6 Вказівки та рекомендації щодо виконання дипломного проекту (роботи)

6.1 Підготовча робота в період переддипломної практики

У період переддипломної практики необхідно ознайомитися з основними публікаціями за темою дипломного проекту. На підставі вивчення літературних джерел, таких як підручники, навчальні посібники, монографії, статті в періодичних журналах, патентні матеріали, реферативні видання, науково-технічні звіти й інші матеріали за темою, студент повинний з'ясувати, що було зроблено раніше іншими дослідниками й розроблювачами в області, що його цікавить, а також ознайомитися з аналогічними конструктивно-технологічними рішеннями.

Пошук публікацій варто проводити, в першу чергу, в довідково-бібліографічному відділі бібліотек, де необхідно уточнити, чи немає готової бібліографії за темою або її розділами.

Якщо така інформація є, пошук ведеться за джерелами інформації, зазначених у списку.

У випадку відсутності готової бібліографії проводиться ретроспективний пошук науково-технічної й патентної інформації з реферативних журналів, покажчиках перекладів, збірниках НДДКР, бюлетеню винаходів в Україні та за рубежем, покажчику депонованих рукописів, а також за предметними і систематичними каталогами бібліотеки.

Для підвищення оперативності й вірогідності пошуку новітньої інформації доцільно провести його в автоматизованих базах даних через Інтернет (електронна бібліотека ХНУРЕ і Харківського національного університету).

Зручніше за все проводити пошук з абонентських пунктів віддаленого теледоступу, що є в регіональних або територіальних центрах науково-технічної інформації багатьох великих міст країни (наприклад, ХЦНТІ, Харків, пр.Гагаріна,4), а також у деяких вузах (наприклад, ХНУРЕ - у ВНІ, кімн. 441).

Відібравши достатню кількість джерел, необхідно вивчити їх і скласти на їх основі стислий огляд.

У період переддипломної практики варто зібрати матеріали не тільки за спеціальною частиною проекту, але і з питань охорони праці і навколишнього середовища, економічної частини та ін.

На підставі попереднього ознайомлення з науково-технічною літературою, і, у разі потреби, після проведення попередніх теоретичних і експериментальних досліджень, тема дипломного проекту повинна бути уточнена не пізніше ніж за місяць до початку проектування.

Після затвердження теми проекту студент повинний розробити календарний план роботи, що після затвердження є графіком виконання дипломного проекту.

6.2 Робота з літературними джерелами

Робота з літературними джерелами у період виконання дипломного проекту полягає в поглибленому вивченні і критичному аналізі тих питань, що складуть основу роботи над вибраною темою. За результатами цієї роботи оформляється аналітичний огляд (порівняльний аналіз), із якого повинні логічно випливати вибрані методики теоретичних і експериментальних досліджень. Подані джерела аналізуються з погляду сучасного стану застосовності відомих рішень до даної задачі. Усі повідомлення, запозичені з літературних джерел, наводяться з посиланням.

Не рекомендується описувати в огляді широко відомі принципи, методи й пристрої. Якщо їх необхідно згадати, то вказуються лише особливості цих методів із посиланням на джерело, де вони описані докладно. Приклад списку використаних джерел наведено у додатку Є.

При написанні огляду варто уникати заголовків "Аналітичний огляд", "Огляд джерел", "Огляд аналогових пристроїв". Заголовок повинний точно відбивати зміст розділу або підрозділу дипломного проекту.

6.3 Теоретичні дослідження та розрахунки

Теоретичні дослідження виконуються при розробці окремих питань дипломного проекту, зокрема, при дослідженні властивостей об'єктів проектування та їх математичних моделей. У цій частині варто чітко сформулювати мету й задачі досліджень, указати прийняті допущення, визначити границі застосовності й похибки отриманих результатів. Якщо теоретичні дослідження й розрахунки виконані за відомими методиками, стандартними алгоритмами і програмами, у пояснювальній записці повинні бути дані посилання на джерела.

Розрахункові роботи виконуються для обґрунтування, а також визначення кількісних оцінок і характеристик прийнятих проектних рішень. На підставі отриманих розрахункових даних повинні бути сформульовані висновки й рекомендації щодо питання, яке розроблюється.

