- •1.Юриспруденція та її склад
- •2. Предмет теорії держави та права
- •3.Функції теорії держави і права
- •4.Поняття і зміст методології юридичної науки
- •5.Тдп як наука та навчальна дисципліна
- •7. Соціальне регулювання в первісному суспільстві
- •10. Поняття та основні властивості права
- •11. Принципи права
- •12.Функції права
- •14. Єдність, відмінності та типи зв’язків держави та права
- •17. Поняття і види норм: природні, технічні, соціальні
- •21. Поняття та ознаки норми права
- •23.Способи викладення правових норм
- •27. Суб’єкти правовідносин: поняття та види
- •32. Поняття та структура юридичного обов’язку
- •36. Правова культура: поняття та структура
- •37. Правова культура суспільства та правова культура особистості
- •38.Правова соціалізація і правове виховання
- •40. Поняття та види джерел права
- •47. Публічне та приватне право
- •49.Галузі права та інститути права
- •50. Співвідношення між нормами міжнародного і національного права
- •51. Законодавство: поняття та склад
- •54. Поняття та види систематизації нормативно-правових актів
- •55. Поняття, зміст та стадії юридичного процесу
- •56.Види юридичного процесу
- •68.Поняття та різновид тлумачення права
- •77. Види правопорушень
- •78. Об’єктивно протиправне діяння
- •79. Причини правопорушень та шляхи їх усунення
- •80. Соціальна відповідальність та її види
- •83. Функції юридичної відповідальності
- •84. Види юрид. Відповідальності
- •87. Поняття, ознаки та структура правового статусу
- •88. Правовий статус особистості: поняття, структура, види
- •89. Поняття, принципи та гарантії законності
- •125 Апарат держави як центральна частина її механізму
- •137Становл. І розв конц соц д-ви
- •140. Цивілізаційний підхід у державознавстві
3.Функції теорії держави і права
Функції ТДП — це напрямки науково-пізнавального і навчального призначення, що характеризують її сутність, зміст, соціальне призначення, завдання і мету в системі юридичних наук.
Ідеологічна функція полягає у напрямах світоглядного призначення науки, у діалектико-матеаріалістичному тлумаченні державно-правових явищ.
Методологічна функція є напрямом дослідження і вивчення державно-правових явищ і базується на тому загальному положенні, що метод - це теорія, яка звернена до практики дослідження.
Інтерпретаційна функція є напрямок пізнання державно-правової дійсності шляхом з'ясування їх змісту для себе і роз'яснення для інших.
Евристична - напрямок відкриття нових закономірностей, що виникають в процесі розвитку предмета дослідження, наприклад, держави та права.
Прогностична - визначає тенденції розвитку явищ, які вивчаються згідно з об'єктивними законами їхнього розвитку.
Онтологічна (констатуюча) функція - це напрямок пізнання державно-правових явищ, їх окремих інститутів, установ такими як вони є.
Системоутворююча функція - напрям, що підкреслює важливість ролі і значення теорії держави і права в системі юридичних наук, характеризує побудову теорії держави і прав як певної системи знань.
Практично-організаторська функція - це напрям пізнання, що орієнтує правоохоронні органи і інших суб'єктів юридичної діяльності про сучасні теоретичні знання в сфері правознавства і має безпосередній вихід на практику
Інформаційна функція - напрям пізнання, що інформує суб'єктів інформаційних відносин про явища державно-правової дійсності в певній країні і у світі.
Комунікативна функція - напрям дослідження і вивчення, що вирішує питання передачі нових знань із сфери загальнотеоретичних наук юридичним і навпаки та ін. Використання комплексу біосоціальних знань про людину (евтаназії, клонування, пересадка органів тощо) та нормативне урегулювання суспільних відносин у цій сфері.
4.Поняття і зміст методології юридичної науки
Філософські методи - засоби до яких належать закони і категорії матеріалістичної діалектики, які і виступають методологічною основою пізнання загальних закономірностей виникнення, розвитку та сучасного функціонування державно-правових явищ.
До законів діалектики відносяться:
Закон боротьби протилежностей - це засіб дослідження закономірностей виникнення і розвитку державно-правових явищ при аналізі протилежностей. Наприклад, аналіз правомірної поведінки і правопорушення в межах правової поведінки.
Закон накопичення певної кількості і перехід до нової якості - це спосіб дослідження державно-правових явищ, що дає змогу проаналізувати певну кількість знань про державу і право та виробити нові висновки і рекомендації.
Закон заперечення заперечення - це спосіб дослідження держави і права, що передбачає формулювання нових знань на підставі заперечення попередніх та існуючих.
Загальнонаукові методи
Загальнонаукові методи - система методоів, властивих юридичній науці.
До них відносяться:
Загальносоціологічний метод - це засіб, що характеризується при вивченні і дослідженні предмета застосуванням методів матеріалістичної діалектики.
Конкретносоціологічний метод - спрямований на дослідження та вивчення причин і обставин впливу права і держави на соціальні явища.
Статистичний метод - застосовується при дослідженні і вивченні кількісних аспектів змін в державно-правовому житті і обробляє результати для наукових і практичних цілей.
Формально-логічний метод - засіб дослідження і вивчення державно-правових явищ за допомогою основних законів формальної логіки.
Метод аналізу - за допомогою якого досліджуються і вивчаються юридичні особливості державно-правових явищ, їх класифікація, а також взаємозв'язок їх з іншими явищами суспільного життя.
Історичний метод - спосіб дослідження і вивчення державно-правових явищ в їх історичному розвитку.
системно-функціональний метод - досліджує і вивчає державу і право за допомогою системно-функціонального підходу.
Кількісного і якісного аналізу досліджує і вивчає кількість державно-правових явищ, що дозволяє конкретизувати властивості їх якості.
Порівняльний метод - дає можливість досліджувати і вивчати державно-правові явища, порівнюючи і визначаючи їх тотожність чи різність та ін.
Спеціально-наукові методи
Спеціально наукові методи - система засобів, прийомів та способів, властивих саме теорії держави та права. За їх допомогою досліджуються і вивчаються закономірності виникнення та розвитку державно-правових явищ.
До них відносяться:
Юридичний метод, де використовуються правила пізнання держави і права за допомогою юридичних засобів (аналіз структури права, тлумачення юридичних норм).
Методи юридичної статистики - використання великих чисел державно-правових явищ та формування певних рекомендацій на цій основі.
Методи юридичної логіки.
Інші методи юридичної науки та інші.
Індивідуально-наукові методи
Інтуїтивний
емпіричний
прогностичний
ретроспективний
Інтреспекційний
професійно-діяльний
