- •2.31Технологія проектування уроків музики в початковій школі.
- •Інтегративні художньо-педагогічні технології.
- •Проблемно-еврестичні художньо-педагогічні технології.
- •2.34Інтерактивні художньо-педагогічні технології. Педагогічний діалог.
- •2.35Ігрові художньо-педагогічні технології у процесі музичного виховання.
- •2.36Сугестивні художньо-педагогічні технології у процесі музичного виховання.
- •2.37Терапевтичні художньо-педагогічні технології у процесі музичного виховання.
- •2.38Види й технології оцінювання досягнень учнів у процесі музичного виховання.
- •2.39Технологія діагностики музичних здібностей молодших школярів.
- •2.40 Технологія масового музичного виховання д. Кабалевського.
- •Технологія музичного виховання к. Орфа.
- •Технологія музичного виховання ж.-ж. Далькроза.
- •Технологія музичного виховання 3. Кодаї
- •Технологія музичного виховання шестирічок н. Вєтлугіной.
- •2.45 Технологія музичного виховання в. Верховинця.
Технологія музичного виховання 3. Кодаї
Ідеями гуманізму і всебічного розвитку людини пронизана музично-виховна концепція видатного угорського композитора, фольклориста, педагога і просвітителя Золтана Кодая. Він вважав, що кожну людину слід підвести до сфери високих цінностей, до істинного, красивого і доброго. «Музика - могутнє джерело душевного збагачення. Наша справа - відкрити його усім людям», -підкреслював педагог.
Вихідним пунктом у педагогічній діяльності З.К. стало переконання в тому, що відкриті ним і Б. Бартоком скарби старовинної селянської народної пісні повинні стати надбанням усього народу. З його ініціативи у загальноосвітніх школах спів вводиться як обов'язковий предмет, створюються школи с поглибленим вивченям музики. Музично-педагогічні погляди Кодая поступово призвели до створення своєрідної технології, нині широковідомої за межами Угорщини. Ця технологія охоплює дитячі садки, школи, педагогічні училища і вищи навчальні заклади, що забезпечує наступність у роботі.
Основа технології - народна музика. Природно, що головним видом музичних занять у школі став хоровий спів, якому З.К. надавав визначального й універсального значення:
1)Хоровий спів мав забезпечити виховання музичного слуху, музичної сприйнятливості, музичних уявлень у процесі музичної діяльності;
2)Людський голос мав включити усіх учнів до активного музичного життя. Тільки спів може розвинути ладовий слух, що є фундаментом музикальності.
Саме тому К. вважав недоцільним використання на початковому етапі навчання інструментальної музики. Вона вводиться лише у 3-4 класі загальноосвітньої школи, тоді ж учні знайомлять ся з піснями інших народів.
Головними завданнями навчання школярів музичної грамоти К. поставив вміння співати по нотах і по слуху записувати мелодію. Він вважав, що прилучення до музичної культури неможливо доти, поки діти не почнуть читати ноти так, як доросла людина читає книги: беззвучно, але з повним уявленням звучання. Щоб полегшати і прискорити процес розвитку слуху і техніки читання нот, педагог на всіх ступенях навчання рекомендував метод відносної сольмізації. Спів пісень поєднувався із рівномірною ходою, плесканням, тактуванням метру, ритмічним супроводом тощо.
Таким чином, для педагогічної технології З.К. характерні орієнтація на масове музичне виховання, розвиток співацько-хорових традицій, прагнення до розширення музичної грамотності дітей, опора на національну інтонаційно-ладову і метро ритмічну основи.
Технологія музичного виховання шестирічок н. Вєтлугіной.
У період існування СРСР більшість дошкільних установ країни працювало по програмі музичного виховання в дитячому саду Н.А.Ветлугіної. У даний період часу існує безліч програм по музичному вихованню дошкільників, керівництво кожної дошкільної установи має можливість зупинити свій вибір на тій програмі, що здається йому найбільш прийнятної для музичного виховання й розвитку дітей. Коротко розглянемо програму музичного виховання дошкільників Н.А Ветлугіної.
Метою програми є розвиток у дитини загальної музикальності. Це досягається через музичну діяльність дітей. Ветлугіна виділяє 4 види діяльності: сприйняття музики, виконавство, творчість, музично - освітня діяльність. У програмі виділені 3 форми занять - фронтальні (з усією групою),індивідуальні, невеликими групами. У кожній формі занять повинні бути присутнім всі види виконавства: спів, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах.
Сфера основних видів виконавства розширюється за рахунок включення елементів пісенної, ігрової, танцювальної творчості.
У роботі з дітьми вікових груп вирішуються ті самі завдання, які послідовно ускладнюються, тобто використається концентричний спосіб побудови програми.
Головне завдання програми - оволодіння діями, навичками й уміннями в області сприйняття музики, співу, рухи й ігри на музичних інструментах.
Репертуар по слуханню музики в програмі Н.А.Ветлугіної будується на добутках композиторів -класиків. Для більше повного сприйняття добутку дітьми автор рекомендує використати різні наочні приладдя -літературний текст, умовні позначки, картки, що відповідають характеру п'єси, руху мелодії. Рекомендується один добуток слухати кілька занять підряд, з кожним прослуховуванням акцентувати увагу на формі добутку, засобах виразності, ритмі й т.д.
У розділі спів на музичних заняттях акцентується увага на використанні поспівок - вправ, багаторазове повторення яких розвиває правильність і чистоту інтонування. Н.А.Ветлугіна вважає, що для повноцінного сприйняття музики необхідно навчати дошкільників співу по нотах. Методика навчання співу по нотах викладена в «Музичному букварі».
Музично-ритмічні рухи допомагають дітям найбільше повно сприйняти музичний добуток, музичний образ. Важливо на заняттях стежити за виразним виконанням рухів. Для занять ритмікою використається, в основному народна музика й музика, написана для дітей радянськими композиторами.
Для виконання оркестром Н. А. Ветлугіна рекомендує використати твори, вивчені раніше з програми по співах, слуханню або ритміці. У процесі гри на музичних інструментах формуються елементарні навички виконавства, через які дитина могла б виразити свій настрій, своє відчування музики.
