Практичне заняття 2. Дослідження ролі мотивацій та емоцій в поведінкових реакціях

Мотивації є вагомим фактором у всіх типах поведінки, тоді, як емоції провадять багато з чуттєвих дій людини. Мотивовані типи поведінки, наприклад, статева поведінка, складають значну частину щоденної поведінки. Емоції допомагають досягнути цілей, які людина ставить перед собою, та виражати почуття.

Емоції містять психічний і фізичний компоненти. Вони охоплюють пізнання, усвідомлення, відчуття, афект, нервово-психічне збудження, спонукання до дії, фізичні зміни. Вияв і походження емоцій пов’язані з гіпоталамусом та лімбічною системою.

Первинно мотивована поведінка – це поведінка прямо пов’язана з гомеостазом. Наприклад, вживання якогось напою, коли відчувається спрага. Тобто така поведінка забезпечує потреби організму.

Перелік емоцій значний: закоханість, злість, дратівливість, тривога, апатія, неспокій, презирство, допитливість, депресія, бажання, відчай, сум, відраза, екстаз, співчуття, гнів, зніяковілість, ейфорія, страх, фрустрація, вдячність, жаль, винність, щастя, ненависть, надія, жах,

Страх і лють – емоції пов’язані між собою. Зовнішніми проявами страху, втечі, або реакції уникання є такі автономні реакції як потовиділення, розширення зіниць.

Тривога – є нормальною емоцією. В людини супроводжується двостороннім підсиленням кровообігу в скроневій частці.

Статева поведінка – складний феномен, у формуванні якого приймають участь багато відділів нервової системи. У людини крім гормональної, нервової регуляції цей вид поведінки підлягає впливові соціальних і психологічних чинників.

Самостимулювання – на прикладі експерименту це можна пояснити наступним чином. Тварину поміщають в клітку з важелем, який пов’язаний з електродом, імплантованим в конкретну ділянку мозку (задоволення). Натиснувши на важіль раз, тварина ще і ще, до знемоги, намагатиметься натиснути на нього знову, щоб відчути задоволення. Ділянки де формується це відчуття розміщені в речовині мозку, що проходить через гіпоталамус до покриву середнього мозку.

Залежність – шкідливі звички. Нестримне бажання повторно вживати речовини, або виконувати якісь дії незважаючи на негативні наслідки. Найбільш вивченими речовинами є опіати.

Пам’ять – це здатність живих істот сприймати, зберігати і використовувати інформацію для своєї поведінки у зовнішньому середовищі. (таблиці 5 та 6).

Пам’ять також поділяють на логічно-змістову і чутливо-уявну, серед якої розрізняють зорову, смакову, нюхову, рухову. За характером запам’ятовування виділяють уявну, емоційну та умовно-рефлекторну. Уявна пам’ять фіксує у системі образи привабливого або негативного подразника. Це врироджені властивості, які лежать в основі навчання. Емоційна пам’ять – це здатність відтворювати пережиті у минулому емоційні стани. Цей вид пам’яті визначає характер співвідносин між людьми.

Півкулі головного мозку поділяють на категоричну (відповідає за послідовно-аналітичні процеси) та репрезентативну (відповідає за візіо-спастичні процеси).