Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Готові білети ЗСТ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
604 Кб
Скачать
☆

2. Соціальні характеристики національно-етнічних утворень, соціальна нерівність.

Сучасні етнічні групи, нації різняться за рівнем розвитку, за своїми соціальними характеристиками, за положенням у системі національно-етнічних утворень окремих країн. Незважаючи на руйнування світової національно-колоніальної системи в суспільстві зберігається розподіл на передові, багаті нації та відсталі етнічні групи, пануючих та пригноблених, тих, які переслідуються. Ще існує каста "недоторканих" в Індії, расова дискримінація, апартеїд в Африці. Світ ще пам´ятає про геноцид — насильницьке знищення цілих народів, зокрема, євреїв під час Другої світової війни, режим Полнота і Кампучії.

У сучасних розвинутих країнах проголошуються ріпні права всіх націй, народностей. Багато робиться для розвитку слаборозвинених етнічних груп, але у прихованому вигляді дискримінація ще існує. У США, наприклад, сегрегація, тобто фізичне й соціальне розмежування категорій людей за расовою ознакою, формально відмінена (зокрема, шкільна сегрегація була відмінена ще в 50-ті роки, побудова збройних сил за расовим принципом — у 80-ті роки), та її прояви ще існують. Дослідники національно-етнічних проблем, детально аналізуючи становище різних груп, показують, що представники малих етнічних груп та груп національних меншин мають, як правило, менший доход, зайняті менш престижною працею, менш освічені, відсторонені від влади [8, с. 295 — 309|.

Складна картина національно-етнічних процесів була характерною для Радянського Союзу. В країні було заборонено національну дискримінацію, проте цілі народи зазнали примусового переселення. Для СРСР був характерний курс на розвиток малих та слаборозвинених народів. Подаючи реальну допомогу у розвитку етнічних та національних груп у межах державних утворень, держава разом з тим переслідувала активні виступи на захист національної культури, національних рухів за самостійний

Нації, народності різнилися між собою за характером, рівнем соціальних процесів, що відбувалися всередині них. Були нації, які вели переважно міський чи сільський спосіб життя. Народи, що населяли європейську частину Союзу, були переважно городянами.

Нації різнилися за своїм соціально-професійним складом. Частка зайнятих некваліфікованою фізичною працею серед росіян, білорусів, українців, латишів, естонців була майже вдвічі меншою, ніж у туркмен і таджиків.

Не можна не бачити, що зближення національно-етнічних утворень мало й негативні соціальні наслідки. Воно гальмувало розвиток національних культур. Становище посилювалося прорахунками національної, у тому числі мовної політики, що виявлялося у скороченні числа національних шкіл, учбових програм навчання рідній мові, видань літератури національними мовами.

Міграція населення, зближення національно-етнічних спільнот створювали цілий ряд труднощів у етнічних процесах. В Естонії, приміром, вона призвела до зміни національного складу жителів республіки, що викликало стурбованість корінного населення

Соціальні особливості, відмінності національно-етнічних спільнот особливо яскраво виявилися у специфіці свідомості.

Для національної свідомості завжди характерні певні переваги, національні симпатії або, навпаки, антипатії, забобони, стереотипи негативного чи позитивного ставлення відносно рас та етнічних меншин. Збройні сутички, як правило, означають крайню соціальну напругу, ворожість по відношенню до народу в цілому, вибух націоналістичних почуттів. Повсюдно можна спостерігати розвиток націоналізму. Та важливо не змішувати націоналізм з національною свідомістю. Національна свідомість виражає інтереси, цінності національно-етнічних спільнот. Будь-яка національна свідомість має уяву про свою відмінність від інших, почуття гордості, захоплення власним народом. Націоналізм — це проповідь національної винятковості, національного егоїзму та обмеженості. Націоналізм означає прагнення забезпечити перевагу своєї нації, задоволення її інтересів без урахування інтересів інших народів, або навіть за рахунок їхнього ущемлення. При цьому вирази, прояви націоналізму можуть бути різними. На жаль, у нашій літературі, в офіційних документах зустрічається змішування цих понять і під націоналізмом розуміють національну свідомість.

У розвитку національних відносин діють дві тенденції: розвиток національної самостійності і тенденція зламу національних перепон, пов´язана з інтеграційними процесами. Суспільство покликане сприяти і тій, і іншій тенденціям, важливо усувати протиріччя між ними, добиваючись, щоб прагнення до самостійності і об´єднання відбувалося не за рахунок поневолення народів.