1.3. Обгрунтування діагностичної програми

Завдання №1.

Що дозволяють визначити допоміжні (додаткові) методи дослідження?

А - Уточнити діагноз, об'єктивізувати важкість ста­ну хворого та динаміку перебігу захворю­вання під впливом лікувальних заходів, вияви­ти вини­каючі ускладнення, визначити прогноз захво­рювання.

Б - Уточнити діагноз під час проведення дифе­ренційної діагностики.

В - Об'єктивізувати важкість стану хворого та дина­міку перебігу захворювання під впливом ліку­вальних заходів.

Г - Виявити виникаючі ускладнення та визначити прогноз захворювання.

Д - Уточнити діагноз, виявити виникаючі усклад­нення та визначити прогноз захворювання.

Завдання №2.

Яка послідовність призначення допоміжних (додаткових) методів дослідження?

А - Спеціальні, апаратно-інструментальні, загаль­но-клінічні лабораторні.

Б - Загально-клінічні лабораторні, апаратно-ін­стру­ментальні, спеціальні.

В - Загально-клінічні лабораторні, спеціальні.

Г - Апаратно-інструментальні, загально-клінічні лабораторні.

Д - Загально-клінічні лабораторні, спеціальні, апаратно-інструментальні.

Завдання №3.

Яка послідовність застосування результатів діагностичної програми?

А - Уточнення діагнозу, контроль перебігу хво­роби та ефективності лікування.

Б - Обгрунтування медикаментозного або хірур­гічного лікування, контроль перебігу хвороби та ефективності лікування.

В - Уточнення діагнозу, обгрунтування медика­ментозного або хірургічного лікування.

Г - Уточнення діагнозу, обгрунтування медика­мен­тозного або хірургічного лікування, кон­троль перебігу хвороби та ефективності лікування.

Д - Контроль перебігу хвороби та ефективності лікування.

1.4. Принципи проведення диференційної діагностики

Завдання №1.

Який головний принцип проведення диференційної діагностики?

А - Порівняння подібних проявів захворювання курованого хворого, отриманих після фізи­кального обстеження та вико­нання діагностичної програми, із проявами всіх захворювань із подібною клінічною кар­тиною та аналіз розбіж­ностей.

Б - Аналіз розбіжностей проявів захворювання курованого хворого з проявами всіх за­хво­рювань із подібною клінічною картиною.

В - Порівняння подібних проявів захворювання в результатах допоміжних (додаткових) методів дослідження курованого хворого з проя­вами всіх захворювань із подібною клінічною картиною та аналіз розбіжностей.

Г - Порівняння подібних проявів захворювання в скаргах та анамнезі хвороби і життя курованого хворого з проявами всіх захворювань із по­дібною клінічною картиною та аналіз розбіж­ностей.

Д - Порівняння подібних проявів захворювання і фізикальних (об'єктивних) даних курованого хворого з проявами всіх захворювань із подібною клінічною картиною та аналіз роз­біж­ностей.

Завдання №2.

Яка методична послідовність проведення диференційної діагностики?

А - Проводиться порівняння скарг хворого зі скар­гами подібного захворювання.

Б - Проводиться порівняння анамнестичних да­них хворого із анамнестичними даними подіб­ного захворювання.

В - Проводиться порівняння захворювання у хво­рого із об'єктивними проявами подібного захво­рювання.

Г - Проводиться порівняння даних додаткових ме­тодів обстеження хворого із даними додаткових методів подіб­ного захворювання.

Д - Проводиться порівняння скарг хворого зі скар­гами подібного захворювання, анамне­стичні дані порівнюються з анамнестичними, об'єктивні про­яви - з результатами об'єктив­ного обсте­ження, а дані додаткових методів - із такими ж при по­дібному захворюванні.

Завдання №3.

Які дані використовуються при проведенні диференційної діагностики?

A - Фізикальне (об'єктивне) обстеження, допо­міжні (додаткові) методи дослідження.

Б - Опитування, фізикальне (об'єктивне) обсте­жен­ня, допоміжні (додаткові) методи дослід­ження.

В - Допоміжні (додаткові) методи дослідження.

Г - Опитування, фізикальне (об'єктивне) обсте­ження.

Д - Фізикальне (об'єктивне) обстеження.