Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка (биология).docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆
  • — фолікулярні клітини.

    Нестатеве розмноження гриба;

    А — дозрілий спорангій;

    Б — розкритий спорангй.

    1 — кристали оксалату кальцію на стінці спорангію; 2 — спорангій з багатоядерними сноразаи; 3—колонка; 4— спорангієносець;

    5 — гіфи; 6 — зруйнована колонка.


    Брунькування

    Покарських дріжджів:

    1. — бруньки;

    2. — особина


    Будова сперматозоїда людини:

    1 — голінка; 2 — шийка; 3 — хвіст.

    Обладнання розчин дріжджів, вода, піпетка, предметні та накривні

    та матеріали: стекла, мікропрепарати сперматозоїдів морської свинки

    або щура, яєчника кішки, мікроскоп.

    Хід роботи:

    1. На предметне скло піпеткою нанесіть краплю розведених у воді дріжджів. Накрийте накривни скельцем і розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа. Знайдіть ділянку, в якій клітини розмішуються розсипчастіше, і переведіть мікроскоп на велике збільшення. Серед овально витягнутих дріжджових клітин знайдіть ті, що брунькуються.

    Вони мають на одному з полюсів невеликий горбик-бруньку, що містить ядро. Якщо ядра не "видно, опустіть конденсор мікроскопа так, щоб зображення стало контрастнішим- Замалюйте кілька клітин, які брунькуються і не брунькуються. На малюнку позначте відповідними цифрами: клітину, шо брунькується (1); клітину, що не брунькується (2); бруньку (3).

    Дріжджові клітини

    Сперматозоїди морської свинки

    Розгляньте мікропрепарат сперматозоїдів морської свинки при малому - збільшенні мікроскопа. Знайдіть дрібні ниткоподібні клітини й переведіть мікроскоп на сильніше збільшення. Замалюйте один сперматозоїд і позначте на малюнку відповідними цифрами: голівку (1); шийку (2); хвостик (3).

    1. Розгляньте мікропренарат яєчника кішки при малому збільшенні мікроскопа. Знайдіть на ньому великі круглі клітини, оточені оболонкою з дрібніших клітин. Замалюйте дозріваючу яйцеклітину й відповідно позначте ядро (1); цитоплазму (2); оболонки (3).

    Яєчник кішки

    Висновки.

    Інструкція

    до проведення лабораторного заняття .№8

    Тема: Спостереження нормальних і мутантних форм дрозофіл,

    їхнє порівняня.

    Мета: Ознайомитися із нормальними та мутантними формами

    дрозофіл . Сформувати поняття мінливості організмів. Навчитися виявляти ознаки мінливості.

    1. Конкретна мета:

    Знати: - поняття про мінливість організмів;

    -види спадкової мінливість;

    • типи мутації, їхні причини.

    Вміти: - виявляти ознаки мінливості;

    • відрізняти нормальну та мутаційну форми мінливості.

    1. Зміст роботи:

    1. На постійних препаратах «Дрозофіла норма», «Дрозофіла - мутація» при малому збільшенні мікроскопа розглянути дику і мутантну форми дрозофіли. Звернути увагу на таки ознаки: забарвлення, розмір крила.

    2. Порівняти дику й мутантну форми дрозофіл.

    Це потрібно знати.

    Мутації — це рідкісні, стійкі зміни генотипу, що виникають випадково і пов’язані зі змінами в усьому геноми, цілих хромосомах, їхніх частинах або окремих генах. Вони можуть бути корисними, шкідливими або нейтральними для організмів.

    Найбільш зручним об’єктом для вивчення мутацій є муха дрозофіла, тому що життєвий цикл її від яйца до дорослої особини при температурі повітря + 25 °С продовжується усього лише 10 діб, а при + 15 °С — 18 діб. Дрозофіла дуже невибаглива, має багато рас, а клітини її тіла мають усього лише чотири пари хромосом.

    Мал. 1 Мал. 2 Мал. З

    Дрозофіла — чорне тіло Дрозофіла — норма Дрозофіла безкрила форма

    Нормальна дика раса мухи має такі ознаки: сіре тіло, нормальні крила і червоні очі. Така муха значно поширена в природі, живиться соком фруктових дерев. Мутантні форми дрозофіли в природі не зустрічаються, їх розводять у лабораторіях. Вони можуть мати темне, чорне, жовте тіло; зачаткові, загнуті, оленерогі, плоскоподібні крила; зустрічаються безкрилі форми; очі ріаного кольору від бордо до білого.

