- •2.31Технологія проектування уроків музики в початковій школі.
- •Інтегративні художньо-педагогічні технології.
- •Проблемно-еврестичні художньо-педагогічні технології.
- •2.34Інтерактивні художньо-педагогічні технології. Педагогічний діалог.
- •2.35Ігрові художньо-педагогічні технології у процесі музичного виховання.
- •2.36Сугестивні художньо-педагогічні технології у процесі музичного виховання.
- •2.37Терапевтичні художньо-педагогічні технології у процесі музичного виховання.
- •2.38Види й технології оцінювання досягнень учнів у процесі музичного виховання.
- •2.39Технологія діагностики музичних здібностей молодших школярів.
- •2.40 Технологія масового музичного виховання д. Кабалевського.
- •Технологія музичного виховання к. Орфа.
- •Технологія музичного виховання ж.-ж. Далькроза.
- •Технологія музичного виховання 3. Кодаї
- •Технологія музичного виховання шестирічок н. Вєтлугіной.
- •2.45 Технологія музичного виховання в. Верховинця.
2.38Види й технології оцінювання досягнень учнів у процесі музичного виховання.
Для оцінювання досягнень учнів у мистецькій галузі характерна багатофункціональність, єдність діагностичної, коригуючої, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної, прогностичної функцій. Це зумовлено багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на цілісне формування художньо-естетичної культури учнів.
Види й технології оцінювання
Попереднє оцінювання має на меті діагностику рівнів художньо в розвитку з'ясування індивідуальних особливостей учнів.
Поточний контроль та оцінювання доцільно застосовувати на мікроетапах процесу опанування змісту тем програми з мистецтва, їй ній виконують діагностичну та стимулюючу (заохочувальну) функції, сприяють коригуванню художньо-пізнавальної діяльності учнів.
Тематичне оцінювання (відповідно до тем програми з мистецтва, на якою працює вчитель) є основним і спрямовується на перевірку рівнів оволодіння учнями певною системою знань та способів діяльності н межах визначених тем.
Підсумкове оцінювання проводиться наприкінці кожного навчального року та після завершення курсу і передбачає перевірку рівні в оволодіння учнями навчальним матеріалом найвищого рівня узагальнення.
Самоконтроль та взаємоперевірка, самооцінка та взаємооцінювання є додатковими засобами стимулювання активності, критичності й самокритичності учнів, сприяють формуванню в них здатності до рефлексії.
Початковий рівень навчальних досягнень
• 1 бал. Критерії оцінювання: учень розуміє лише деяку незначну частину тематичного матеріалу; користується дуже обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво (окремі слова); після кількаразового пояснення вчителя відтворює незначні фрагменти тематичного матеріалу під час практичної художньої діяльності (спів, гра на елементарних дитячих інструментах, ритмічні вправи, пластичне інтонування, хореографічні та театралізовані ігри, інсценізації, виконання завдань і вправ з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва); виявляє найелементарніший розвиток художньо-образного мислення, що характеризується фрагментарними висловлюваннями про деякі особливості мистецтва.
2 бали. Критерії оцінювання: учень розуміє зовсім незначну частину тематичного матеріалу на елементарному рівні (може назвати окремі мистецькі факти або явища); користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво (окремі слова і словосполучення); частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але тільки після детального пояснення вчителя; художньо-образне мислення розвинене на елементарному рівні (домінують розрізнені судження про види мистецтв).
3 бали. Критерії оцінювання: учень розуміє частину тематичного матеріалу (менше половини); користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво (формулює окремими реченнями); частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але лише з опорою на пояснення та зразок учителя; художньо-образне мислення розвинене на елементарному рівні (переважає повторення суджень учителя про мистецтво).
Середній рівень навчальних досягнень
4 бали. Критерії оцінювання: учень розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу (близько половини); демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі аналізу-інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але потребує значної допомоги вчителя; художньо-образне мислення розвинене слабко (на рівні сукупності окремих суджень).
5 балів. Критерії оцінювання: учень розуміє та усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу (називає ознаки та властивості мистецьких явищ); демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі аналізу-інтерпретації творів мистецтва (правильно застосовує окремі поняття і терміни); відтворює під керівництвом учителя тематичний матеріал у практичній діяльності, але без переносу в змінені ситуації; художньо-образне мислення розвинене слабко (на рівні сукупності суджень із використанням окремих пояснень).
6 балів. Критерії оцінювання: учень розуміє та усвідомлює переважну більшість тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі аналізу-інтерпретації творів мистецтва (застосовує основні поняття і терміни, але не завжди усвідомлено); відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, інколи потребуючи педагогічної допомоги; художньо-образне мислення розвинене слабко (судження аргументуються переважно з опорою на висловлювання вчителя).
Достатній рівень навчальних досягнень
7 балів. Критерії оцінювання: учень повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас; застосовує за допомогою вчителя опанований матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення, достатньо розвинене (судження аргументуються, з'являються окремі аналогії, асоціації).
8 балів. Критерії оцінювання: учень повністю розуміє та усвідомлює і тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, свідомо користується ключовими поняттями і термінами; застосовує засвоєний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинене (у поясненнях застосовуються аналогії, асоціації).
9 балів. Критерії оцінювання: учень повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його, наводити деякі приклади на підтвердження своїх думок; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, який майже завжди адекватно використовує; застосовує матеріал у практичній художній діяльності без допомоги вчителя; художньо-образне мислення достатньо розвинуто (формулюються окремі висновки, узагальнення).
Високий рівень навчальних досягнень
10 балів. Критерії оцінювання: учень глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал; під час аналізу-інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користується адекватною термінологією; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності, зокрема у нетипових ситуаціях; художньо-образне мислення достатньо високорозвинене, що дозволяє учневі застосовувати асоціативні зв'язки, образні аналогії та порівняння щодо різних видів мистецтв та життєвих явищ.
11 балів. Критерії оцінювання: Учень глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, намагається самостійно збагачувати набуті знання; під час аналізу-інтерпретації художніх творів аргументує висновки, власні оцінки й твердження, ілюструє їх прикладами; широко користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; самостійно, творчо використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високорозвинене, характеризується елементами світоглядних узагальнень, використанням нестандартних асоціативних зв'язків, порівнянь творів різних видів мистецтв (за аналогією, контрастом) та відповідних життєвих явищ.
12 балів. Критерії оцінювання: учень глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, володіє системою художньо-естетичних знань та розширює їх обсяг у процесі художньої самоосвіти; під час аналізу-інтерпретації художніх творів робить самостійні висновки, аргументує власні оцінки, наводить приклади на їх підтвердження; вільно користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог.
