Мистецтво Росії другої половини XIX ст.

Живопис. В. Перов (1833–1882) – засновник живопису критичного реалізму, один із засновників товариства передвижників. Проникливе зображення російських селян і міської бідноти («Похорони селянина», «Останній шинок у застави», «Трійка»). В. Перов як майстер психологічного портрета.

І. Крамськой (1837–1887) Психологічна глибина портретів І. Крамського. Жіночі образи І. Крамського. «Христос у пустелі». Картини, що виражають сильні людські почуття («Нерозважне горе»). Естетичні погляди Крамського.

П. Чістяков. Його педагогічна система.

Жанристи 60–80-х років. В. Якобі – «Привал арештантів», Н. Неврев – «Торг», Г. Мясоєдов – «Земство обідає», В. Максимов – «Прихід чаклуна на селянське весілля», «Сімейний розділ», В. Маковський – «Крах банку», «На бульварі», М. Ярошенко – «Кочегар», «Усюди життя», «Ув'язнений», «Студент», «Курсистка», портрети.

М. Ге (1831–1894). Пошуки психологічної виразності в релігійних сюжетах. «Таємна вечеря». Подолання академічних традицій в історичному живописі («Петро I допитує царевича Олексія»). Портрети Герцена, Л. Толстого, їхня психологічна глибина.

В. Верещагін (1842–1904). Реалістичне зображення війни. Зображення героїзму російського солдата. Картини Верещагіна як нове слово в батальному живописі.

В. Суриков (1848–1916) – видатний росіянин історичний живописець, художник історичних драм і героїчних подвигів російського народу. Високий драматизм і монументальність історичних образів В. Сурикова. Колорит. Історія створення й аналіз картин: «Ранок стрілецької страти», «Меньшиков у Березове», «Бояриня Морозова» і ін.

В. Васнецов (1848–1926). Казкові й епічні образи. «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями», «Оленка», «Богатирі». Театрально-декораційні роботи В. Васнецова.

І. Рєпін (1844–1930) – видатний живописець-реаліст другої половини XIX ст. Ранні роботи. «Бурлаки на Волзі». Жанрові картини І. Рєпіна. «Хресний хід у Курській губернії». Історичний живопис Рєпіна: «Іван Грозний і син його Іван», «Запорожці». Портрети Рєпіна, їх психологічна насиченість. Мальовничий стиль І. Рєпіна і його творчий метод у роботі над картиною. Малюнки І. Рєпіна.

Пейзажний живопис. Мариніст І. Айвазовський (1817–1900). Романтичні і реалістичні тенденції в його творах («Дев'ятий вал», «Чорне море»). Роль І. Айвазовського в розвитку мариністичного жанру живопису різних народів Росії.

Розвиток реалістичного пейзажу. О. Саврасов (1830–1897). «Граки прилетіли». Значення цієї картини в розвитку національного російського реалістичного пейзажу. Ф. Васильєв (1850–1873). Поетичне відображення природи в пейзажах Ф. Васильєва («Мокрий луг» і ін.). І. Шишкін (1832–1898). Епічні образи російської природи в творчості І. Шишкіна («Жито», «Лісові далечіні» і ін.). А. Куїнджи (1842–1910). Проблема світла, кольору і композиції в живопису А. Куїнджи. «Березовий гай», «Ніч на Дніпрі». Викладацька діяльність А. Куїнджи.

В. Полєнов (1844–1927). Його значення в розвитку національного російського пейзажу («Московський дворик»). Жанрові картини В. Полєнова і його роботи над євангельськими темами.

І. Левітан (1860–1900). Лірична і поетична сила його образів російської природи. Передача типового в російській природі. Ідейна значущість пейзажів Левітана. Вплив І. Левітана на російський пейзаж початку XX ст.