- •Готові білети зст Білет №1(Астахова)
- •Передумови виникнення соціології.
- •2. Інтегративна роль цінностей, норм
- •3. Політика як вираз і закріплення соціальної взаємодії.
- •Білет №2(Астахова)
- •1. Об’єкт і предмет соціології
- •2. Поняття соціальної норми, її функції.
- •2. Спільність та відмінність моралі й права.
- •Білет №3(Астахова)
- •1. Закони і категорії соціології.
- •3. Взаємовідносини політики з іншими сферами суспільства.
- •2. Соціальні характеристики національно-етнічних утворень, соціальна нерівність.
- •3. Функції громадської думки
- •2. Урбанізація як тенденція розвитку поселенської структури.
- •3. Критерії та показники соціальної зрілості
- •1. Рання американська соціологічна теорія
- •2. Місто як об’єкт соціального аналізу
- •3. Канали вивчення громадської думки.
- •3. Назва, головний принцип і методи соціології в роботі о. Конта «Курс позитивної філософії».
- •Структурний аналіз в соціології.
- •2. Поняття культури
- •Розуміння суспільства г. Спенсером в роботі «Основи соціології».
- •Білет № 13 (Гуменна)
- •2. Функції культури.
- •Білет № 14(Гуменна)
- •3. Проблема людської взаємодії в роботі г.Зіммеля “Соціальна диференціація”.
- •Білет № 15(Гуменна)
- •3. Природа соціального факту в роботі е.Дюркгейма “Правила соціологічного методу”.
- •Екзаменаційний білет № 16 (Дмитренко)
- •1. Символічний інтеракціонізм.
- •2. Концепції “естетичної держави” і “поліцейської держави”.
- •3. Концепція розуміючої соціології і смислу соціальної дії в роботі м.Вебера “Господарство і суспільство”.
- •Екзаменаційний білет № 17(Дмитренко)
- •1. Теорія соціального обміну.
- •2. Свобода як духовний стрижень естетичної самосвідомості та предмет соціологічного розгляду.
- •3. Праця п.Сорокіна “Предмет соціології і її відношення до інших наук”.
- •Екзаменаційний білет № 18(Дмитренко)
- •1. Розуміння соціального світу у а.Шюца.
- •2. Соціологія та психологія мистецтва.
- •3. Праця п.Сорокіна “Соціальна аналітика. Аналіз элементів взаємодії”.
- •§ 1. Взаємодія як найпростіше соціальне явище
- •§ 2. Елементи явища взаємодії
- •§ 3. Індивіди як елемент явищ взаємодії
- •1. Етнометодологія г.Гарфінкеля
- •2. Загальна характеристика проблем, пов’язаних з поняттям “соціологія культури”.
- •2. Поняття особистості
- •3. Праця п.Сорокіна Соціокультурна динаміка і еволюціонізм.
- •2. Статус, соціальні ролі особистості.
- •3. Праця р.Мертона “Явні і латентні функції”.
- •Екзаменаційний білет № 25 (Коротя)
- •1. Перспективи розвитку соціології в ххі столітті.
- •2 Протиріччя у структурі соціальної активності
- •3. Праця г. Маркузе «Одномірна людина»
- •Екзаменаційний білет № 26 (Коротя)
- •Соціальні групи як елемент соціальної структури.
- •Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв'язків
- •Праця ю.Габермаса “Відношення між системою і життєвим світом за умов пізнього капіталізму”.
- •Екзаменаційний білет № 27 (Коротя)
- •1. Теорія соціальної стратифікації.
- •2. Соціальне, соціальні механізми в економіці.
- •3. Стаття а.Шюца “Формування поняття і теорії в суспільних науках”.
- •2. Структура економіки як соціального інституту.
- •3. Робота г.Блумера “Колективна поведінка”.
- •1. Соціальні інститути у системі соціальних зв’язків.
- •2. Функції економіки.
- •Робота Дж. Міда “Від жесту до символу”.
- •1. Основні ознаки соціальної організації.
- •2. Соціологічні дослідження економічної свідомості та поведінки різних соціальних груп.
- •Робота Дж. Міда “Інтерналізовані інші і самість”.
2. Соціальні характеристики національно-етнічних утворень, соціальна нерівність.