6.4 Експериментальні дослідження

Експериментальні дослідження виконуються відповідно до завдання. Їх мета - підтвердити результати теоретичних положень і досліджень, перевірити розрахунки окремих функціональних вузлів і приладів (або пристрою в цілому), уточнити деякі наближені оцінки параметрів, з'ясувати залежності, що важко піддаються розрахунку, оцінити ефективність і характеристики прийнятих рішень, спростити розрахунки, оцінити їхні похибки, перевірити розроблені алгоритми і т.ін.

У даному розділі варто визначити такі конкретні питання: мету експериментального дослідження; план і сутність методики експерименту, вміщуючи оцінку точності й вірогідності методики; структурну схему експериментальної установки, що містить вимірювальні прилади й апаратуру; результати експериментів у вигляді таблиць, графіків, фотографій; оцінку точності й вірогідності отриманих результатів; порівняльний аналіз теоретичних і експериментальних результатів; відомості про досліджувані матеріали, зразки, макети.

6.5 Використання ЕОМ

При виконанні всіх дипломних проектів повинні застосовуватися засоби комп'ютерної техніки. Для розрахунку характеристик, параметрів, вузлів, приладів і пристроїв, при розв’язанні теоретичних задач оптимізації, обробці результатів експерименту доцільно використовувати комп’ютерну техніку у кожному з розділів проекту.

При розв’язанні задач проектування студент може застосувати вже апробовані алгоритми та програмні засоби або при відсутності таких - розробляти нові (оригінальні). В окремих проектах обов'язково поряд із розроблювальними програмами потрібно використовувати типові програми, пакети програм, системи автоматизації проектування й імітаційного моделювання для аналізу й оптимізації проектованої розробки. Алгоритми й програми, розроблені автором, вносяться в текст пояснювальної записки з відповідними обґрунтуваннями, поясненнями та коментарями. При розв’язанні задач із використанням стандартних алгоритмів і програм у тексті записки наводяться посилання на джерела та посилання способу виклику цих програм.

Рекомендується використовувати найновіші системи програмування.

6.6 Робота над текстом

Незважаючи на те, що робота над текстом є значною мірою творчим процесом і ґрунтується на індивідуальному досвіді, рекомендується врахувати кілька загальних порад.

Спочатку робиться попередня рубрикація, тобто розподіл основної частини проекту на розділи, підрозділи й пункти з короткими позначками про зміст відповідних підрозділів. У процесі роботи рубрикація уточнюється. Назви розділів, підрозділів потрібно формулювати чітко, конкретно. Вони повинні нести інформаційне навантаження.

Текст пояснювальної записки не слід викладати від першої особи, переважніше безособова форма (наприклад, "обчислюється", "розраховується"), можна використовувати форму множини (наприклад, "обчислимо", "знайдемо" або "обчислюємо", "знаходимо") за всім текстом у визначеному відмінку й часі.

Текст також повинний бути стислим, чітким, добре відредагованим. При викладі обов'язкових вимог повинні застосовуватися слова "повинний", "випливають”, "необхідно" і похідні від них.

У тексті записки не допускається:

- застосовувати для того самого поняття різні науково-технічні терміни, близькі за змістом (синоніми), а також іноземні слова й терміни при наявності рівнозначних слів і термінів української мови;

- скорочувати позначення фізичних одиниць, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у головках і боковиках таблиць і в розшифровках літерних позначень, що входять у формули;

- використовувати математичний знак мінус (-) перед негативними значеннями величин. Замість математичного знака (-) варто писати слово "мінус";

- вживати математичний знак без цифр, наприклад, (менше або дорівнює), (більше або дорівнює), (не дорівнює ), а також знаки № (номер), % (відсоток);

- застосовувати індекси стандартів (ДСТУ, ГОСТ, ОСТ, РСТ, СТП, СТ СЕВ) без реєстраційного номера.

Посилання в тексті пояснювальної записки на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад,”...показано [5], що ...”.Не рекомендується оперувати номерними посиланнями на джерела як словами для побудови речення, наприклад, „...показано в [5], що ...”.

Текст пояснювальної записки необхідно поділяти абзацними відступами. Абзацними відступами виділяють приблизно рівні і відокремлені за змістом частини тексту, але які пов’язані між собою загальною логікою викладення.