- •3 Задача про найкоротший шлях 8
- •7.2.3 Стани 50
- •7.2.4 Основне рекурентне співвідношення 51
- •1 Загальна характеристика динамічного програмування
- •1.1 Геометрична інтерпретація задач дп
- •1.2 Приклад багатоетапної операції
- •2 Основні положення поетапного оптимального управліНня
- •2.1 Загальна схема алгоритму динамічного планування n-крокової операції
- •3 Задача про найкоротший шлях
- •3.1 Схема алгоритму зворотньої прогонки (азп) по дугах, що виходять
- •3.2 Приклад застосування алгоритму азп по дугах, що виходять
- •3.3 Завдання для самостійної роботи
- •3.4 Схема алгоритму прямої прогонки (апп) по дугах, що входять
- •3.5 Приклад застосування алгоритму апп по дуга, що входять х
- •3.6. Завдання для самостійної роботи
- •3.7 Схема алгоритму зворотної прогонки (азп) по дугах, що входять
- •3.8 Відмінності алгоритмів прямої і зворотної прогонок
- •3.9 Контрольні завдання
- •4. Задача про оптимальне використання ресурсу
- •4.1 Змістовна інтерпретація задачі про оптимальне використання ресурсу
- •4.2 Побудова рекурентного співвідношення задачі 4.1.1
- •4.3 Побудова рекурентного співвідношення задачі 4.1.2
- •4.4 Схема апп для зовк
- •4.5 Приклад розв’язання зовк
- •4.6 Завдання для самостійної роботи
- •4.7 Контрольні завдання
- •5 Задача про використання робочої сили
- •5.1 Постановка задачі
- •5.2 Теоретичне обґрунтування алгоритму зворотньої прогонки для розв’язку задачі про найм робочої сили
- •5.3 Алгоритм пп розв’язку задачі
- •5.4 Приклад розв’язання зврс
- •5.5 Контрольні завдання
- •6 Основні елементи і принципи динамічного програмування
- •6.1 Адитивність цільової функції і етапи задачі
- •6.2 Принцип занурення
- •6.3 Основне рекурентне співвідношення
- •6.4 Стани
- •6.5 Умова марковості (відсутність післядії)
- •6.6 Принцип оптимальності Белмана
- •6.7 Загальна схема застосування алгоритму дп
- •7 Задача управліНня запасами
- •7.1 Постановка задачі
- •7.2 Елементи динамічної моделі
- •7.2.1 Етапи
- •7.2.2 Варіанти розв’язків
- •7.2.3 Стани
- •7.2.4 Основне рекурентне співвідношення
- •7.3 Приклади розв’язання зуз
- •7.4 Контрольні завдання
- •8 Задача про надійність
- •8.1 Змістовна постановка задачі
- •8.2 Математична модель задачі
- •8.3 Елементи динамічної моделі
- •Основне рекурентне співвідношення
- •8.4 Приклад розв’язання задачі
- •8.5 Контрольні завдання
- •Список літератури
6.4 Стани
Стан системи є найбільш важливим поняттям у ДП.
Стан системи в деякий момент часу визначається, як множина значень змінних системи в цей момент часу [2].
Стани забезпечують зв'язок між послідовними етапами, тобто, перехід здійснюється зі стану в стан суміжних етапів. Стан містить у собі всю передісторію процесу, тобто він містить у собі всю інформацію, що необхідна для прийняття допустимого рішення на даному кроці без перевірки допустимості рішень, прийнятих на попередніх кроках. Таким чином стан повинен бути описаний зі ступенем детальності, що дозволяє оцінити поточні альтернативні розв’язки
АПП.
У ЗОВР стан описуються парою
(у підприємства від 1 до
вкладено
одиниць вартості) (рис. 21).
Кроки
1...j-1
|
Крок
j
|
|
|
fj-1(yj-pj(0))
|
|
|
|
...
|
|
|
|
yj-pj(0)
|
|
|
|
|
xj=0
|
|
|
|
|
|
|
fj-1(yj-pj(1))
|
|
|
|
yj-pj(1)
...
|
|
|
|
yj-pj(1)
|
|
|
|
|
xj=1
fj(yj) |
|
|
|
|
|
|
fj-1(yj-pj(2))
...
|
yj |
|
|
|
xj=2
|
|
|
yj-pj(2)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xj=3
|
|
|
fj-1(yj-pj(3))
|
|
|
|
...
|
|
|
|
yj-pj(3)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 21.
У
цій парі міститься інформація, достатня
для прийняття поточного рішення, а саме:
які проекти допустимі для
-го
підприємства. У даній ситуації не треба
знати, як ми прийшли в стан
,
тобто, як були розподілені кошти в об'ємі
на інвестування підприємств від 1 до
.
АЗП. У ЗЗНШ вершини мережі є можливими станами системи. Дуги, що виходять із деякої вершини, представляють різні рішення, які можна приймати в даному стані.
У
ЗЗНШ у номері вершини (
) міститься інформація, достатня для
ухвалення поточного рішення, а саме: по
яких дугах можна перейти до наступного
((
)-го) слою (рис. 22). У даній ситуації не
треба знати, як ми підемо зі станів
наступного
шару, тобто, яким чином були досягнуті
довжини найкоротших шляхів
й
.
|
Крок
j
|
|
Крок
j+1
|
|
|
Крок
n
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
fj+1(k1)
|
|
...
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
fj(s)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
fj+1(k2)
|
|
...
|
|
...
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
fj+1(k3)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
...
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 22.
У моделях ДП стани зазвичай групуються в етапи (кроки, слої) і перехід здійснюється послідовно від етапу до етапу. Слід зазначити, що існує ряд задач, у яких мережа станів не має властивість слоїстості.
Із властивостей стану випливають наступні особливості моделей ДП.
