- •Класифікація виробничих шкідливостей. Система заходів з профілактики професійних захворювань та виробничого травматизму
- •Класифікація основних видів і форм трудової діяльності.
- •Гігієнічна оцінка ступеня важкості і напруженості праці. Наукова організація праці. Заходи боротьби з втомою
- •Гігієна розумової та операторської праці. Провідні принципи, методи та засоби наукової організації праці. Санітарно-просвітня робота
- •Шум як виробнича та побутова шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічна дія, прилади та одиниці вимірювання, зрушення у стані здоровя та захворювання).
- •Вібрація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічна дія, прилади та одиниці вимірювання, зрушення у стані здоровя та захворювання).
- •Гігієнічна оцінка лазерного випромінювання (фізичні властивості і біологічний ефект, галузі застосування у медичній практиці, можливі зрушення у стані здоровя та захворювання, профілактика).
- •Пил як виробнича шкідливість (фізико-хімінчі властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоровя та захворювання).
- •Ртуть як виробнича шкідливість (фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоровя). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана із впливом ртуті.
- •Свинець як виробнича шкідливість (фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоровя). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана із впливом свинцю.
- •Оксид вуглецю як виробнича шкідливість(фізичні властивості,біологічна дія,зрушення у стані здоровя). Профілактика захворювань при роботі,що пов’язана з впливом оксиду вуглецю.
- •Гігієна с/г праці (тваринництво, робота на молочній товарній фермі). Професійні шкідливості. Зрушення у стані здоровя та заходи щодо їх профілактики
- •Гігієна праці сільських механізаторів (умови праці, професійні шкідливості, можливі зрушення у стані здоровя та захворювання, заходи щодо профілактики)
- •Гігієна праці при роботі з пестицидами( види пестицидів, особливості дії та способів застосування, заходи безпеки та профілактики захворювань)
- •Фізичний розвиток як один з найважливіших критеріїв оцінки стану здоровя. Методи оцінки фізичного розвитку
- •Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і приміщень дитячих дошкільних закладів. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та улаштування в загальноосвітній школі. Санітарно-протиепідемічний режим
- •Гігієнічні основи навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі (гігієнічні вимоги до посібників, розкладу уроків, структури уроку та організації його проведення)
- •Гігієнічні вимоги до дитячих меблів, навчальних посібників та дитячих іграшок. Методика маркування парт та розсаджування школярів
- •Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей і підлітків ( основні режимні елементи, їх тривалість, гігієнічні принципи оцінки режиму дня). Психогігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності
- •Рухова активність та здоровя дітей і підлітків. Гігієнічна оцінка рухової активності учнів. Зміст лікарського контролю за фізичним вихованням школярів
- •Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою та спортом дітей і підлітків. Види, форми та засоби фізичного виховання. Медичний контроль за фізичним вихованням учнів
- •Гігієнічні основи трудового та політехнічного навчання дітей і підлітків. Гігієнічні вимоги дошкільних майстерень. Професійна орієнтація та професійний відбір
- •Біоритмологічні принципи раціональної організації навчальної діяльності дітей і підлітків
- •Методологічні принципи вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоровя населення. Мета, завдання та програми досліджень
- •Форми, методи та схеми досліджень здоровя населення у зв’язку з впливом чинників забрудненого навколишнього середовища. Поняття про зони спостереження
- •Зони забруднення біосфери. Захист навколишнього середовища від забруднення. Зони забруднення території України внаслідок Чорнобильської катастрофи
- •Гігієнічні основи здорового способу життя. Фактори ризику та їх профілактика
- •Основи психогігієни та психопрофілактики
- •Гігієнічні аспекти медичної біоритмології. Основи хроногігієни
- •Гігієнічні принципи загартовування. Гігієнічна характеристика лазень, та їх роль у збереженні здоровя і профілактика захворювань
- •Гігієнічні вимоги до одягу, взуття, предметів побуту. Гігієнічна оцінка лікарняного одягу
- •Гігієнічні принципи лікарняного будівництва. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і будівлі лікарні
- •Гігієнічні аспекти організації праці лікарів. Профілактика професійно-зумовлених захворювань лікарів різних спеціальностей
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації хірургічного відділення. Санітарно-протиепідемічний режим
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації інфекційного відділення. Профілактика внутрішньо лікарняних інфекцій.Санітарно-протиепідемічний режим
Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та улаштування в загальноосвітній школі. Санітарно-протиепідемічний режим
