Text 6

The Caribbean Basin Initiative is a program that was created in the 1980s to give eco­nomic support to a region that was struggling economically and was considered politically important to the United States. This program, which is scheduled to continue until the end of 1995, gives duty-free treatment to all imports to the United States from the Caribbean area except textiles, some leather goods, sugar and petroleum products.

Bilateral free trade arrangements are permitted under conditions specified in the GATT articles. The first free trade agreement entered into by the United States, the U.S.-Israel Free Trade Area Agreement, took effect on September 1, 1985, and the second, the U.S.-Canada Free Trade Agreement, took effect on January 1, 1989. Historically, geographic proximity has fostered vigorous trade among the United States and its two neighbors, Canada and Mexico. In August 1992, after more than a year of talks, these three countries completed negotiation of a comprehensive free trade agreement aimed at eliminating all tariffs on trade between them, reducing barriers to trade in services and investment, and ensuring adequate protection of intellectual property (including copyrights, patents and trademarks).

328

Exercise 10

Text 7

Аргументи на користь вільної торгівлі відомі здавна. Так, іще у 1776 році Адам Сміт зрозумів суть питання та заявив:

“Основне правило кожного голови родини із здоровим глуздом - ніколи не на­магатися зробити вдома те, що дешевше купити, ніж виробити самому. Кравець не намагається шити собі взуття, а купує її у шевця. Швець не намагається зшити собі одяг, а наймає кравця. Фермер не намагається зробити ні те, ні інше, а користується послугами цих ремісників. Кожен з них вважає вигідним для себе використовувати своє власне виробництво таким чином, щоб мати певні переваги перед сусідами, і купувати на частину свого продукту або, що є тим самим, за ціну, яка складає частину цього продукту, все, що б йому не знадобилося.”

Говорячи сучасною мовою, питання про вільну торгівлю зводиться до нижченаве- деного переконливого висновку. Завдяки вільній торгівлі, яка базується на принципі порівняльних витрат, світова економіка може досягти більш ефективного розташу­вання ресурсів і більш високого рівня матеріального добробуту. Структура ресурсів та рівень технологічних знань кожної країни різні. Отже, кожна країна може виробля­ти певні товари з різними реальними витратами. Кожна країна повинна виробляти ті товари, витрати на виробництво яких є відносно нижчими за витрати в інших краї­нах, та обмінювати товари, на яких вона спеціалізується, на продукти, витрати на ви­робництво яких у країні є вищими відносно інших країн. Якщо кожна країна діятиме так само, світ може повною мірою скористатися перевагами географічної та людської спеціалізації. Тобто світ - і кожна країна, що вільно торгує - може отримати більш реальний дохід від використання того обсягу ресурсів, що вони ними володіють. Протекціонізм - бар’єри на шляху вільної торгівлі - зменшує або зводить нанівець вигоди від спеціалізації. Якщо країни не зможуть вільно торгувати, вони повинні перекинути ресурси з ефективного (із низькими витратами) їхнього використання до неефективного з метою задоволення своїх різноманітних потреб.

Exercise 11