    Обладнання мікропрепарати: «Дрозофіла-норма», «Дрозофіла-

    та матеріали; мутація, чорне тіло», «Дрозофіла—мутація, безкрила

    форма», мікроскоп.

    Хід роботи:

    1. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте мікропрепарат «Дрозофіла - норма», зверніть увагу на такі фенотипні ознаки: забарвлення, розміри крил. Порівняйте препарат з мал. 1

    2. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте мікропрепарат «Дрозофіла - мутація, чорне тіло», зверніть увагу на такі ознаки: забарвлення, розміри крил. Порівняйте препарат з мал. 2

    3. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте мікропрепарат «Дрозофіла - мутація, безкрила форма», зверніть увагу на такі ознаки: забарвлення, розміри крил. Порівняйте препарат з мал.3

    4. Порівняйте фенотипні ознаки нормально форми дрозофіл із ознаками мутаційних форм.

    Висновки.

    Інструкція

    до проведення лабораторного заняття. №9

    Тема: Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду

    і варіаційної кривої.

    Мета: Сформувати знання про модифікаційну мінливість. Навчитись

    оцінювати ступінь і характер мінливості ознайомитись із статистичними закономірностями модифікаційної мінливості,

    навчитися будувати варіаційний ряд і графік мінливості дослідоісувано'і ознаки.

    1. Конкретна мета

    Знати: - поняття про не спадкову мінливість;

    -властивості модифікаційної мінливості;

    - статистичні закономірності модифікаційної мінливості.

    Вміти: - будувати варіаційний ряд і графік мінливості досліджу вальної

    ознаки;

    -сформувати еволюційні погляди на природу.

    2. Зміст роботи

    1. Розгляньте кілька екземплярів рослин пшениці (жита, ячменю або ін.).

    Опишіть фенотип кожноі рослини (особливості будови кореневої системи, листків, квіток або колосків). Виявіть ознаки, що виникли внаслідок модифікаційної мінливості й зумовлені генотипом. Розкрийте можливі причини модифікаційної мінливості.

    1. Розгляньте кілька рослин одного виду або їхніх насінин, бульб, листків. Порівняйте їхні розміри або інші ознаки. Одержані дані занесіть до таблиці: по горизонталі спочатку розташуйте ряд чисел, які відображають послідовну зміну ознаки (наприклад, розміри насінин, кількість листкових пластинок у листків та ін.), нижче - частоту зустрічальності кожноі ознаки. Визначте, які ознаки трапляються частіше, які рідше. Побудуйте графік залежності між зміною ознаки й частотою зустрічальності.

    Це потрібно знати

    Мінливість - властивість живих організмів існувати в різних формах (варіантах). Розрізняють спадкову й неспадкову (модифікаційну) мінливість.

    Під останньою розуміють здатність організмів змінювати фенотипні ознаки під впливом умов довкілля. Модифікації не пов’язані зі зміною генотипу і не успадковуються. Спектр модифікаційної мінливості визначається нормою реакції, тобто межами, у яких можлива зміна ознак при даному генотипі. Зміну ознаки у групи організмів можна описати за допомогою варіаційного ряду й варіаційної кривої. Варіаційний ряд — сукупність величин, що характеризують інтенсивність прояву ознаки, розташованих у порядку зростання.

    Варіаційна крива — це графічне зображення варіаційного ряду.

    Обладнання гербарні зразки різних видів рослин (пшениця, ячмінь або та матеріали будь-які інші); комплект листків (клена, дуба, акації), лінійка.

    Хід роботи:

    1. Порівняйте дві-три рослини одного виду, знайдіть ознаки схожості в їхній будові. Поясніть причини схожості особин одного виду.

    2. Знайдіть ознаки відмінності у досліджуваних рослин, назвіть їх. Які причини могли викликати ці зміни?

    3. Виміряйте довжину листкової пластинки в запропонованому наборі або в додатку до лабораторної роботи, дані округліть і запишіть. 4. Складіть і запишіть варіаційний ряд

    5. Визначте кількість кожної варіанти. Одержані дані занесіть до таблиці.

    Довжина листка (V)

    Кількість листків (Р)


    .

