22. Принципи вибору методики радіаційного контролю.

Радіаційний контроль – це контроль за забезпеченням радіаційної безпеки, виконанням вимог щодо санітарних норм праці з радіонуклідами, а також отримання інформації, про опромінення медичного персоналу та населення.

Розрізняють 4 види радіаційного контролю:

• дозиметричний;

• радіометричний;

• індивідуально-дозиметричний;

• спектрометричний.

Відповідно до класифікації основних видів радіаційного контролю, апаратуру, що використовують для його проведення, поділяють на наступні групи:

1. Дозиметричні прилади, що визначають потужність дози (рівень радіації).

2. Радіометричні прилади, які визначають рівень забруднення поверхонь різних предметів.

3. Індивідуальні та мініатюрні портативні прилади, що призначені для проведення індивідуального контролю дози опромінення за певний проміжок часу.

4. Спектрометричні установки, які – встановлюють спектр (склад) радіонуклідів у будь-якому забрудненому об’єкті. Коротка характеристика основних приладів,

що використовуються для проведення радіаційного контролю

1. Радіометр-рентгенометр ДП-5А (польовий), що призначений для вимірювання рівня радіоактивного забруднення робочих поверхонь та потужності експозиційної дози -випромінювання (Р/год, мР/год) та складається з пошукового зонду з перемикачем (муфтою) для вимірювання - або -випромінювання та реєструвального пристрою, що має шкалу, блок підживлення та телефон (для індикації).

2. Комплект індивідуального дозиметричного контролю ДП-21-Б, що призначений для визначення індивідуальної сумарної дози -випромінювання. Комплект складається з малогабаритної іонізаційної камери (у вигляді авторучки) та зарядно-вимірювального пристрою (пульту). Камера установлюється в зарядний пристрій пульту, при цьому зовнішній електрод заряджається позитивно, а внутрішній – негативно. Величина заряду записується в журнал. Після роботи в зоні іонізуючого випромінювання заряд втрачається, про що свідчать результати вимірювання камери у вимірювальному пристрої пульту.

3. ІФКУ – дозиметр індивідуального фотоконтролю універсальний, що Призначений для вимірювання еквівалентних доз у діапазоні 0,05-2 Бер, а також теплових нейтронів. Являє собою поліетиленову касету, з світлонепроникаючим корпусом, з внутрішнього боку якого запресовані фільтри, що виключають певні види випромінювань. Всередині дозиметра знаходиться фотоплівка, яка розподілена на 4 поля:

Перше поле – доза -випромінювання, а також фонового випромінювання;

Друге поле – доза фонового -випромінювання;

Третє поле – доза -випромінювання;

Четверте поле – дози теплових нейтронів та -випромінювань.

4. Дозиметр ДРГЗ-04, що являє собою широкодіапазонний цифровий дозиметр потужності експозиційної дози хвильового випромінювання та призначений для вимірювання потужності експозиційної дози на робочих місцях у суміжних приміщеннях, а також на території підприємств і закладів, які використовують радіоактивні речовини та інші джерела іонізуючого випромінювання. Крім того, прилад можна використовувати і для контролю ефективності біологічного захисту радіаційних установок та протягом періоду ліквідації наслідків аварійних ситуацій.

Дозиметр-радіометр побутовий “АНРІ-01-02-Сосна”, що – призначений для індивідуального використання з метою здійснення контролю радіаційної обстановки в робочих приміщеннях. Прилад дозволяє вимірювати потужність експозиційної (польової еквівалентної) дози -випромінювання, щільність потоку -випромінювання забруднених поверхонь, об’ємну активність радіонуклідів в речовині.

ІНСТРУКЦІЯ

ДЛЯ РОБОТИ З ПРИЛАДОМ РАДІОМЕТР-РЕНТГЕНОМЕТР ДП-5А

Спочатку проводять підготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрілку гальванометра на чорний трикутник і прогрівають прилад протягом 2–3 хвилин. Під час використання приладу ДП-5Б стрілка повинна самостійно установитися у межах чорного сектора.

Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення -випромінювання, а перемикач дiапазон iв переводять у положення “0,1”, або інше, якщо стрілка відхиляється до кінця шкали. Через 1-2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного діапазону.

Для вимірювання рівня забруднення продовольства та води радіоактивними речовинами датчик розташовують на вiдстанi 1 см вiд зразка досліджуваної проби.

Переміщуючи його уздовж поверхні знаходять найбільше забруднення. Через 1-2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення діапазону і віднявши природний фон приладу. Після дослідження прилад переводять у вихідне положення.

ІНСТРУКЦІЯ

ДЛЯ РОБОТИ З ПРИЛАДОМ РАДІОМЕТР-ДОЗИМЕТР “АНРІ-01-02-СОСНА”

Визначення потужності експозиційної дози -випромінювання.

Прилад має чотири режими роботи: три – для проведення точних вимірювань та четвертий режим “Пошук” – для грубої оцінки радіаційної обстановки за частотою послідовних звукових сигналів.

Порядок підготовки до роботи та увімкнення приладу.

• Вимикач режиму роботи (лівий перемикач) перевести у положення “МД” (крайнє ліве положення).

• Вимикачем підживлення (правий перемикач) увімкнути прилад.

• Короткочасно натиснути кнопку “Пуск” – на цифровому табло повинні з’явитися крапки і розпочатися підрахунок імпульсів.

• Через 20 сек. вимірювання автоматично закінчується, що супроводжується звуковим сигналом.

• На цифровому табло фіксується величина експозиційної дози -випромінювання у мР/год.

• Показники на цифровому табло зберігаються до повторного натиску на кнопку “Пуск”. Для виконання наступних 3-4 вимірювань достатньо кожний раз короткочасно натиснути на кнопку “Пуск”.

• Після виконання завдання малий перемикач (вимикач режиму роботи) перевести в середнє положення, а правий перемикач (вимикач підживлення) в крайнє праве положення.

Вимірювання щільності потоку В-випромінювання

• Підготувати прилад до роботи згідно вищезазначеної інструкції

• Перевірити чи закрита задня кришка приладу, при необхідності щільно закрити її.

• Перевести вимикач режиму роботи у положення “МД” та увімкнути прилад.

• Піднести прилад площиною задньої кришки до досліджуваної поверхні на відстань 0,5 см і короткочасно натиснути кнопку “Пуск”. Виконати вимірювання та записати показники приладу (N).

• Відкрити задню кришку приладу.

• Виконати вимірювання з відчиненою задньою кришкою та записати показники приладу (N + ).

• Закрити задню кришку приладу, вимкнути прилад.

• Величину щільності потоку -вимірювання з поверхні обчислити за формулою q=Кs (N +  – N);

де: q – щільність потоку -вимірювання (част/см2 хв);

N – показники приладу з закритою задньою кришкою;

N+  – показники приладу з відкритою задньою кришкою;

Ks – коефіцієнт лічення приладу (част/см2 хв імпульс).

Примітка:

Коефіцієнт лічення приладу “Анрі-01-02-Сосна” складає 0,5 част/см2 хв. імпульс.