IV. Соціокультурна змістова лінія

Реалізація змісту соціокультурної лінії передбачає загальнокультурний розвиток молодших школярів і підготовку їх до життєдіяльності в українському соціумі.

Належне місце на уроках української мови повинно займати використання краєзнавчого й особливо лінгвокраєзнавчого матеріалу

V. Діяльнісна змістова лінія

Діяльнісна лінія передбачає формування в молодших школярів загальнонавчальних умінь і навичок: навчально-організаційних навчально-інформаційних ; навчально-інтелектуальних і творчих ; контрольно-оцінних).

Ця робота здійснюється в процесі реалізації інших змістових ліній шляхом настанов учителя, використання різних алгоритмів навчальної діяльності,

6. Принципи, методи, дидактичні засоби навчання української мови в початковій школі.

Спираючись на теоретичні основи педагогіки і психології, методика навчання

рідної мови використовує загальнодидактичні принципи:

1. Науковості (тлумачення мовних фактів).

2. Доступності (відповідність змісту, форм, способів викладу віковим осо-

бливостям дітей). 3. Наочності (додаткові дидактичні засоби, зразки правильного мовлення).

4. Систематичності і послідовності (таке розташування матеріалу, яке дало б

змогу зрозуміти окремі мовні факти і явища в цілісній системі).

5. Наступності («заміна у свідомості учня неповної системи знань повнішою

як розвиток у часі системи знань і вмінь учнів»).

6. Перспективності (установлення зв’язків між матеріалом, що вивчається,

і наступними розділами, накреслення перспективних ліній формування мовних

знань і мовленнєвих умінь).

таку типологію методів навчання:

Догматичні: матеріал заучується, запам’ятовується.

Репродуктивні: матеріал завчається і відтворюється в повному обсязі без уне-

сення змін.

Пояснювально-ілюстративні: матеріал пояснюється та ілюструється прикладами.

Продуктивні: матеріал після засвоєння має бути застосований у практичних

діях.

Евристичні (частково пошукові): окремі елементи нових знань учень знаходить

після цілеспрямованих спостережень завдяки розв’язанню пізнавальних

завдань,

проведенню експерименту.

Проблемні: уміння усвідомити проблему, знайти шляхи її вирішення.

Методи дослідження: пошук раціональних шляхів розв’язання поставлених

завдань

та вирішення проблем.

До дидактичних засобів навчання української мови в початковій школі на-

лежать слово вчителя, навчально-методичний комплекс та різноманітні технічні

засоби.

Слово вчителя. Навчальний процес — це завжди спільна діяльність учителяй

учнівЗа допомогою слова вчитель організовує засвоєння

мовних знань учнямиформує комунікативні вміння і навичкиДо навчально-методичного комплек-

ту входять ті засоби навчання, які спеціально створені або пристосовані для

розв’язання навчальних завдань предмета. Це підручники, навчальні посібники

та дидактичні матеріали для учнів: таблиці, картини, роздавальний та демонстра-

ційний матеріал, методичні посібники для вчителя. технічні засоби навчання.

ТЗН — це спеціально розроблені та виготовлені прилади, обладнання й устат-

кування, призначені для використання в навчально-виховному процесі.

7. Урок як основна форма навчально-виховного процесу з рідної мови

Основною формою організації навчально-виховної роботи в початковій школі

є урок — організаційний елемент навчального процесу.

Якість уроку залежить від майстерності вчителя, від його теоретичної і ме-

тодичної підготовки

Залежно від стадії процесу пізнання, дидактичної мети в сучасній педагогіці

зберігається класична типологія уроків у початкових класах: 1) уроки засвоєння

нових знань; 2) уроки осмислення знань і формування на їх основі певних умінь

і навичок; 3) уроки застосування знань, умінь і навичок; 4) уроки узагальнення

і систематизації знань; 5) уроки перевірки, оцінювання і корекції знань, навичок

і вмінь; 6) комбіновані уроки

Яскравим прикладом такого поєднання є комбінований урок. Такий тип

уроку має класичну структуру, започатковану Я. А. Коменським. У структурі

комбінованого уроку виокремлюють такі етапи:

1. Організаційно-мотиваційний, який передбачає мобілізацію уваги учнів

2. Перевірка домашнього завдання, повторення та корекція раніше засвоєних

знань, умінь і навичок.

3. Актуалізація опорних знань передбачає відтворення знань, умінь і навичок

Учнів

4. Повідомлення нового матеріалу: первинне сприймання й осмислення нових

знань може здійснюватися за допомогою різних методів та прийомів

5. Закріплення вивченого матеріалу (осмислення і застосування знань та вмінь

на практиці

6. Підбиття підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. На цьому

етапі вчитель має узагальнити набуті знання учнів, акцентувати увагу на осно-

вних нових поняттях, які вивчали на уроці.