    6. Обчисліть середнє значення довжини листка М за формулою: де £ - знак суми;

    V - довжина листка даної варіанти;

    Р - кількість листків даної варіанти; n — загальне число варіантів.

    Додаток до лабораторної роботи № 15


    7. За данними таблиці побудуйте варіаційну криву, позначте на ній отримане значення М.

    Висновок

    Інструкція

    До проведення практичного занятя №4

    Тема: Основні закономірності успадкування ознак при моногібридному схрещуванні.

    Мета: Навчитися застосовувати теоретичні знання про перший та другий закони Г.Менделя, з'ясувати менделюючі ознаки у людини; уміти записувати генетичні задачі та розв’язувати їх.

    1. Конкретні цілі:

    Знати: - основні поняття генетики;

    • перший та другий закони Менделя;

    • принцип аналізую чого схрещування.

    Вміти: - запису ваги генетичні знаки, умови задач, генетичні схеми;

    • визначити типи гамет із заданих генотипів;

    • розв’язувати задачі;

    • моделювати аналізуючи схрещування і визначити генотип батьків за фенотипами дітей.

    3. Зміст роботи:

    1. Розв’язання задач, в яких потрібно визначити тини гамет.

    2. Розв’язання задач, в яких потрібно визначити генотип і фенотип нащадків за генотипом батьків.

    3. Розв’язання задач, із умов яких відомо фенотип нащадків, а необхідно визначити генотипи батьків.

    P

    батьки

    А

    домінантний ген

    F

    перше покоління

    а

    рецесивний ген

    F1

    друге покоління

    АА

    гомозигота за домінантною ознакою

    G

    гамети

    аа

    гомозигота за рецесивною ознакою

    материнський організм

    Aa

    гетерозигота

    батьківський організм

    XX

    генотип гомогаметної статі

    X

    схрещування

    XY

    генотип гетерогамстиої статі

    Генетична символіка

    Це потрібно знати

    Алгоритм розв’язання задач із генетики (визначення генотипів і фенотииів нотомства)

    1. Визначте домінантну й рецесивну ознаки за умовою задачі або малюнком (якщо він додається).

    1. Позначте буквами латинського алфавіту домінантні й рецесивні ознаки.

    1. Запишіть генотип батьківської особини з рецесивною ознакою особини або з відомим за умовою задачі генотипом, визначте й запишіть її гамети.

    2. Запишіть передбачувані генотипи для особин, у яких вони невідомі, враховуючи при цьому таке:

    а) один із генів успадковується від материнської особини, а інший — від батьківської;

    б) рецесивна ознака проявляється у фенотипі лише у гомозиготної особини;

    в) третя фенотипна група в поколінні проявляється при неповному домінуванні ознаки.

    1. Зробіть схему схрещування. Запишіть гамети батьківських особин у решітку (гратку) Пеннета (по горизонталі — однієї особини і по вертикалі — іншої).

    2. Запишіть кожний вид генотипу потомства в клітинках перетину батьківських гамет.

    3. Визначте фенотини і їхнє співвідношення в поколіннях.

    Правила, що полегшують розв’язання генетичних задач

    Правило перше. Якщо при схрещуванні двох фенотипно одноманитних особин у їхньому потомстві спостерігається розщеплення ознаки, то ці особи є гетерозиготними.

    Правило друге. Якщо в результаті схрещування особин, що відрізняються фенотипно за однією парою ознак, виходи ть нотомство, у якого спостерігається розщеплення за цією ж парою ознак, то одна з батьківських особин була гетерозиготною, а інша — гомозиготною за рецесивною ознакою.

    Правило трете.

    Якщо при схрещуванні фенотипно одноманітних (за однією парою ознак) особин у першому поколінні гібридів відбувається розщеплення ознак па три фенотипі групи у співвідношений 1 : 2: 1, то це свідчить про неповне домінування ознаки і про те, що батьківські особини є

    гетерозиготними.

    Правило четверте. Якщо при схрещуванні двох фенотипно одноманітних особин у потомстві відбувається розщеплення ознак у співвідношенні 9:3:3:1, то вихідні особини були дигетерозиготиі.

    Правило п'яте. Якщо при схрещуванні двох фенотипно одноманітних особин у потомстві відбувається розщеплення ознак у співвідношеннях 9:3:4;

    9 : 6 ; 1; 9 : 7; 12:3 : 1; 13 : 3; 15 : 1, то це свідчить про взаємодію генів, причому розщеплення у співвідношеннях 9 : 3 : 4; 9 : 6 : 1; 9 : 7 є ознакою комплементарної взаємодії генів, а розщеплення у співвідношеннях 12:3:1; 13 : 3; 15 : 1 —снтістатичноі.

