- •3 Задача про найкоротший шлях 8
- •7.2.3 Стани 50
- •7.2.4 Основне рекурентне співвідношення 51
- •1 Загальна характеристика динамічного програмування
- •1.1 Геометрична інтерпретація задач дп
- •1.2 Приклад багатоетапної операції
- •2 Основні положення поетапного оптимального управліНня
- •2.1 Загальна схема алгоритму динамічного планування n-крокової операції
- •3 Задача про найкоротший шлях
- •3.1 Схема алгоритму зворотньої прогонки (азп) по дугах, що виходять
- •3.2 Приклад застосування алгоритму азп по дугах, що виходять
- •3.3 Завдання для самостійної роботи
- •3.4 Схема алгоритму прямої прогонки (апп) по дугах, що входять
- •3.5 Приклад застосування алгоритму апп по дуга, що входять х
- •3.6. Завдання для самостійної роботи
- •3.7 Схема алгоритму зворотної прогонки (азп) по дугах, що входять
- •3.8 Відмінності алгоритмів прямої і зворотної прогонок
- •3.9 Контрольні завдання
- •4. Задача про оптимальне використання ресурсу
- •4.1 Змістовна інтерпретація задачі про оптимальне використання ресурсу
- •4.2 Побудова рекурентного співвідношення задачі 4.1.1
- •4.3 Побудова рекурентного співвідношення задачі 4.1.2
- •4.4 Схема апп для зовк
- •4.5 Приклад розв’язання зовк
- •4.6 Завдання для самостійної роботи
- •4.7 Контрольні завдання
- •5 Задача про використання робочої сили
- •5.1 Постановка задачі
- •5.2 Теоретичне обґрунтування алгоритму зворотньої прогонки для розв’язку задачі про найм робочої сили
- •5.3 Алгоритм пп розв’язку задачі
- •5.4 Приклад розв’язання зврс
- •5.5 Контрольні завдання
- •6 Основні елементи і принципи динамічного програмування
- •6.1 Адитивність цільової функції і етапи задачі
- •6.2 Принцип занурення
- •6.3 Основне рекурентне співвідношення
- •6.4 Стани
- •6.5 Умова марковості (відсутність післядії)
- •6.6 Принцип оптимальності Белмана
- •6.7 Загальна схема застосування алгоритму дп
- •7 Задача управліНня запасами
- •7.1 Постановка задачі
- •7.2 Елементи динамічної моделі
- •7.2.1 Етапи
- •7.2.2 Варіанти розв’язків
- •7.2.3 Стани
- •7.2.4 Основне рекурентне співвідношення
- •7.3 Приклади розв’язання зуз
- •7.4 Контрольні завдання
- •8 Задача про надійність
- •8.1 Змістовна постановка задачі
- •8.2 Математична модель задачі
- •8.3 Елементи динамічної моделі
- •Основне рекурентне співвідношення
- •8.4 Приклад розв’язання задачі
- •8.5 Контрольні завдання
- •Список літератури
8.4 Приклад розв’язання задачі
Нехай
прилад складається з
компонент,
=10,
,
.
Дані про надійність і вартість компонент
наведені в табл. 13.
Таблиця 13
|
Компонента |
||
1 |
2 |
3 |
|
|
|
|
|
1 2 3 |
0,6 2 0,8 3 0,9 5 |
0,7 3 0,8 5 0,9 6 |
0,5 2 0,7 4 0,9 5 |
У нашому випадку можливі стани на кожному із трьох етапів такі:
=
,
це означає, що на першу компоненту
потрібно витратити не менше 2-х од.
вартості (її мінімальної вартості) і не
більше 5=10-3-2 (інакше не вистачить грошей
на мінімальну комплектацію двох останніх
компонент);
=
,
тобто на
перші дві компоненти потрібно витратити
не менше 5(=2+3) од. вартості (вартості їх
мінімальної комплектації) і не більше
8=10-2 (інакше не вистачить грошей на
мінімальну комплектацію останньої
компоненти);
(наша
мета – знайти
– максимальний ефект від суми
=10,
виділеної на конструювання всього
приладу, тому нема рації аналізувати
інші ефекти від менших сум).
Процес розв’язання задачі представлений у табл. 14
Таблиця 14
Крок
j |
Можливі стани наприкінці кроку
(Кількість
коштів, вкладених у компоненти
|
Можливі розв’язки на кроці |
Надійність
|
Умовний оптимал. розв’язок |
|||
Допустима
кількість блоків компоненти
:
|
Вартість компоненти
|
Вартість
компонент
|
|
|
|||
1 |
2 |
1 |
2 |
0 |
0,6·1=0,6 |
1 |
0,6 |
3 |
1 2 |
2 3 |
1 0 |
0,6·1=0,6 0,8·1=0,8 |
2 |
0,8 |
|
4 |
1 2 |
2 3 |
2 1 |
0,6·1=0,6 0,8·1=0,8 |
2 |
0,8 |
|
5 |
1 2 3 |
2 3 5 |
3 2 0 |
0,6·1=0,6 0,8·1=0,8 0,9·1=0,9 |
3 |
0,9 |
|
2 |
5 |
1 2 |
3 5 |
2 0 |
0,7·0,6=0,42 – |
1 |
0,42 |
Д
|
|||||||
6 |
1 2 3 |
3 5 6 |
3 1 0 |
0,7·0,8=0,56 – – |
1 |
0,56 |
|
Другий розв’язок не допустимий в силу того, що на першу компоненту залишилася сума, менша мінімально допустимої величини (=2); Третій розв’язок не допустимий в силу того, що всі засоби витрачаються на другу компоненту, і на першу нічого не залишається. |
|||||||
7 |
1 2 3 |
3 5 6 |
4 2 1 |
0,7·0,8=0,56 0,8·0,6=0,48 – |
1 |
0,56 |
|
8 |
1 2 3 |
3 5 6 |
5 3 2 |
0,7·0,9=0,63 0,8·0,8=0,64 0,9·0,6=0,54 |
2 |
0,64 |
|
3 |
10 |
1 2 3 |
2 4 5 |
8 6 5 |
0,5·0,64=0,320 0,7·0,56=0,392 0,9·0,42=0,378 |
2 |
0,392 |
Порядок формування відповіді показаний стрілками.
Відповідь:
Компонента |
1 |
2 |
3 |
Кількість блоків |
2 |
1 |
2 |
Максимальна надійність приладу становить 0,392.
Перевірка:
Компонента |
1 |
2 |
3 |
Разом |
Кількість блоків |
2 |
1 |
2 |
|
Вкладено коштів |
3 |
3 |
4 |
10 |
Надійність |
0,8 |
0,7 |
0,7 |
0,392 |

ругий
розв’язок не допустимий в силу того,
що всі засоби витрачаються на другу
компоненту, і на першу, відповідно,
нічого не залишається