Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
praktnav-gig.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
237 Кб
Скачать
☆

Дослідження пприроди волокон тканини

Дослідження походження волокон тканини проводиться із застосуванням таких методик, як її кип’ятіння з лугами, проведення ксантопротеїнової проби та шляхом обробки ацетоном.

Кип’ятіння з лугами. Під час кип’ятіння у 10 % розчині NaOH або КОН волокна тваринного походження (шовк, шерсть) розчиняються. Рослинні волокна (бавовна, льон) — не розчиняються. Реакцію проводять у пробірці, куди наливають 2—3 мл NaОН або КОН і вмі-щують шматочок досліджуваної тканини. Пробірку кип’ятять на спиртівці протягом 1-2 хвилин.

Ксантопротеїнова реакція.

Азотна кислота (НNО3) питомої маси 1,2-1,3 фарбує волокна тваринного походження (шерсть, натуральний шовк) у жовтий або світло-коричневий колір, а колір рослинних волокон не змінює. Для проведення ксантопротеінової реакції необхідно на досліджувану тканину крапнути 1-2 краплі НNО3 і чекати результату впродовж 5-10 хвилин.

Обробка тканини ацетоном. В ацетоні відбувається розчинення штучного ацетатного шовку. Природні волокна - не розчиняються. Зразок тканини розміщують у чашці Петрі, наносять на нього 1—2 краплі ацетону і декілька разів протирають ватним тампоном.

Основні гігієнічні вимоги до різних видів тканини та видів одягу представлені в додатках 1 та 2.

Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною

Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною передбачає проведення органолептичних та фізико-хімічних досліджень та визначення гігієнічного індекса зубів.

Органолептичні дослідження засновані на оцінці поверхні ручки щітки та її консистенції (тверда, аморфна, липка), головки щiтки (гладенька, жорстка; наявнiсть щiлин, вiдколiв, подряпин), забарвлення i мiцності фiксацiї барвника. Її визначають пiсля промивання зразкiв у проточнiй водi та обтирання серветкою (серветка помiтно забарвлена; мiстить залишки барвника, зовсім не забарвлюється). Крім того оцінюють стан ворсинок (наявнiсть або вiдсутнiсть задирок на боковiй поверхнi; випрямленi чи викривленi) і одориметричні дані, зокрема запах (наявний або вiдсутнiй) та ступінь його вираженості в балах пiсля промивання у водi і просушування за допомогою серветки.

Фізіко-хімічні дослідження передбачають визначення вмiсту метилового ефiру метакрилової кислоти (метилметакрилату) в середовищi, що iмiтує склад слини i знаходиться в контактi з пластмасою з групи акрилатiв.

Метод заснований на гiдролiзi метилового ефiру метакрилової кислоти у лужному середовищi. Метиловий спирт, що утворюється при цьому, окислюють до формальдегиду, вміст якого визначають за допомогою хромотропової кислоти.

В ході проведення дослідження на робочому мiсцi розмiщують 2 хiмiчнi склянки, в одній з яких знаходиться акрилоксид, в іншій — норакрил в 2,5% розчині NaOH. (полiмернi матерiали протягом 24 годин знаходяться в лужних розчинах у спiввiдношенні: 5 см2 площi матерiалу в 5 мл лугу). З кожної склянці вiдбирають по 2 мл розчину i переносять в колориметричнi пробiрки. Одночасно готують i вимірну шкалу (таб. 2).

У всі пробірки шкали та проб вносять по 0,5 мл сірчаної кислоти (1:1) та по 1 краплі 2% марганцевокислого калію. Розчини струшують і через 7 хвилин в кожний з них додають 1 краплю сульфіту натрію. Розчин повинен знебарвитись. Після цього у всі пробірки додають по 2 мл хромотропової кислоти і розміщують їх на 20 хвилин на водяній бані. Забарвлення проб порівнюють зі стандартною шкалою після їх охолодження (через 20—25 хвилин).

Розрахунок проводять за формулою

а · 1000

Х = ———— ; (1)

в

де Х — вмiст метилметакрилату в 1 мл (мг);

а — вмiст метилметакрилату в стандартнiй пробi (г);

в — кiлькiсть розчину лугу, що вiдiбраний для дослiдження в колориметричні пробiрки (мл).

Примiтка: в ході проведення оцінки результатiв слiд виходити з того, що вихiд метилметакрилату не повинен перевищувати 1 мг з площi полiмерного матерiалу, яка складає 1 см2, при експозицiї 24 години.

Визначення гiгiєнiчного iндексу зубiв, що дозволяє охарактеризувати їх чистоту та iнтенсивнiсть зубного нальоту, проводиться з використанням розчину KI (KI — 2 г, йод кристалiчний — 1 г, вода — 40 мл), який наносять на поверхню шести нижнiх фронтальних зубiв.

Інтенсивнiсть забарвлення оцінюють в балах за такою схемою:

1 бал — відсутність забарвлення;

2 бали — жовте забарвлення;

3 бали — забарвлення бежевого кольору,

4 бали — коричневе забарвлення;

5 балів — інтенсивне коричневе забарвлення.

Гігієнічний індекс зубів розраховують за формулою

 Кn

ГІЗ = ——— ; n

де ГІЗ — гігієнічний індекс зубів;

 Кn — сума балів;

n — кількість зубів.

Якщо гігієнічний індекс зубів складає до 1,5 балів — оцінка позитивна; від 1,5 до 3,4 балів — негативна, понад 3,5 бали — різко негативна.

Гігієнічна оцінка умов перебування хворих та праці медичного персоналу в лікувально—профілактичних закладах.(?)

Серед абсолютної більшості інтелектуальних професій професія лікаря залишається однією з найбільш небезпечних.Визначаючи особливості охорони праці лікарів різних спеціальностей слід зауважити, що існує цілий ряд негативних чинників, котрі в однаковій мірі характерні для будь–якої медичної спеціальності. До їх числа, насамперед, необхідно віднести:високе нервово–емоційне, психічне та розумове напруження, пов’язане з почут­тями співпереживання, відповідальністю за здоров’я та жит­тя хворого тощо;контакт з інфекційними агентами, небезпека зараження або травматизації під час проведення маніпуляцій, обстежень, оперативних втручань, перебування в середовищі, де мешкають носії та переносники захворювань;несприятливе за своїми хімічними та фізичними властивос­тями навколишнє середовище безпосередньо на робочому місці (дискомфортний мікроклімат, атмосферний тиск, який часто змінюється, забруднення повітря та предметів лікарськи­ми, анестезувальними, дезінфекційними та іншими хімічни­ми речовинами, вплив іонізуючих випромінювань, електро­магнітних полів радіочастот, квантових (лазерного тощо) випромінювань, ультразвуку, шуму, вібрації та інших не­сприятливих фізичних чинників);вимушене положення тіла, виражене зорове напруження, фізичні навантаження під час виконання більшості маніпуляцій та оперативних втручань, відсутність достатніх умов для короткочасного відпочинку протягом пе­ріоду виробничої зміни;порушення оптимальної з фізіологічної точки зору структури режиму дня, що пов’язані з працею у позаробочий та нічний час, із ста­ном емоційного напруження, яке утруднює повне відклю­чення від професійних справ після завершення робочого дня.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]