    3. Хід роботи:

    Задача №1 .Які тини гамет утворюють рослини, що мають генотипи:

    а) АА ? б) Аа ? в) аа ?

    Розв’язання

    Задача № 2. Захворювання цистінурія (порушення обміну чотирьох амінокислот) успадковуються, як рецесивна ознака. Але у гетерозигот спостерігається лише підвищений рівень цистіна у сечі, у гомозигот - утворення цистінового каміння у нирках.

    1. Визначте можливі форми прояви цистіноурії у дітей у родині, де мати страждає цим захворюванням, а батько мав лише підвищений рівень цистіна у сечі.

    2. Визначте можливі форми прояви цистіноурії у дітей у родині, де мати страждає камінням у нирках, а батько був здоров.

    Розв’язання

    1)

    2)

    Задача № 4. Батьки мають II та III групи крові. Які групи крові можливо очікувати у їх дітей.

    Розв’язання

    1)

    Задача № 5. У пологовому будинку переплутали двох хлопчиків. Батьки одного з них мають І і II групи крові, батьки іншого - II і IV. Досліди показали, що діти мають І і IV групи крові. Визначте хто чий син.

    Розв’язання

    Генотипи при різни групах крові.

    Група крові

    Генотип

    І (О)

    II

    II (А)

    //-//

    ІІІ (В)

    //-//

    ІV (AB)

    II

    Висновок.

    Інструкція

    До проведення практичного занятя №5

    Тема: Основні закономірності успадкування ознак при дигібридному схрещуванні.

    Мета: Навчитися застосовувати теоретичні знання про третій закон Г.Менделя, з’ясувати менделюючі ознаки у людини; уміти записувати генетичні задачі та розв’язувати їх.

    1. Конкретні цілі:

    Знати: - основні поняття генетики;

    • дигібридне схрещування: третій закон Менделя.

    Вміти: - записувати генетичні знаки, умови задач, генетичні схеми;

    • визначити типи гамет із заданих генотипів;

    • розв’язувати задачі;

    • застосовувати аналізуючи схрещування для встановлення генотипу організму.

    1. Зміст роботи;

    1. Розв’язання задач, в яких потрібно визначити типи гамет.

    2. Розв’язання задач, в яких потрібно визначити генотип і фенотип нащадків за генотипом батьків.

    3. Розв’язання задач, із умов яких відомо фенотип нащадків, а необхідно визначити генотипи батьків.

    1. Хід роботи

    Задача №1 .Які типи гамет утворюють рослини, що мають генотипи:

    а) AABb ? б) Ааbb. .? в) ааВВ ? г) АаВb..

    Розв'язання

    Задача №2. У малини червоний колір плодів і колюче стебло домінують над жовтим кольором плодів і гладеньким стеблом. Яке потомство буде отримане при схрещуванні гетерозиготної рослини з рослиною, що має жовті плоди і гладеньке стебло?

    Розв’язання

    Задача №3. У людини ген карих очей домінує над блакитними очима, а вміння володіти переважно правою рукою - над лівою. Обидві пари генів розташовані у різних хромосомах.

    1. Якими можуть бути діти, якщо батьки їх гетерозиготні?

    2. Якими можуть бути діти, якщо батько лівша, але гетерозиготен за кольором очей, а мати з блакитними очима, але гетерозиготна у відношенні вміння володіти руками?

    Розв’язання

    1)______________________________________________

    2)_________________________________________________________

    Задача №4. Схрещувалися дві породи тутового шовкопряда, які відрізняються наступними двома ознаками: одна з них дає однокольорових гусениць, які плетуть жовті кокони, а друга— смугастих гусениць, які плетуть білі кокони. У першому поколінні усі гусениці були смугасті і плели жовті кокони. У другому поколінні отримали наступне розщеплення: 6385 смугастих гусениць, які плетуть жовті кокони, 2147 — смугасті з білими коконами, 2099 — однокольорові з жовтими коконами і 691 - однокольорові з білими коконами. Визначте генотипи початкових форм і нащадків першого та другого покоління.

    Розв’язання

    Висновок.

