3.33.Методика керівництва ігровою діяльністю учнів на уроках та особливості використання дидактичних ігор на різних етапах уроку природознавства.

Ігрова технологія – це системний підхід навчання, спрямований на оптимізацію навчально –виховного процесу та реалізацію його завдань.

Ігрові технології виконують такі функції:

• збагачення емоційно-почуттєвої сфери; забезпечення основ здоров’я; креативна функція; розвиваюча; навчально-пізнавальна; корегуючи.

Велике значення й потенціал в мол. шкільному віці має гра. Діти активно включаються в ігрову діяльність, бо це відповідає їхній емоційності, безпосередності сприйняття. Ігрову діяльність можна організувати у формі:

• дидактичної гри, ігрової ситуації, ігрового прийому, ігрової вправи.

Виділяють такі типи ігор:

• сюжетно-рольові ігри, ігри-вправи, ігри-драматизації, ігри-конструювання.

Однією з форм роботи по формуванню екологічної культури на уроках природознавства є використання ігрових технологій. Вони спрямовані на створення оптимальних умов для виховання екологічно грамотних людей та формування у них високої екологічної культури поведінки в природі.

Основні етапи організації дид. гри:

1. Першим кроком у створенні моделі гри є розробка теми. У зв’язку з цим необхідно, щоб тема відповідала навчальній програмі, мала повчальну цінність і гарантувала можливість конструювання гри.

2. Цілі гри визначаються її подвійним характером: така двопланова діяльність вдало поєднує ігрові цілі з навчально-педагогічними , а тому розробник гри повинен виходити з необхідності закладати їх у гру.

3. Опис системи проблемних ситуацій і можливих результатів, які повинні одержати учасники гри, значною мірою зумовлює вибір методів прийняття рішень у грі. До ситуації, що обирається для гри, пред’являється ряд вимог. По-перше, ігрова ситуація за рівнем складності повинна бути посильна для учасників гри. По-друге, необхідно, щоб учень-гравець був переконаний, що вона близька до реальної, що отримані результати допоможуть йому в його подальшій практичній діяльності для розв’язання життєвих проблем.

4. Наступний етап — визначення складу гравців у навчальних іграх представлений як «розподіл ролей».

5. Опис послідовності подій і структури взаємодії гравців .

6. Формування керівництва (посадових інструкцій) — необхідний елемент конструкції гри.

7. У структурі навчальної гри значне місце посідають правила гри, що визначають поведінку учасників і систему їх дій та сприяють створенню на занятті робочої атмосфери. Вони мають бути чіткими і зрозумілими.

Перед початком гри вчитель прикріплює до одягу на спині кожного гравця табличку так, щоб той не бачив власної, а тільки написи на таблич­ках інших. Одному учневі пропонується за до­помогою простих запитань про розміри, забарв­лення, місце існування, характер живлення тощо, на які можна відповісти тільки «так» чи «ні», яко­мога швидше з'ясувати в інших гравців, який живий організм він представляє. Коли учасник упевнений, ким він є у цій грі, то підходить до вчителя й оголошує йому свою назву. Вчитель нараховує йому кількість балів залежно від того, скільки часу і запитань знадобилося гравцеві для розпізнання «самого себе» (чим менший час і мен­ша кількість запитань — тим більше балів).