрібно зайти Вставка->Ссилка->сноска, але перед тим потрібно поставити курсор після того слова, яке будемо розшифровувати. Абзац повинен бути такий ж як і в основного тексту, вирівнювання теж. Зірочки ставляться, якщо зносок є від 1 до 3, коли більше 3, то ставляться цифри.

абзац *

абзац **

абзац ***

Вони відбиваються від тексту тонкою лінійкою, довжиною 1 квадрат. Якщо кг основного тексту=8п, то зноски теж = 8, якщо 10, то зноски 8.

2.Особливості верстання добірки та підверстики газетних видань.

3.Система стилів в РageМaker та Аdobe InDesign CS5. Робота зі стилями.

Для створення нових стилів, треба відкрити палітру Стили. Це можна зробити увійшовши Вікно-> Показати стилі.

Стилі дозволяють легко форматувати будь-які об’єкти тексту, для цього треба тільки клацнути мишкою в потрібному місці тексту. Це дає великий виграш в швидкості і якості верстки.

Щоб створити новий стиль треба зайти у відповідну палітру, і натиснути на піктограму створення нового стилю або за допомогою меню палітри. Створивши стиль, треба його відредагувати, для цього треба на ньому клацнути 2 рази. У діалоговому вікні треба назвати стиль, і задати шрифт, абзац, табуляцію і перенос, якщо потрібно включати елементи даного стилю в зміст, то треба поставити галочку на «Включить в оглавление». Після того треба натиснути на ОК. Стиль готовий, щоб його застосувати треба стати курсором в тексті, до якого треба застосувати стиль і клацнути на відповідному рядку в палітрі. Стиль можна видалити, перетягнувши його на значок смітника на палітрі.

Стиль з плюсиком означає, що до даного абзацу було застосоване локальне форматування. Його можна відмінити, натиснувши на +.

Стиль з дискеткою – імпортований стиль з Word наприклад. Щоб він став звичайним, треба його відредагувати і зберегти.

Створюючи документ автоматично з’являються стилі (заголовок, підзаголовок, осн. текст.).

Білет 31