    Інструкція

    до проведення практичного заняття №6

    В

    Тема:

    прави і задачі по зчепленому зі статтю успадкуванню ознак.

    Н

    Мета:

    авчитися застосовувати теоретичні знання про ген та його властивості; групи зчеплення; генетичне визначення статі.

    Уміти розв'язувати задачі по різних типах успадкування ознак, зчеплених зі статтю.

    1. Конкретна мета:

    Знати:

    - поняття про ген та його властивості;

    - явище зчепленого успадкування;

    - генетичне визначення статі;

    • т

      Вміти:

      ипи успадкування ознак, зчеплених зі статтю.

    • записувати коротко умови генетичних задач;

    - розв’язувати задачі по різних типах успадкування ознак, зчеплених зі статтю.

    2. Зміст роботи:

    1. Розв’язання задач, в яких потрібно визначити типи гамет.

    2. Розв’язання задач, в яких потрібно визначити генотип і фенотип нащадків за генотипом батьків.

    3. Розв’язання задач, із умов яких відомо фенотип нащадків, а необхідно визначити генотипи батьків.

    3. Хід роботи:

    Задача № 1. У людини рецесивний ген дальтонізму локалізован в X - хромосомі. Які типи гамет може утворити чоловік, батько якого був дальтоніком, а мати здорова за цією ознакою?

    Розв’язання

    Задача № 2. У людини рецесивний ген дальтонізму локалізован у X - хромосомі. Які типи гамет утворить жінка, батько якої був здоров, а мати була носієм цього гену?

    Розв’язання

    Задача № 3. У людини ознака гемофілії рецесивне і локалізован у X - хромосомі. Дівчина, батько якої страждав гемофілією, одружується зі здоровим за цією ознакою чоловіком. Яких дітей можливо очікувати від цього шлюбу?

    Розв’язання

    Задача № 4. Гіпертріхоз (ріст волосся на краю ушної раковини) успадковується як ознака, зчеплена з У - хромосомою. Яка імовірність народження дітей з цією аномалією у родині, де батько володіє гіпертріхозом?

    Розв'язання

    Задача № 5. У людини рецесивний геп дальтонізму локалізован у X - хромосомі. Дівчин, яка має нормальний зір, батько якої володів дальтонізмом, вийшла заміж за нормального чоловіка, батько якого також страждав дальтонізмом.

    Який зір можливо очікувати у дітей від цього шлюбу?

    Розв'язання

    Задача № 6. Відомо, що трьохкольорові кішки - завжди самки. Це зумовлено тим, що гени чорного і рижого кольору шерсті находяться у X — хромосомі, але ні один з них не домінує, а при сполученні рижого і чорного формуються трьохкольорові особини. Яка імовірність отримання у потомстві трьохкольорових кошенят від схрещування трьохкольорової кішки з чорним котом?

    Розв’язання

    Задача № 7. Кароока жінка, яка має нормальний зір, одружилась з блакитнооким чоловіком, який страждав дальтонізмом. Яких нащадків можливо очікувати від цієї нари, якщо відомо, що ген карих очей успадковується як аутосомна домінантна ознака, а геп дальтонізму рецесивний й зчеплен з X — хромосомою?

    Розв’язання

    Висновок.

    Інструкція

    До проведення практичного занятя №7

    Тема: Генеалогічний метод вивчення генетики людини.

    Мета:

    Знати:

    Вміти:

    Ознайомитися з основними прийомами складання родословних; навчитись визначати тип успадкування ознак і генотипи членів родословної.

    1. Конкретна мета:

    • основин поняття генетики;

    • поняття про генеалогічний метод;

    • генетичне визначення статі.

    • складати родословні;

    • визначати по родословним тип успадкування ознак і генотипи членів родословної.

    1. Зміст роботи:

    1. Ознайомиться з основними означеннями, які використовують у генеалогічному методі, і з основними принципами складення родословних.

    2. Ознайомиться з основними прийомами рішення задач з родословними.

    3. Визначити тип успадкування і визначити генотипи членів родословної.

    Це потрібно знати:

    Генеалогічний метод - це вивчення родословних людей за можливо більше число поколінь.

    Основні позначення:

    О — жінка; □ — чоловік;

    О — □ - шлюб.

