4. Зміст і побудова курсу методики навчання української мови в початковій школі.

1. Мета та завдання початкового курсу мови.

2. Основні принципи побудови підручників з мови та читання для початкової

школи.

3. Програма з української мови для початкової школи, її розділи.

1. Мета навчання рідної мови в початкових класах — формування й удо-

сконалення вмінь і навичок володіння мовою в усіх типах і видах мовленнєвої

діяльності молодших школярів.

Початковий курс української мови є пропедевтичним стосовно систематичних

курсів мови і літератури, які вивчаються в середній ланці.

Основні завдання початкового курсу мови:

— забезпечити розвиток, удосконалення вмінь і навичок усного мовлення

(слухання — розуміння, говоріння);

— навчити дітей читати і писати;

— сформувати певне коло знань про мову і мовні вміння;

— забезпечити мотивацію навчання рідної мови.

Навчання української мови має бути спрямоване на розвиток у дітей, окрім

загальномовленнєвих, таких загальнонавчальних умінь: організаційних, загально-

пізнавальних, контрольно-оцінних.

2. Основні принципи структурування нового курсу мови:

1) Змістове узагальнення (визначене В. Давидовим). Засвоєння знань загального

й абстрактного характеру передує ознайомленню з більш частковими і кон-

кретними знаннями — останні мають бути виведені з перших як зі своєї

єдиної основи.

2) Розміщення розділів у підручниках з мови здійснюється від одиниць вищих

рівнів до одиниць нижчих:

Таке структурування навчального матеріалу дає змогу вивчати всі мовні

одиниці (речення, слова, звуки мовлення) на основі зв’язного висловлювання —

тексту.

3. Реалізацію завдань початкового курсу мови регламентує програма.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти українська

мова будується за такими трьома змістовими лініями: мовленнєвою, лінгвістичною

(мовною), соціокультурною.

▪ Навчання грамоти.

Основним методом навчання грамоти є аналітико-синтетичний. Він перед-

бачає реалізацію принципу «від звука до букви»: учні повинні спочатку навчитися

виконувати різні аналітико-синтетичні дії зі звуками мовлення, що є базовими для

формування навички читання і письма.

У навчанні письма необхідно формувати координацію дій рухового і зорового

аналізаторів, графічні навички письма, дбати про засвоєння гігієнічних правил,

яких слід дотримуватися під час письма.

▪ Мовленнєва діяльність.

Основну увагу в навчанні необхідно приділяти розвитку вмінь здійснювати

всі види мовленнєвої діяльності: слухання — розуміння (аудіювання), говоріння,

читання, письмо.

Розвиток навички мовленнєвої діяльності передбачає роботу над побудовою

діалогічних і монологічних висловлювань — усних і письмових.

▪ Знання про мову, мовні вміння.

У початкових класах учні одержують загальні уявлення про мову як засіб

спілкування, пізнання, впливу.

Початкове навчання мови передбачає пропедевтичну роботу, спрямовану на

формування в школярів знань про одиниці різних мовних рівнів (текст, речення,

слово в його лексичному і граматичному значеннях, звуки мовлення).

▪ Правопис.

Основою орфографічної грамотності є вміння співвідносити фонетичний

і графічний образи слова, позначати звуки слова відповідними буквами без їх

пропусків, замін та перестановок.__

Робота над правописом охоплює також засвоєння правил використання за-

значених у програмах пунктуаційних знаків.

Орфографічні вміння формуються в процесі виконання школярами системи

відповідних вправ на списування, різних видів навчальних диктантів, у роботі

над помилками.

▪ Графічна навичка письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових

робіт.

Формування графічних навичок техніки письма є важливою складовою по-

чаткового навчання. Необхідно прагнути, щоб письмо молодших школярів було

охайним, розбірливим, каліграфічним.

Специфіка будови програми полягає в тому, що в її основі лежать принципи

концентризму та спіралеподібності, за якими передбачається повернення

на ново-

му витку до раніше вивченого матеріалу для збагачення його новими науковими

даними.

У розташуванні навчального матеріалу програма керується принципом по-

слідовності і наступності, у вимогах до його змісту — принципами науковості

і доступності, що враховує вікові особливості молодших школярів.

У процесі початкового навчання української мови поглиблюються уявлення

школярів про навколишній світ, розвивається їхнє образне і логічне мислення;

здійснюється патріотичне, морально-етичне та естетичне виховання учнів.__