31. Зміст плану культурно-виховної роботи на період святкування річниці Незалежності України.

Під час планування, організації і проведення святкових днів слід враховувати специфіку, масштабність і значимість свята, термін його святкування, період і пору, на яку випадає свято. Командири, офіцери виховних структур, працівники клубів, бібліотек мають ретельно готуватись самі і залучати працівників місцевої влади, працівників культури

Великих організаторських зусиль та особливої уваги вимагають підготовка та проведення дозвілля в святкові дні, коли з найбіль-шою повнотою повинні проявлятись єдність пропагандистської та культурновиховної роботи. Сутність святкового дозвілля полягає в емоційному збагаченні духовного світу військовослужбовців, що досяга-ється урочистістю заходів які проводяться в святкові дні.

Із метою виховання почуття патріотизму, поваги до культури, традицій та святинь України, духовної та психологічної готовності зі зброєю в руках захищати Українську державу та її територіальну метасність, особливу увагу слід зосередити на підготовці і проведенні державних та військових свят:

§ Дня Перемоги;

§ Дня Конституції України;

§ Дня Незалежності України;

§ Дня Збройних Сил України;

§ Днів видів та родів військ.

Зміст культурно-виховних заходів повинен пов'язуватися з тематикою свята.

Найбільший виховний ефект від проведення заходів у вихідні, святкові та неробочі дні досягається тільки за умови, коли питання організації дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей і працівників Збройних Сил України вирішуються структурами виховної роботи, військовими закладами культури спільно з командирами та офіцерами штабів та управлінь всіх ланок.

Робота з організації дозвілля особового складу Збройних Сил України постійно вдосконалюється, проводиться пошук нових форм, методів культурно-виховної, просвітницької роботи.

31. Зміст стендів, обладнання та засобів народознавчої світлиці.

Народознавчі світлиці використовуються для:

§ організації та проведення основних лекційних форм просвітницької, військово-патріотичної, правової роботи з особовим складом підрозділу (“Година українознавства”, інформування особового складу, лекції, доповіді, бесіди та інших заходів );

§ організації дозвілля військовослужбовців за інтересами, проведення змагань з настільних ігор, написання листів додому, перегляд телепередач, ознайомлення з останніми подіями в державі та світі, створення умов для розширення загальноосвітнього рівня військовослужбовців;

§ створення шляхом невимушеної обстановки умов для психологічного розвантаження військовослужбовців

§ проведення тематичних заходів(зустрічей з науковцями, діячами культури та мистецтва, вечорів запитань та відповідей, усних журналів, читацьких конференцій).

Вимоги до оформлення народознавчої світлиці.

Зміст повинен висвітлювати етапи історії України та українського війська, традиції, звичаї та побут українського народу, боротьбу за свободу і незалежність, сучасні проблеми розбудови держави і Збройних Сил, різні сторони життя підрозділу тощо.

В світлиці необхідно в естетичних формах з мінімальними матеріальними затратами забезпечити максимум наукової, правової та оперативної інформації, яка легко сприймалася військовослужбовцями та формувала в них високі якості воїна, патріота-громадянина.

В оформленні народознавчої світлиці найбільш доцільніше комплексне застосування широкого арсеналу наочної агітації та пропаганди (конструкції із планшетів, що знімаються і касетних та об’ємних нерухомих тематичних стендів).

Оформлення світлиці повинно точно відповідати основним положенням Конституції України, чинному законодавству та іншим нормативним актам держави, Міністерства Оборони.

Під час оформлення стендів бажано використовувати декоративні елементи української символіки і орнаменту, військової атрибутики, фотошпалери.

Народознавча світлиця створюється згідно проекту за єдиним художнім стилем. Не треба прагнути до заповнення стендами усього наявного простору, що призведе лише до скупченості та втрати виразності.

Під час вибору кольорової гамми необхідно враховувати, що світлиця повинна бути оформлена в загальних основних кольорах. Стенд мусить мати 2-3 основних кольори (фону і тексту). Допускається виділення заголовків іншою фарбою. недоцільно використовувати під час оформлення стендів чорну фарбу (туш). Кольори повинні бути м’якими і гармоніювати з фоном приміщення.

Під час планування ескізів та їх оформленні необхідно враховувати психологічні особливості сприйняття людиною наочної агітації.

Не допускається перенасичення стендів різними шрифтами (допускається більший розмір заголовків стендів; основний текст виконується однотипним шрифтом, підписи під фотокартками можуть бути меншими).

Шрифт, що найбільш сприймається є прямий “рублений” . Висота літери повинна бути приблизно рівна розміру між строками. Поле ліворуч і праворуч – не менше 2-х розмірів висоти літери основного тексту, а зверху і знизу – не менше 2-х розмірів висоти літер заголовку.

Кількість стендів, їх розміри, форма, оформлення залежить від розмірів, умов приміщення та матеріальних можливостей.

У народознавчій світлиці обов’язково оформлюються наступні основні тематичні стенди (комплекси стендів):

1. “Україна - незалежна держава”.

2. “Збройні Сили України”.

3. “Повсякденна діяльність підрозділу”.

4. “Від сивої давнини до наших днів”.

5. “Історія українського війська”, ”Україна у полум’ї війни”, ”Україна - моя Батьківщина”, “Край в якому ти служиш”.

Окремо оформлюється куточок Кобзаря, робоча документація ради світлиці.