Сучасні етнічні групи, нації різняться за рівнем розвитку, за своїми соціальними характеристиками, за положенням у системі національно-етнічних утворень окремих країн. Незважаючи на руйнування світової національно-колоніальної системи в суспільстві зберігається розподіл на передові, багаті нації та відсталі етнічні групи, пануючих та пригноблених, тих, які переслідуються. Ще існує каста "недоторканих" в Індії, расова дискримінація, апартеїд в Африці. Світ ще пам´ятає про геноцид — насильницьке знищення цілих народів, зокрема, євреїв під час Другої світової війни, режим Полнота і Кампучії.
У сучасних розвинутих країнах проголошуються ріпні права всіх націй, народностей. Багато робиться для розвитку слаборозвинених етнічних груп, але у прихованому вигляді дискримінація ще існує. У США, наприклад, сегрегація, тобто фізичне й соціальне розмежування категорій людей за расовою ознакою, формально відмінена (зокрема, шкільна сегрегація була відмінена ще в 50-ті роки, побудова збройних сил за расовим принципом — у 80-ті роки), та її прояви ще існують. Дослідники національно-етнічних проблем, детально аналізуючи становище різних груп, показують, що представники малих етнічних груп та груп національних меншин мають, як правило, менший доход, зайняті менш престижною працею, менш освічені, відсторонені від влади [8, с. 295 — 309|.
Складна картина національно-етнічних процесів була характерною для Радянського Союзу. В країні було заборонено національну дискримінацію, проте цілі народи зазнали примусового переселення. Для СРСР був характерний курс на розвиток малих та слаборозвинених народів. Подаючи реальну допомогу у розвитку етнічних та національних груп у межах державних утворень, держава разом з тим переслідувала активні виступи на захист національної культури, національних рухів за самостійний
Нації, народності різнилися між собою за характером, рівнем соціальних процесів, що відбувалися всередині них. Були нації, які вели переважно міський чи сільський спосіб життя. Народи, що населяли європейську частину Союзу, були переважно городянами.
Нації різнилися за своїм соціально-професійним складом. Частка зайнятих некваліфікованою фізичною працею серед росіян, білорусів, українців, латишів, естонців була майже вдвічі меншою, ніж у туркмен і таджиків.
Не можна не бачити, що зближення національно-етнічних утворень мало й негативні соціальні наслідки. Воно гальмувало розвиток національних культур. Становище посилювалося прорахунками національної, у тому числі мовної політики, що виявлялося у скороченні числа національних шкіл, учбових програм навчання рідній мові, видань літератури національними мовами.
Міграція населення, зближення національно-етнічних спільнот створювали цілий ряд труднощів у етнічних процесах. В Естонії, приміром, вона призвела до зміни національного складу жителів республіки, що викликало стурбованість корінного населення
Соціальні особливості, відмінності національно-етнічних спільнот особливо яскраво виявилися у специфіці свідомості.
Для національної свідомості завжди характерні певні переваги, національні симпатії або, навпаки, антипатії, забобони, стереотипи негативного чи позитивного ставлення відносно рас та етнічних меншин. Збройні сутички, як правило, означають крайню соціальну напругу, ворожість по відношенню до народу в цілому, вибух націоналістичних почуттів. Повсюдно можна спостерігати розвиток націоналізму. Та важливо не змішувати націоналізм з національною свідомістю. Національна свідомість виражає інтереси, цінності національно-етнічних спільнот. Будь-яка національна свідомість має уяву про свою відмінність від інших, почуття гордості, захоплення власним народом. Націоналізм — це проповідь національної винятковості, національного егоїзму та обмеженості. Націоналізм означає прагнення забезпечити перевагу своєї нації, задоволення її інтересів без урахування інтересів інших народів, або навіть за рахунок їхнього ущемлення. При цьому вирази, прояви націоналізму можуть бути різними. На жаль, у нашій літературі, в офіційних документах зустрічається змішування цих понять і під націоналізмом розуміють національну свідомість.
У розвитку національних відносин діють дві тенденції: розвиток національної самостійності і тенденція зламу національних перепон, пов´язана з інтеграційними процесами. Суспільство покликане сприяти і тій, і іншій тенденціям, важливо усувати протиріччя між ними, добиваючись, щоб прагнення до самостійності і об´єднання відбувалося не за рахунок поневолення народів.
