13. Загальні положення теорії соціальної стратифікації.

Социальная стратификация - совокупность расположенных в вертикальном порядке социальных слоев, в частности бедных, зажиточных, богатых. В социологии известны 4 главные формы стратификации: рабство, касты, сословия и классы. Первые три характеризуют закрытые общества и последний - открытые.

Закрытым является такое общество, где социальные перемещения из низших страт в высшие либо полностью запрещены, либо существенно ограничены. Открытым называется общество, где перемещение из одной страты в другую никак официально не ограничены. Рабство - экономическая, социальная и юридическая форма закрепощения людей, граничащая с полным бесправием и крайней степенью неравенства. Кастой называют социальную группу (страту), членством в которой человек обязан исключительно своим рождением. Человек не может перейти из своей касты в другую при жизни. Для этого ему нужно родиться еще раз. Каждый человек попадает в соответствующую касту в зависимости от того, каким было его поведение в предшествующей жизни. Если плохим, то после очередного рождения он должен попасть в низшую касту, и наоборот. В Индии 4 основные касты: брахманы (священники), кшатрии (воины), вайшьи (купцы), шудры (рабочие и крестьяне). Сословие - социальная группа, обладающая закрепленными обычаями или юридическими законами, и передаваемыми по наследству правами и обязанностями. Каждое сословие включало множество слоев, рангов, профессий, чинов. Государственной службой могли заниматься лишь дворяне. Аристократия считалась воинским сословием. Класс (в широком значении) - большая социальная группа людей, владеющих, либо не владеющих средствами производства, занимающую определенное место в системе общественного разделения труда и характеризующуюся специфическим способом получения дохода. В узком значении класс - любая социальная страта в современном обществе, отличающаяся от других доходом, образованием, властью и престижем.

Люди стремятся изменить свое положение в обществе. Иметь большее богатство, доход, власть и престиж.

13. Социальна мобільність як механізм соціального руху.

Зміна індивідом чи соціальною групою соціальної позиції, місця в соціальній структурі називається соціальною мобільністю. Цей термін був запроваджений П.Сорокіним на позначення явища пе­ресування індивіда в соціальному просторі.

Соціальна мобільність може бути різних типів: горизонтальна й вертикальна, між різними поколіннями і в межах одного покоління. Горизонтальна мобільність означає пересування людей на тому самому соціальному рівні, зміна статусу на інший, еквівалентний попередньому. Наприклад, учений займався науково-дослідною працею в НДІ, потім перейшов на викладацьку роботу до вузу. Вер­тикальна мобільність означає зміну статусу на вищий або навпаки, тобто рух угору-донизу в системі соціальних позицій. Наприклад, пересування з посади старшого викладача на посаду доцента. Мобі­льність поколінь – це зміна соціального становища дітей як порі­вняти з батьками.

Низька мобільність свідчить про велику соціальну нерівність членів суспільства. Інтенсивність мобільності залежить від кіль­кості статусів, що існують у суспільстві, і від умов, що дають змо­гу людям пересуватися, а точніше, від міри свободи такого пе­ресування.