- •Методика гігієнічної оцінки шумо-вібраційної обстановки у виробничому приміщенні.
- •Гігієнічна оцінка шумо-вібраційної обстановки в робочому приміщенні за результатами вимірювань
- •Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях
- •Гігієнічні норми загальної вібрації
- •Гігієнічні норми локальної вібрації
- •Визначення послаблення шуму відстанню
- •Визначення кратності різниці між силою звуку (в скільки разів) за величиною різниці між інтенсивністю звуків
- •Залежність між інтенсивністю та силою звуку:
- •Методика вивчення вмісту пилу та хімічних речовин у повітрі виробничих приміщень.
- •Екстрене повідомлення про гостре професійне захворювання (отруєння)
- •Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння)
- •Методика проведення оцінки функціональної готовності дітей до вступу в школу
- •Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •Стандартизована шкала оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Методика гігієнічної оцінки розкладу занять у школі.
- •Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів
- •Сумарна кількість годин для різних видів діяльності та відпочинку школярів
- •35. Гігієнічна оцінка організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів
- •36.Методика дослідження особливостей формування та розвитку соціально— і професійно—значущих психофізіологічних функцій.
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •Стандартизована шкала оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •37.Психогігієнічні основи проведення професійної орієнтації та професійного відбору.
- •6. Гігієнічна оцінка режиму дня
- •7.Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків
- •Приблизні терміни поновлення занять фізичною культуроюпісля гострих захворювань
- •Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя (за л.Є.Поляковим та д.М.Малиським)
- •Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягу Дослідження фізичних властивостей тканини
- •Визначення питомої ваги (щільності) тканини
- •Визначення пористості тканини
- •Визначення капілярності тканини
- •Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини
- •Дослідження пприроди волокон тканини
- •Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •22. Принципи вибору методики радіаційного контролю.
- •23. Оцінка радіаційного фону місцевості та об’єкта.
- •24. Методика визначення необхідного протирадіаційного захисту.
- •25. Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту в радіологічному відділенні лікарні.
- •28. Методика розслідування випадків професійних отруєнь та професійних захворювань. Екстрене повідомлення про гостре професійне захворювання (отруєння)
- •29. Гігієнічна оцінка шумо-вібраційної обстановки у виробничому приміщенні.
- •1. Методика вивчення вмісту пилу та хімічних речовин у повітрі виробничих приміщень.
- •2. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу.
- •Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •3. Гігієнічна оцінка навчально-виховної роботи в школі
- •4. Гігієнічна оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії
- •Оцінка фізичного розвитку комплексним метод
- •Оцінка фізичного розвитку центильним методом
- •5. Гігієнічна оцінка рухової активності дітей і підлітків.
Дослідження пприроди волокон тканини
Дослідження походження волокон тканини проводиться із застосуванням таких методик, як її кип’ятіння з лугами, проведення ксантопротеїнової проби та шляхом обробки ацетоном.
Кип’ятіння з лугами. Під час кип’ятіння у 10 % розчині NaOH або КОН волокна тваринного походження (шовк, шерсть) розчиняються. Рослинні волокна (бавовна, льон) — не розчиняються. Реакцію проводять у пробірці, куди наливають 2—3 мл NaОН або КОН і вмі-щують шматочок досліджуваної тканини. Пробірку кип’ятять на спиртівці протягом 1-2 хвилин.
Ксантопротеїнова реакція.
Азотна кислота (НNО3) питомої маси 1,2-1,3 фарбує волокна тваринного походження (шерсть, натуральний шовк) у жовтий або світло-коричневий колір, а колір рослинних волокон не змінює. Для проведення ксантопротеінової реакції необхідно на досліджувану тканину крапнути 1-2 краплі НNО3 і чекати результату впродовж 5-10 хвилин.
Обробка тканини ацетоном. В ацетоні відбувається розчинення штучного ацетатного шовку. Природні волокна - не розчиняються. Зразок тканини розміщують у чашці Петрі, наносять на нього 1—2 краплі ацетону і декілька разів протирають ватним тампоном.
Основні гігієнічні вимоги до різних видів тканини та видів одягу представлені в додатках 1 та 2.
Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною передбачає проведення органолептичних та фізико-хімічних досліджень та визначення гігієнічного індекса зубів.
Органолептичні дослідження засновані на оцінці поверхні ручки щітки та її консистенції (тверда, аморфна, липка), головки щiтки (гладенька, жорстка; наявнiсть щiлин, вiдколiв, подряпин), забарвлення i мiцності фiксацiї барвника. Її визначають пiсля промивання зразкiв у проточнiй водi та обтирання серветкою (серветка помiтно забарвлена; мiстить залишки барвника, зовсім не забарвлюється). Крім того оцінюють стан ворсинок (наявнiсть або вiдсутнiсть задирок на боковiй поверхнi; випрямленi чи викривленi) і одориметричні дані, зокрема запах (наявний або вiдсутнiй) та ступінь його вираженості в балах пiсля промивання у водi і просушування за допомогою серветки.
