101. Які існують режими роботи електронних лічильників електричної енергії ?

Кожна марка електролічильника розрахована на певний тип мережі живлення.

Розрізняють однофазні і трифазні лічильники. Однофазні лічильники застосовуються для обліку електроенергії у споживачів, живлення яких здійснюється однофазним струмом (в основному, побутових). Для обліку електроенергії трифазного струму застосовуються трифазні лічильники.

Циферблат типового механічного лічильника

Трифазні лічильники можна класифікувати таким чином. По роду вимірюваної енергії — На лічильники активної та реактивної енергії. Залежно від схеми електропостачання, для якої вони призначені, — на трьохпровідні лічильники, що працюють в мережі без нульового проводу, і чотирипровідні, що працюють у мережі з нульовим проводом.

Класифікація лічильників е/е

За способом включення лічильники можна розділити на 3 групи Лічильники безпосереднього включення (прямого включення), Включаються в мережу без вимірювальних трансформаторів. Такі лічильники випускаються для мереж 0,4 / 0,23 кВ на струми до 100 А.

Лічильники напів-трансформаторного включення, Своїми струмовими обмотками включаються через трансформатори струму. Обмотки напруги включаються безпосередньо в мережу. Область застосування — мережі до 1 кВ.

Лічильники непрямого включення, Включаються в мережу через трансформатори струму та трансформатори напруги. Область застосування — Мережі вище 1 кВ. Лічильники непрямого включення виготовляються двох типів.

Трансформаторні лічильники призначені для включення через вимірювальні трансформатори, які мають певні наперед задані коефіцієнти трансформації. Ці лічильники мають десятковий перерахунковий коефіцієнт.

Трансформаторні універсальні лічильники — призначені для включення через вимірювальні трансформатори, що мають будь-які коефіцієнти трансформації. Для універсальних лічильників перерахунковий коефіцієнт визначається за коефіцієнтами трансформації встановлених вимірювальних трансформаторів.

102. Які шляхи підвищення ефективності систем теплопостачання?

Основні шляхи покращення стану та підвищення ефективності систем теплопостачання:

- вибір оптимальної функціональної схеми опалювання і теплопостачання;

- підвищення енергетичної ефективності;

- впровадження нетрадиційних відновлюваних джерел енергії (НВДЕ), використання вторинних енергоресурсів та місцевих видів палива;

- підвищення ефективності управління житлово-комунальним господарством (ЖКГ) та комунальною енергетикою;

- зниження шкідливого впливу комунальної енергетики на довкілля;

- вирішення соціальних проблем, пов’язаних з теплоенергозабезпеченням.

Пропонуються першочергові заходи підвищення ефективності комунальної енергетики, у тому числі в таких напрямках:

стимулювання енергоефективності,

модернізація систем централізованого теплопостачання,

оптимальна децентралізація теплопостачання;

впровадження НВДЕ та інноваційних технологій.

102. Які види нетрадиційних палив застосовують в котельних установках?

Перспективними напрямками розвитку НВДЕ в комунальній сфері є:

• біоенергетика (пряме спалювання відходів деревини, відходів сільського господарства і твердих побутових відходів та їх піроліз, використання біогазу, паливних брикетів, виробництво етанолу як моторного палива, тощо), видобуток і утилізація шахтного метану;

• освоєння економічно доцільного гідропотенціалу малих річок;

• сонячна й вітрова енергетика, виробництво електроенергії за рахунок надлишкового тиску доменного та природного газів, залучення теплової енергії довкілля з використанням теплових насосів і термотрансформаторів.

Сьогодні назріла необхідність почати широке впровадження в муніципальній енергетиці України теплонасосного теплопостачання, що дасть змогу досить ефективно залучити у паливно-енергетичний баланс низькопотенційну теплоту природного середовища і промислових викидів. Використання теплонасосних систем (ТНС) у економічно розвинених країнах практично довело свої екологічні та економічні переваги. Науково-технічні розробки такого обладнання існують в Інституті технічної теплофізики (ІТТФ) НАН України. Реалізовувати ТНС сьогодні в Україні можуть Сумський машинобудівний завод ім. Фрунзе, Мелітопольський компресорний, Одеський завод холодильного машинобудування та ін. Доцільно також розглянути питання про придбання теплонасосного обладнання іноземних фірм (Німеччина, Швеція, Данія, Австрія й ін.)

Щодо перспектив біоенергетики, то наявні в Україні річні об’єми біомаси (14,8 млн. т у. п.), виробничі, технологічні та кадрові ресурси дають можливість вивільнити до 12,3 млрд. м3 газу на рік. Має також перспективу в комунальному теплопостачанні використання сонячної енергії, зокрема сонячні колектори для опалення і гарячого водопостачання, сонячні обігріваючі панелі (які активно використовуються на Заході), перспективний проект ІТТФ НАНУ на базі ґрунтового акумулювання сонячної теплоти.

- застосування технології глибокої утилізації теплоти відхідних димових газів, що дасть змогу збільшити коефіцієнт використання палива на 10-15%;

- виробництво та активне залучення у паливні ресурси альтернативних видів газу: біогазу, газу звалищ відходів, шахтного метану, доменного, мартенівського і супутнього газу нафтодобування, некондиційного природного газу, розчиненого газу геотермальних вод; - активне використання місцевих видів палива: бурого вугілля, дров, відходів деревообробки, соломи, твердих побутових відходів, торфу, лушпиння, інших видів біомаси та їхніх сумішей;

- забезпечення спорудження демонстраційних дослідно-промислових установок теплонасосних систем та їх освоєння.