    Для аналізу родословних необхідно вияснити:

    1. Тип успадкування ознаки, позначеного штрихом. Якщо ознака з одаковою частотою зустрічається ї у чоловіків, і у жінок - це свідчить про аутосомний тип успадкування.

    2. Якщо ознака зустрічається частіше у представників якої-небудь однієї статі, це говорить про зчеплене зі статтю типу успадкування.

    3. При Х – зченленом рецесивном успадкуванні ознака проявляється у жінок значно рідше, чим у чоловіків. У останніх вона проявляється через покоління.

    Х-зчеплене рецесивне успадкування дальтонізму. Чорні знаки — хворі дальтонізмом.

    4. При Х-зчепленом домінантном успадкуванні ознаки проявляються у жінок більш частіше. Чоловіки отримують цю ознаку від матері.

    Х-зчеплене домінантне успадкування рахіту. Чорні знаки — хворі.

    1. При У-зчепленом успадкуванні ознака проявляється із покоління у покоління лише у чоловіків.

    Аутосомно - домінантне успадкування карликовості. Чорні знаки - носії даної ознаки.

    У-зчеплене успадкування перепонки між пальцями ніг, які зустрічаються винятково у чоловіків. Члени родословної з вказаною аномалією позначена чорними знаками.

    6. Якщо ознака одного з батьків, проявляється у більшості нащадків у ряді поколінь, це свідчить про його домінантність.

    7. Якщо ознака виявляється у нащадків, а у батьків відсутня, вона є рецесивною.

    В изначити тип успадкування і визначити генотипи членів наступних родословних.

    Інструкція

    до проведення практичної роботи №8

    Тема: Розв'язання задач екологія.

    Мета: Навчитися характеризувати функціонування надорганізмових систем; структур популяції, угрупування, екосистеми; ланцюги живлення, поведінку.

    Знати: над організмові системи, основні характеристики популяції (чисельність, статева та вікова структури).

    Вміти: аналізувати та оцінювати наслідки власної діяльності в оточуючому середовищі.

    Хід роботи

    1. Що вивчає екологія? У яких галузях народного господарства застосовують екологічні знання?

    2. Поясніть значення термінів: «природне середовище», «екологічні», «абіотичні», «біологічні чинники»

    3. Назвіть основні абіотичні та біологічні чинники.

    4. Що таке добові ритми? Чим вони зумовлені?

    5. Що означають терміни :

    1. а) мінімум;

    2. б) оптимум;

    3. в) максимум?

    1. Які чинники називається обмежуючими? Наведіть приклади.

    2. З'ясуйте роль води для живих істот. Назвіть еволюційно вироблені пристосування рослин тварин до нестачі води екомного витрачення.

    3. Чим спричені сезонні зміни в природі? Як вони впливають на життя рослин і тварин?

    4. Що таке зимовий спокій? Які характерні ознаки цього стану?

    5. Чому гілки дерев, розміщені поблизу потужних вуличних ліхтарів, скидають свої листки останніми?

    6. Що ви знаєте про Червону книгу України? Які види в ній реєструються?

    7. Дайте визначення коло обігу речовин у біоценозі. Що є рушійною силою коло обігу?

    Висновок.

    Інструкція

    Для проведення практичного заняття №9

    Тема: Складання схем колообігу речовин у екосистемах

    Мета: Навчитеся застосовувати теоретичні знання біосфери та її меж, коло обіг в біосфері.

    1. Конкретна мета.

    Знати: - поняття про біосферу та її межі.

    - властивості та функції живої речовини.

    - колобіг речовини у біосфері.

    Вміти: - складати схеми колообігу речовин у біосфері

    1. Зміст роботи

    1. Виконайте запропоновані вам завдання

    2. Зробіть висновок

    3. Хід роботи

    1. Складіть схему колообігу Карбону в біосфері.

    Якими шляхами сполуки карбону можуть надходити до живих організмів ?

    Які організми можуть накопичувати в собі сполуки карбону ?

    1. Складіть схему колообігу Нітрогену в біосфері ? Як відбуваються коло обіг Нітрогену в біосфері ? Які організми здатні фіксувати атмосферний азот ?

    2. Як відбувається колообіг води в біосфері ?

    3. Як відбувається колообіг Оксигену в біосфері ?

    4. Що таке біогенна та абіогенна частина коло обігу хімічнх сполук ?

    5. Висновки

    Інструкція

    до проведення практичного заняття №10

    Тема: Порівняння поновлюваних та не поновлюваних ресурсів біосфери.

