Інструкція

до проведення лабораторного заняття .№6

Тема: Будова тканин рослинного і тваринного організмів».

Мета: Поглибити та узагальнити знання про будову, функції тканин

багатоклітинних організмів па прикладі вивчення рослинних і тваринних тканин; навчитися диференціювати тканини різних походжень.

1. Конкретні цілі:

Знати: - визначення тканин;

• морфологію та властивості тканин рослинного організму;

• морфологію та властивості тканин тваринного організму.

Вміти: - на постійних мікропрспаратах визначити види тканин

тваринного організму,

• особливості їх будови, виявляти ОСНОВНІ відмінності в будові тканин тваринного організму;

• виявляти особливості будови тканин рослинного організму у зв'язку з функціями, які вони виконують.

2. Зміст роботи:

1. Розглянути під мікроскопом різні тини тканин, дайте їм порівняльну характеристику.

2. Зробіть висновки.

Це потрібно знати

Багатоклітинні тваринні організми відрізняються від колоніальних тим, що їхні клітини диференційовані і, разом з міжклітинною речовиною, формують тканини. Розрізняють чотири основні тини тканин тваринного организму; епітеліальну, сполучну, м 'язову, нервову.

Тканина формується із клітин певних форм і розмірів, що безпосередньо пов’язано Із виконуваними функціями. Наприклад, витягнуті, веретеноподібні клітини непосмутованої мускулатури здатні до скорочення, а відростки нервових клітин забезпечують прийом і передачу нервового імпульсу.

Кожен тип тканини включає кілька видів. Так, епітеліальна тканина включає залозистий епітелій, плоский, кубічний, циліндричний, багатошаровий, баюторядний тощо. Добре розвинені тканини у вищих рослин, у багатоклітинних водоростей вони відсутні. Тканини рослинного організму відрізняються незначною кількістю міжклітинної речовини і тим, що до їхнього складу часто входять омертвілі клітини.

Особливістю росликпих тканин є те, що практично всі їхні клітини (крім клітин твірної тканини) не здатні до поділу.

У процесі індивідуального розвитку рослинного організму його тканини формуються з меристеми — твірної тканина.. Клітини меристеми ростуть і набувають форми і розмірів, характерних для тієї чи іншої тканини. У рослин є верхівкова і бічна меристеми. Перша знаходиться на верхівках пагонів і коренів» і зумовлює їх ріст у довжину. Бічна меристсма забезпечує ріст у товщину. Розрізняють також уставну меристему, що розташована в меживузлях деяких рослин (рис, бамбук, осока).

Види епітеліальної тканини:

А - плоский епітелій: Б - кубічний епітелій: В - стовпчастий; Г -

війчастий (миготливий) епітелій; Д - сенсорний епітелій (клітини з вистілки носової порожнини); Е - залозистий епітелій: показані дві одноклітинні залози (бокалоподібні клітини) в епітелії кишечника,

І війки; 2 чуттсві волоски; З — бокалоподібні клітини.

Види сполучної тканини:

А — волокниста сполучна тканина; Б — хрящ; В — мікроскопічна структура кістки.

1 — хрящові клітини; 2 — основна речовина; 3 — волокна; 4 —

сполучнотканинні клітини; 5 — гаверсів канал: ,6 — кісткові клітини; 7 — концентричні пластинки.

А Б В

Види м’язової тканини:

А — поему гована тканина; Б —волокна серцевого м'яза,В - гладенькі

(неиоемугавані) м'язові волокна.

Схема окремого нейрона та його частин:

1 - тіло клітини; 2 — клітинне ядро;

З — дендрити; 4 — гола ділянка аксона;

5 — мієлінова оболонка; 6 — частину аксона вирізано; 7 —перетяжка Ранв'є,

8 — аксон; 9 — кінцеві розгалуження.

Схематичне зображення мікроскопічної будови листка (праворуч видно частину невеликої жилки):

1 — верхній шар снідерміса; 2 — кутикула; 3 — палісадна паренхіма;

4. — губчаста паренхіма; 5 — нижній шар снідерміса; 6 — продих;

7 — хлоропласт; 8 — кеилема; 9 — флоема.

Обладнання мікроскоп, предметні та накривні стекла, скальпель, та матеріаліи листок елодеї; набір мікропрепаратів