Фізіко-хімічні дослідження передбачають визначення вмiсту метилового ефiру метакрилової кислоти (метилметакрилату) в середовищi, що iмiтує склад слини i знаходиться в контактi з пластмасою з групи акрилатiв.
Метод заснований на гiдролiзi метилового ефiру метакрилової кислоти у лужному середовищi. Метиловий спирт, що утворюється при цьому, окислюють до формальдегиду, вміст якого визначають за допомогою хромотропової кислоти.
В ході проведення дослідження на робочому мiсцi розмiщують 2 хiмiчнi склянки, в одній з яких знаходиться акрилоксид, в іншій — норакрил в 2,5% розчині NaOH. (полiмернi матерiали протягом 24 годин знаходяться в лужних розчинах у спiввiдношенні: 5 см2 площi матерiалу в 5 мл лугу). З кожної склянці вiдбирають по 2 мл розчину i переносять в колориметричнi пробiрки. Одночасно готують i вимірну шкалу (таб. 2).
У всі пробірки шкали та проб вносять по 0,5 мл сірчаної кислоти (1:1) та по 1 краплі 2% марганцевокислого калію. Розчини струшують і через 7 хвилин в кожний з них додають 1 краплю сульфіту натрію. Розчин повинен знебарвитись. Після цього у всі пробірки додають по 2 мл хромотропової кислоти і розміщують їх на 20 хвилин на водяній бані. Забарвлення проб порівнюють зі стандартною шкалою після їх охолодження (через 20—25 хвилин).
Розрахунок проводять за формулою
а · 1000
Х = ———— ; (1)
в
де Х — вмiст метилметакрилату в 1 мл (мг);
а — вмiст метилметакрилату в стандартнiй пробi (г);
в — кiлькiсть розчину лугу, що вiдiбраний для дослiдження в колориметричні пробiрки (мл).
Примiтка: в ході проведення оцінки результатiв слiд виходити з того, що вихiд метилметакрилату не повинен перевищувати 1 мг з площi полiмерного матерiалу, яка складає 1 см2, при експозицiї 24 години.
Визначення гiгiєнiчного iндексу зубiв, що дозволяє охарактеризувати їх чистоту та iнтенсивнiсть зубного нальоту, проводиться з використанням розчину KI (KI — 2 г, йод кристалiчний — 1 г, вода — 40 мл), який наносять на поверхню шести нижнiх фронтальних зубiв.
Інтенсивнiсть забарвлення оцінюють в балах за такою схемою:
1 бал — відсутність забарвлення;
2 бали — жовте забарвлення;
3 бали — забарвлення бежевого кольору,
4 бали — коричневе забарвлення;
5 балів — інтенсивне коричневе забарвлення.
Гігієнічний індекс зубів розраховують за формулою
Кn
ГІЗ = ——— ; n
де ГІЗ — гігієнічний індекс зубів;
Кn — сума балів;
n — кількість зубів.
Якщо гігієнічний індекс зубів складає до 1,5 балів — оцінка позитивна; від 1,5 до 3,4 балів — негативна, понад 3,5 бали — різко негативна.
Гігієнічна оцінка умов перебування хворих та праці медичного персоналу в лікувально—профілактичних закладах.(?)
Серед абсолютної більшості інтелектуальних професій професія лікаря залишається однією з найбільш небезпечних.Визначаючи особливості охорони праці лікарів різних спеціальностей слід зауважити, що існує цілий ряд негативних чинників, котрі в однаковій мірі характерні для будь–якої медичної спеціальності. До їх числа, насамперед, необхідно віднести:високе нервово–емоційне, психічне та розумове напруження, пов’язане з почуттями співпереживання, відповідальністю за здоров’я та життя хворого тощо;контакт з інфекційними агентами, небезпека зараження або травматизації під час проведення маніпуляцій, обстежень, оперативних втручань, перебування в середовищі, де мешкають носії та переносники захворювань;несприятливе за своїми хімічними та фізичними властивостями навколишнє середовище безпосередньо на робочому місці (дискомфортний мікроклімат, атмосферний тиск, який часто змінюється, забруднення повітря та предметів лікарськими, анестезувальними, дезінфекційними та іншими хімічними речовинами, вплив іонізуючих випромінювань, електромагнітних полів радіочастот, квантових (лазерного тощо) випромінювань, ультразвуку, шуму, вібрації та інших несприятливих фізичних чинників);вимушене положення тіла, виражене зорове напруження, фізичні навантаження під час виконання більшості маніпуляцій та оперативних втручань, відсутність достатніх умов для короткочасного відпочинку протягом періоду виробничої зміни;порушення оптимальної з фізіологічної точки зору структури режиму дня, що пов’язані з працею у позаробочий та нічний час, із станом емоційного напруження, яке утруднює повне відключення від професійних справ після завершення робочого дня.
