- •3 Задача про найкоротший шлях 8
- •7.2.3 Стани 50
- •7.2.4 Основне рекурентне співвідношення 51
- •1 Загальна характеристика динамічного програмування
- •1.1 Геометрична інтерпретація задач дп
- •1.2 Приклад багатоетапної операції
- •2 Основні положення поетапного оптимального управліНня
- •2.1 Загальна схема алгоритму динамічного планування n-крокової операції
- •3 Задача про найкоротший шлях
- •3.1 Схема алгоритму зворотньої прогонки (азп) по дугах, що виходять
- •3.2 Приклад застосування алгоритму азп по дугах, що виходять
- •3.3 Завдання для самостійної роботи
- •3.4 Схема алгоритму прямої прогонки (апп) по дугах, що входять
- •3.5 Приклад застосування алгоритму апп по дуга, що входять х
- •3.6. Завдання для самостійної роботи
- •3.7 Схема алгоритму зворотної прогонки (азп) по дугах, що входять
- •3.8 Відмінності алгоритмів прямої і зворотної прогонок
- •3.9 Контрольні завдання
- •4. Задача про оптимальне використання ресурсу
- •4.1 Змістовна інтерпретація задачі про оптимальне використання ресурсу
- •4.2 Побудова рекурентного співвідношення задачі 4.1.1
- •4.3 Побудова рекурентного співвідношення задачі 4.1.2
- •4.4 Схема апп для зовк
- •4.5 Приклад розв’язання зовк
- •4.6 Завдання для самостійної роботи
- •4.7 Контрольні завдання
- •5 Задача про використання робочої сили
- •5.1 Постановка задачі
- •5.2 Теоретичне обґрунтування алгоритму зворотньої прогонки для розв’язку задачі про найм робочої сили
- •5.3 Алгоритм пп розв’язку задачі
- •5.4 Приклад розв’язання зврс
- •5.5 Контрольні завдання
- •6 Основні елементи і принципи динамічного програмування
- •6.1 Адитивність цільової функції і етапи задачі
- •6.2 Принцип занурення
- •6.3 Основне рекурентне співвідношення
- •6.4 Стани
- •6.5 Умова марковості (відсутність післядії)
- •6.6 Принцип оптимальності Белмана
- •6.7 Загальна схема застосування алгоритму дп
- •7 Задача управліНня запасами
- •7.1 Постановка задачі
- •7.2 Елементи динамічної моделі
- •7.2.1 Етапи
- •7.2.2 Варіанти розв’язків
- •7.2.3 Стани
- •7.2.4 Основне рекурентне співвідношення
- •7.3 Приклади розв’язання зуз
- •7.4 Контрольні завдання
- •8 Задача про надійність
- •8.1 Змістовна постановка задачі
- •8.2 Математична модель задачі
- •8.3 Елементи динамічної моделі
- •Основне рекурентне співвідношення
- •8.4 Приклад розв’язання задачі
- •8.5 Контрольні завдання
- •Список літератури
8 Задача про надійність
8.1 Змістовна постановка задачі
Конструюється електричний прилад, що складається з компонентів (рис. 25) [5].
Рис. 25
Усі компоненти з'єднані послідовно, тому вихід з ладу однієї з них приводить до відмови в роботі всього приладу. Надійність (ймовірність безаварійної роботи) приладу можна підвищити шляхом дублювання кожної компоненти (рис. 26).
Рис. 26
Конструкція
приладу допускає використання декількох
запасних блоків, тобто
та
компонента може містити до
блоків, з'єднаних паралельно. Відомі
ймовірність безаварійної роботи
і вартість
ої
компоненти, що включає в себе
паралельно з'єднаних блоків. Визначити
кількість блоків
у компоненті
,
,
при яких надійність приладу максимальна,
а його вартість не перевищує величини
.
8.2 Математична модель задачі
Змінні:
– кількість паралельно з'єднаних блоків
компоненти.
Цільова
функція: надійність
приладу, що складається з
послідовно з'єднаних компонент
.
Обмеження: вартість приладу не може перевищувати величину :
.
8.3 Елементи динамічної моделі
Етап. Етапу ставиться у відповідність планування складу компоненти .
Стани.
Нехай
– сумарна вартість перших
компонент. Стан на
-ому
етапі будемо описувати величиною
.
Можливі значення цієї величини приведені
в табл. 12.
Таблиця 12
|
Можливі значення |
Коментар |
|
|
|
|
|
|
… |
… |
… |
|
|
максимально можлива вартість всього приладу |
Основне рекурентне співвідношення
Нехай
– максимальна
величина надійності перших
компонент при їх вартості
.
Будемо казати, що кількість блоків
-ї
компоненти допустима,
якщо їх вартість не більше
:
.
Якщо
– кількість блоків компоненти
,
то на це грошей витрачено
,
а на комплектацію компонентів
пішло
од. вартості. Тоді
(26)
є максимальною ймовірністю безвідмовної роботи, яку можна одержати від розподілу одиниць вартості на комплектацію компонент з номерами від 1 до включно за умови, що в компоненті встановлено блоків. Добуток (26) – це умовно максимальна надійність.
Максимізуючи вираз (26) по допустимих значеннях , одержимо
.
