Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гігієна. Теорія 2.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
180 Кб
Скачать
☆

Гігієнічні аспекти організації праці лікарів. Профілактика професійно-зумовлених захворювань лікарів різних спеціальностей

Серед абсолютної більшості інтелектуальних професій професія лікаря залишається однією з найбільш небезпечних.Визначаючи особливості охорони праці лікарів різних спеціальностей слід зауважити, що існує цілий ряд негативних чинників, котрі в однаковій мірі характерні для будь–якої медичної спеціальності. До їх числа, насамперед, необхідно віднести:високе нервово–емоційне, психічне та розумове напруження, пов’язане з почут­тями співпереживання, відповідальністю за здоров’я та жит­тя хворого тощо;контакт з інфекційними агентами, небезпека зараження або травматизації під час проведення маніпуляцій, обстежень, оперативних втручань, перебування в середовищі, де мешкають носії та переносники захворювань;несприятливе за своїми хімічними та фізичними властивос­тями навколишнє середовище безпосередньо на робочому місці (дискомфортний мікроклімат, атмосферний тиск, який часто змінюється, забруднення повітря та предметів лікарськи­ми, анестезувальними, дезінфекційними та іншими хімічни­ми речовинами, вплив іонізуючих випромінювань, електро­магнітних полів радіочастот, квантових (лазерного тощо) випромінювань, ультразвуку, шуму, вібрації та інших не­сприятливих фізичних чинників);вимушене положення тіла, виражене зорове напруження, фізичні навантаження під час виконання більшості маніпуляцій та оперативних втручань, відсутність достатніх умов для короткочасного відпочинку протягом пе­ріоду виробничої зміни;порушення оптимальної з фізіологічної точки зору структури режиму дня, що пов’язані з працею у позаробочий та нічний час, із ста­ном емоційного напруження, яке утруднює повне відклю­чення від професійних справ після завершення робочого дня.

Гігієнічні вимоги до палатної секції та лікарняної палати. Методика вивчення мікрокліматичних умов та ефективності вентиляції палати. Показники якості повітря в палаті

У типовій палатній секції для дорослих мають бути такі приміщення: палати для хворих на 30 ліжок; кімната для денного перебування (15 м2), лікувально-допоміжні: кабінет лікаря, процедурна, пост чергової сестри, господарські:буфет, санітарний вузол, палатний коридор, що з’єднує всі приміщення. Найменше освітлення з використанням люмінесцентних ламп в операційних становлять 400. Мінімальне значення ефективності санації, яка свідчить про ефективність санації повітря не менше 5.Властивості атмосферного повітря лікарняної палати: вміст вуглекислого газу до 0.1%, окислюваність повітря – до 6 мг кисню/м.куб, бактеріальна засіяність – до 3500 в 1 м3 влітку. Показник загального мікробного числа в операційній до 1000. Гігієнічні вимоги до освітлення лікарняних палат – світловий коефіцієнт 1:5, 1:6, освітленість 300 лк(лампи розжарювання), 100 лк (люмінесцентні лампи). Оптимальна орієнтація вікон лікарняної палати: східна, південна, південно-східна. Оптимальна величина відносної вологості повітря в терапевтичній палаті 40-60%. Рівень звуку на території лікарні в нічний час не повинен перевищувати 35 дБ. У одноліжкові палати госпіталізують важкохворих, інфекційних хворих. Вентиляція в операційній – припливно- витяжна з переважанням припливу. Мікрокліматичні умови – температура 22-25 С, відносна вологість 55%, швидкість руху повітря 0.05-0.1 м/с. Дослідження засвідчили, що мінімальний об’єм вентиляції на одного хворого має бути 40-50м3, а оптимальний – удвічі більший. Нехтування і часте ігнорування вентиляцією приміщень з боку хворих та медичного персоналу через боязнь протягів нерідко призводить до застою повітря в палаті, його забруднення, до появи специфічних лікарняних запахів, до зростання небезпеки лікарняної інфекції.

Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації приймального відділення лікарні. Особливості організації прийому хворих до інфекційних відділень лікарень. Санітарно-протиепідемічний режим.

Центральне приймальне відділення призначене для прийому хворих, їхнього огляду, уточнення діагнозу і відділення, в якому проводитиметься лікування. Центральне приймальне відділення розміщують у найбільшому лікувальному корпусі поблизу транспортного ліфта. Бажано, щоб був зв'язок з реанімаційним, рентгенологічним, хірургічним та лабораторним відділеннями, а також відданням переливання крові. З протиепідемічних поглядів інфекційних хворих, породіль, дітей приймають у відділеннях, що мають для цього приймальні покої. Хворих, які потребують швидкої допомоги, на правляють у лікувальне відділення центрального приймального відділення. У багатьох лікарнях це одна-дві великі палати завдовжки 20-25 м, завширшки 7-8 м. Вікна розташовані з широкого боку палати. Між ліжками висять штори. Вони розділяють простір палати начебто на бокси, їх можна згортати. У палаті є умивальник. До кожного ліжка підведені трубопроводи, що подають медичні гази, електропроводи з настінною електричною лампою. Біля каталки є тумбочка з шафкою для медикаментів та особистих речей хворого. В іншій частині приміщення розташовано діагностичну і лікувальну пересувну апаратуру. Інфекційні хворі прибувають в інфекційне відділення не лише для лікування, а й з метою ізоляції. Інфекційних хворих, минаючи центральне приймальне відділення, переводять у приймально-оглядовий бокс інфекційного відділення. Після термометрії та огляду тут хворі проходять санітарне оброблення, а їхній одяг відправляють у дезінфекційне відділення. Після того як хворі лишать оглядовий бокс, його прибирають, провітрюють і дезінфікують із застосуванням бактерицидних ламп. Виконання усіх вимог, які ставляться до обладнання, планування і санітарно-технічного устаткування лікарень, є чинником для створення найсприятливіших гігієнічних умов у лікарні. Крім того, гігієнічні умови в лікарні залежать від режиму та розпорядку дня хворих, санітарного режиму й утримання приміщень, дотримання персоналом та хворими правил особистої гігієни. Санітарно-протиепідемічний режим: вентиляція, кондиціювання приміщень, забезпечення оптимального мікроклімату, регуляторна санація повітряного середовища, особиста гігієна персоналу і хворих, медичний контроль за станом здоровя персоналу, дотримання вимог, що забезпечують санітарно-протиепідемічний режим лікарні, якісна дезінфекція і стерилізація різноманітних предметів, виявлення та ізоляція інфекційних хворих, об’єктивний контроль бактеріального забруднення об’єктів навколишнього середовища.