Крім того, в народознавчій світлиці необхідно обов’язково мати:

§ підшивки газет;

§ ротну бібліотеку з 30-50 книг художньої, публіцистичної та спеціальної літератури. У окремих підрозділах та тих, що знаходяться у відриві від постійних місць дислокації доцільно - 300 примірників за рахунок бібліотеки частини;

§ папки з методичними матеріалами (вивчаємо українську мову, воїну про закони, на допомогу слухачам гуманітарної підготовки, передовий досвід кращих військових фахівців, культурна спадщина)

§ радіоточку або радіоприймач;

§ настільні ігри;

§ музичні інструменти.

Згідно вказівок начальника Департаменту гуманітарного та соціального розвитку Міністерства оборони України наприкінці кожного місяця підшивки газет розшиваються, а необхідні матеріали вилучаються для створення зазначених папок:

Обладнання народознавчої світлиці повинно дозволяти проводити різноманітні заходи культурно-виховної роботи та інформаційно-пропагандистського забезпечення.

Загальне керівництво роботою народознавчої світлиці здійснює відповідний заступник командира роти з виховної роботи, а де він не передбачений – офіцер (прапор-щик), призначений командиром.

Для організації повсякденної роботи світлиці, проведення культурно-просвітницьких заходів, на зборах військовослужбовців підрозділу обирається Рада народознавчої світлиці в кількості 5-7 чол. з числа найбільш дисциплінованих офіцерів, прапорщиків, сержантів і солдат, які мають навички організації культурно-виховної роботи, художні здібності та схильність до цієї роботи. Це можуть бути активісти художньої самодіяльності, художники-аматори, редактори стінних газет, спорторганізатори, позаштатні бібліотекарі ротних бібліотечок тощо

На засіданні Ради обирається Голова народознавчої світлиці.

Робота Ради організується згідно плану роботи народознавчої світлиці на місяць, який затверджується командиром підрозділу та вивішується в приміщенні народознавчої світлиці разом із графіком чергування членів Ради по світлиці ( див. дод. 21 )

Рада народознавчої світлиці:

§ Виконує художньо-декоративне оформлення народознавчої світлиці.

§ Обладнує і забезпечує використання функціональних місць.

§ Підтримує в робочому стані бібліотеку підрозділу, газети, журнали, табельні та додаткові технічні засоби виховання, музикальні інструменти, настільні ігри й інше культпросвітмайно.

§ Постійно вдосконалює народознавчу світлицю з метою підвищення її комфортності.

§ Підтримує чистоту й порядок в народознавчій світлиці та постійне її функціонування згідно прямого призначення.

Основне завдання ради народознавчої світлиці – забезпечення розумного відпочинку особового складу підрозділу у вечірній час, у вихідні (святкові) дні.

Рада під керівництвом командира, його заступників вивчає інтереси й запити особового складу, планує, організує і проводить різноманітні заходи інформаційно-виховної, культурно-художньої та спортивної роботи згідно ротному розкладу і розпорядку дня/

У встановлені години члени ради несуть чергування в народознавчій світлиці, спостерігають за порядком і разом з іншими активістами організують диспути, вікторини, виступи художньої самодіяльності, різноманітні ігри, спортивні та інші заходи.

Між членами ради розподіляються обов’язки, які охоплюють питання оформлення народознавчої світлиці, організації роботи художньої самодіяльності, спортивних секцій, пересувної бібліотеки, ведення підшивки газет тощо. Радою складається щомісячний план роботи.

Згідно з вимогами Директиви МО України Д-6 від 1.02.1994 року проводяться конкурси-огляди народознавчих світлиць один раз у два роки в два етапи:

1-й етап – в частинах, до Дня незалежності України;

2-й етап – в оперативному командуванні, до Дня Збройних Сил України.

31. Методика використання технічних засобів виховання, наочності у виховній роботі.

У роботі з технічними засобами, наочними посібниками важливо:

По-перше, підібрати таку наочність, дидактичний матеріал (слайди, кінофільми, схеми, графіки), які допоможуть розкрити зміст теми;

По-друге, потурбуватися про готовність приміщення, де проводяться заняття, до застосування наочних посібників і технічних засобів.

Слід пам’ятати також, що:

§ не можна механічно використовувати на занятті будь-які наочні матеріали, попередньо не познайомившись з ними;

§ надмірне насичення занять засобами наочності може відволікати слухачів від серйозної праці, тому що вони під час виступу керівника починають розглядати схеми, плакати, діаграми, відволікаючись від предмету розмови. Бажано демонструвати наочні матеріали по мірі необхідності, у відповідності з планом заняття;

§ не слід довго і докладно коментувати добре знайомий слухачам наоч-ний матеріал;

§ допускається внесення по ходу заняття коректив у план щодо застосування наочності у відповідності з ситуацією, яка склалася.

Найбільш доцільно використовувати наочні посібники та технічні засоби для вирішення в ході заняття наступних завдань:

§ конкретизації уявлення воїнів про яке-небудь явище, подію;

§ підкріплення абстрактних понять, теоретичних висновків конкретними фактами, образами;

§ надання заняттям більшої емоційності, , особливо в слабо підготовленій аудиторії;

§ активізації зацікавленості до матеріалу, який пропонується;

§ “розгортання” дискусії на занятті;

§ закріплення викладеного матеріалу;

§ забезпечення зв’язку теоретичного матеріалу з життям.