    1. Конкретна мета

    Знати природоохоронні території; основні екологічні проблеми сучасності.

    Вміти: - характеризувати біосферу, її функціональні компоненти;

    - обґрунтовувати вплив діяльності людини на видове різноманіття --- організмів, наслідки цієї діяльності.

    - аналізувати і оцінювати глобальні екологічні проблеми та шляхи їх подолання.

    1. Зміст роботи

    1. Виконайте вам завдання.

    2. Зробіть висновок.

    1. Хід роботи

    1. Нижче наведено перелік природних ресурсів: згрупуйте їх і розподіліть відповідно до граф таблиці. Ресурси: кам'яне вугілля, шипшина, кам’яна сіль, сонячна радіація, білка, мармур, білий гриб, торф, нафта, енергія вітру, природний газ, північний олень, ромашка лікарська, опади, шовковиця, підземне тепло, перли.

    Природні ресурси

    Не відновлюються

    Можуть бути відновлені за умови раціонального використання

    Майже невичерпні

    1. Користуючись таблицею, порівняйте газовий склад сучасної атмосфери з газовим складом атмосфери, що існувала до виникнення життя на Землі. Що спричинило такі істотні зміни?

    Основні компоненти атмосфери

    Примітивна

    Атмосфера

    СО2; СН4; N2; NНг; Н2; Н2О; Інертні гази (дуже мало)

    Сучасна

    атмосфера

    N2 - 78,1%; 02 - 20,9%; С02 -0,033%;

    Інертні гази, Н2; О2; СН4; NH4; Н2О (дуже мало)

    Інструкція

    до проведення практичного заняття №11

    Тема: Порівняння природного і штучного добору.

    Мета: Набути знань, наводити приклади відносного пристосування ограни змів до умов середовища;

    характеризувати основні положення еволюційної гіпотези Ч.Дарвіна; вид, як головну одиницю систематики та якісний етап еволюції.

    1.Конкретна мета:

    Знати: - форми природного добору;

    - механізми видоутворення;

    - головні рівні таксонів (від виду до царства).

    Вміти: - пояснювати значення природного добору у виникненні пристосованості.

    2.3Міст роботи:

    1. Виконайте запропоновані вам завдання

    2. Зробіть висновки

    3.Хід роботи

    Приклади

    Вид добору

    1.Дикі яблуні

    2.Яблуні; Антонівка, кальвіль сніговий, Джонатан

    3.Гострий нюху собак

    4.Розмноження свійських курей відкладанням яєць

    5.Висока несучість сучасних пород курей

    6.Висока зимостійкість пирію

    7.Висока зимостійкість озимої пшениці сорту Миронівська - 808

    8.3датність собак знаходити підземні гриби-трюфелі

    9.Великі, гарні й смачні плоди культурної груші

    10.Зимове забарвлення зайця білого

    11.Чисто біла шерсть свійського кроля

    12.Копита свійського коня

    1. Заповнити табл. зазначивши, внаслідок якого виду добру сформувалися перелічені в ній організми та їхні окремі ознаки:

    2.Відповісти на Запитання:

    а) Дати визначення:

    - рудименти

    - атавізми

    - дивергенція

    - Паралелізм

    б) Палеонтологічні дослідження - що вивчає?

    в) Ембріологічні дослідження - що вивчає?

    Інструкція

    До проведення практичного заняття №12

    Тема: Аналіз пристосування організмів до умов середовища

    1. Конкретна мета

    Знати: - пристосування організмів до умов, середовища;

    - основні положення еволюційної гіпотези Ч. Дарвіна.

    Вміти: - пояснювати значення природного добору у виникненні пристосованості.

    - вміти застосовувати знання про еволюцію організмів для пояснення особливостей їх класифікацій, індивідуального розвитку тощо.

    1. Зміст роботи

    1. Виконайте запропоновані вам завдання.

    2. Зробіть висновки про розвиток природи в часі.

    1. Хід роботи

    1. Охарактеризувати основні положення еволюційної гіпотези Ч.Дарвіна

    Фактор еволюції

    Визначення

    Роль у еволюційному процесі

    Спадкова мінливість Боротьба за існування Природний добір

    1. Дайте визначення:

    - Філогенез;

    - Мімікрія;

    - Ароморфоз;

    - Видоутворення.

    Висновок.

    6