Земельні ділянки під забудову загальноосвітних навчавльних закладів повинні розміщуватися у межах населеного пункту з дотриманням санітарних норм щодо забезпечення належної відстані від джерел викидів шкідливих речовин,шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Не допускається розміщення освітних закладів у санітарно-захисних зонах промислових підприємств та інших об’єктів, які є потенційними джерелами забруднення довкілля небезпечними факторами.Ширина захисної зони між межою земельної ділянки школи та об’єктами, що її оточують, повинна бути не меншою 50 м. Будівля загальноосвітнього навчального закладу має розміщуватися на відстані 100-170 м від проїжджої частини дороги.Радіус обслуговування від місця проживання учнів до загальноосвітнього навчального закладу повинен складати не більше 0,5 км пішохідної доступності. Отже, цілком слушним слід вважати розміщення шкіл на відстані транспортної доступності, яка складає 15 хвилин для учнів шкіл І ступеня (початкова школа) та 30 хвилин - для учнів шкіл II—III ступенів (основна або неповна середня і середня або старша школа).Радіус пішохідної доступності щодо розміщення шкіл І ступеня у сільській місцевості має становити не більше 2 км та не більше 15 хвилин в один бік. Максимальний радіус обслуговування учнів шкіл ІІ-ІІІ ступенів не повинен бути більше ніж 15 км.Підвезення учнів до навчального закладу у сільській місцевості має здійснюватися спеціальним транспортом. Причому транспортним обслуговуванням повинні забезпечуватися учні, які проживають на відстані від школи понад 3 км, з обов'язковим попереднім визначенням зупинок відповідного транспорту. Відстань від місця проживання до місця збирання школярів на зупинці не має бути більшою за 500 м.Будівлі загальноосвітніх шкіл розміщуються не ближче, ніж за 25 м від червоної лінії земельної ділянки. Відстань від межі ділянок шкіл до стін житлових будинків із входами та вікнами має становити понад 10 м.По периметру земельної ділянки закладу слід передбачити розташування захисної зеленої смуги (дерева, кущі, газон) завширшки не менше 1,5 м (з боку вулиць - не менше 3 м).Огорожа території закладу повинна бути заввишки не менше 1,2 м. Лише у разі розміщення шкіл всередині житлових кварталів допускається застосування між ними огорожі, що складається із зелених насаджень заввишки 1 м.Площа озеленення земельної ділянки загальноосвітнього навчального закладу має складати 45-50% від її загальної площі. Тільки в тому випадку, якщо земельна ділянка прилягає безпосередньо до зелених масивів (парки, сади, сквери), а також у разі розміщення шкіл у сільській місцевості ступінь озеленення може бути зменшений до 30 %.Характер розташування та орієнтації основних функціональних приміщень загальноосвітніх навчальних закладів повинен забезпечувати безперервну тригодинну тривалість інсоляції на день. Тому високорослі дерева належить висаджувати на відстані не менше ніж 10 м від стін з вікнами навчальних приміщень, кущі - на відстані не менше ніж 5 м. Забороняється біля школи висаджувати колючі дерева, кущі та рослини з отруйними ягодами, вирощувати гриби тощо.Земельна ділянка загальноосвітнього навчального закладу має поділятися на наступні функціональні зони: навчальна зона, навчально-виробнича зона, навчально-дослідна зона, фізкультурно-спортивна зона, зона відпочинку, господарська зона, житлова зона, а також сільськогосподарська зона (для шкіл, що розташовані у сільській місцевості).Фізкультурно-спортивну зону (табл.. 1) слід розташовувати по довжині земельної ділянки з півночі на південь поруч з навчальною, але не з боку вікон приміщень для початкових класів.Майданчики для рухливих ігор з м'ячем та метання спортивних знарядь розмішуються на відстані не менше ніж 25 м від вікон навчальних та навчально-допоміжних приміщень будівлі школи, майданчики для інших видів занять з фізичного виховання - на відстані не менше ніж 10 м. Спортивні майданчики повинні мати тверде і обов'язково рівне, з метою попередження виникнення травм, покриття. Бігова доріжка влаштовується навколо футбольного поля, пряма доріжка довжиною 100 м для занять спринтерським бігом має входити до складу бігової.Підходи до будівель школи (на відстані не менше ніж 100 м), проїжджа частина, пішохідний прохід до господарських будівель, а в сільських школах, які не мають каналізації, - до надвірних туалетів, повинні мати асфальтоване або бетоноване покриття.У житловій зоні земельної ділянки, яка повинна мати окремий вхід з боку вулиць і проїздів та ізолюватися від господарської зони на відстані не менше ніж 100 м, розміщуються гуртожитки для учнів та, у разі потреби, житлові будинки для викладачів і обслуговуючого персоналу.Санітарні розриви між спальними корпусами та межею житлової зони мають становити не менше 50 м. Відстань від спальних корпусів до автомагістралей повинна бути не меншою 150 м, до господарської зони - не меншою 100 м.Майданчики для рухливих ігор у зоні відпочинку (для максимального використання їх під час перерв) мають розташовуватися біля виходів з приміщень і повинні бути розділені для учнів кожної вікової групи.Використання внутрішнього двору навчальних закладів для задоволення господарських потреб (стоянка автотранспорту, розміщення меблів, обладнання, макулатури, металобрухту та будівельних матеріалів) забороняється.Навчально-дослідна зона повинна складати не більше ніж 25% від загальної площі земельної ділянки. У міських школах вона може бути зменшена за рахунок будівництва на ділянці парників, теплиць і оранжерей, які органічно пов’язані з комплексом навчальних кабінетів природничого (біологія, хімія) напрямку.Земельні ділянки сільських шкіл можуть бути розширені за рахунок будівництва парників, теплиць, оранжерей, приміщень для зберігання сільськогосподарської техніки та садово-городнього інвентарю.Розрізняють компактну, блочну (блочно-секційну) та павільйонну системи архітектурно-композиційних рішень щодо улаштування навчальних будівель. Дві останніх слід вважати найбільш доцільними для використання у сучасних умовах. При цьому в одній секції мають розміщуватися максимум три паралелі класів для дітей одного віку або дві паралелі класів для двох суміжних (1 та 2 класи, 3 та 4 класи тощо) вікових груп.У будівлях загальноосвітніх шкіл передбачається розміщення наступних функціональних груп навчальних приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, блоки (кабінети) трудового навчання та професійної орієнтації, класи продовженого дня, фізкультурно-спортивні приміщення, приміщення харчоблоку, медичний блок, актова зала, бібліотека, адміністративні та допоміжні приміщення
