Античне мистецтво Егейське мистецтво (III–II тис. До н. Е.)

Мистецтво Криту. Егейське мистецтво на материку. Настінний живопис Кносського палацу. Дрібна скульптура та кераміка. Кікладські ідоли. Мегарон як архітектурна форма. Художня культура Мікен. Золоті вироби (XI ст. до н. е.) царських гробниць. Настінні розписи палацу в Тірінфі.

Мистецтво Давньої Греції

Періодизація, її історична обумовленість. Антична міфологія – духовна основа давньогрецького мистецтва.

Гомерівський період (XI–VIIІ ст. до н. е.). Грецьке мистецтво в історії художньої культури. Основні етапи розвитку грецького мистецтва. Міфологія як джерело образів давньогрецького мистецтва. Народні риси грецького мистецтва. Мистецтво гомерівської епохи. Геометричний стиль. Вази, теракоти та бронзи. Дерев'яна скульптура (ксоан). Вироби з теракоти і бронзи.

Архаїка (VII–VI ст. до н. e.). Головні особливості грецького образотворчого мистецтва в період архаїки. Принципи ордерної системи в архітектурі (доричний і іонічний ордера). Монументальна храмова скульптура. Реалістичні тенденції в скульптурі як найбільш передовій області мистецтва (кінець VI ст. до н. е.). Вплив художньо-стилістичних традицій Єгипту і країн Передньої Азії на розвиток мистецтва архаїки. Образи Аполлонів, куросів і кор в архаїчній скульптурі. Рельєфи: метопи, фронтони, фризи. Зооморфний фриз. Художньо-стилістичні особливості чорнофігурного і червонофігурного вазопису.

Грецьке мистецтво в період класики.

Мистецтво епохи ранньої класики (490–450 рр. до н. е.). Афінський скульптор Мирон. «Дискобол», «Афіна й Марсий». «Ніка» скульптора Пеонія. Поліклет з Аргоса – представник дорійської школи («Поранена амазонка», «Дорифор», «Діадумен»). Теоретичний твір Поліклета «Канон».

Мистецтво епохи високої класики (450–410 рр. до н. е.) Епоха Перикла. Скульптура Фідія і будівлі на Афінському Акрополі – вершина в розвитку мистецтва грецької класики. Парфенон і його зодчі Іктін і Калікрат. Інші будівлі Акрополя: пропілеї Мнесікла, храм Нікі Аптерос, Ерехтейон.

Скульптури Парфенона – метопи, фриз, фронтони. Скульптурні твори Фідія: статуї Афіни; «Зевс Олімпійський».

Мистецтво пізньої класики (кінець V–IV ст. до н. е.). Мистецтво пізньої грецької класики. Храм Аполлона в Бассах. Деметрій з Алопеки і його портрети («Антисфен»). Особливості монументальної скульптура IV ст. до н. е. Школа Скопаса. Тегейські фронтони. «Менада». Зображення сцен амазономахії на Галікарнаському мавзолеї. Творчість Праксителя («Гермес з Діонісом», «Афродіта Книдська», «Аполлон Сауроктон»). Скульптура Лисиппа: створення нового канону зображення людського тіла («Апоксіомен», портрет Олександра Македонського). Леохар і його скульптура «Аполлон Бельведерський». Традиції Скопаса і Праксителя в скульптурі кінця IV–ІІІ ст. до н. е. Скульптура «Ніка Самофракийська». Аполлодор і його нововведення в живописі. Складання «розкішного» стилю у вазопису. Вази поліхромного стилю з Фаногоріі. Теракотові статуетки з Танагри.

Мистецтво еллінізму (кінець IV–I ст. до н. е.). Розвиток портрета, пейзажу, побутового жанру. Різноманітність шкіл і напрямів у мистецтві еллінізму. Продовження традицій класики в мистецтві материкової Греції. Скульптура Венери Мілоської. Олександрійська школа. Декоративна скульптура (статуя Нілу). Жанрові мотиви («Нубійський хлопчик»). Натуралістичні тенденції («Старий рибалка»). Скульптура Пергама. Статуї галлів, «Афродіта Пергамська». Мистецтво о. Родос (статуя «Колос Родоський», скульптурні композиції «Фарнезський бик», «Лаокоон»). Поступовий занепад елліністичного мистецтва.

Мистецтво Північного Причорномор'я. Архітектура, Скульптура і живопис грецьких міст-колоній (Ольвія і Херсонес). Пантікапея й Боспорське царство. Взаємодія місцевих і грецьких художніх елементів.