2. Видатний статистик-економіст д.П.Журавський

В історії української статистико-економічної думки важливе місце займають дослідження Дмитра Петровича Журавського (1810-1856). Хоча період його статистичної діяльності об­межений 40-50 рр. XIX ст., коли він був старшим чиновником особливих доручень при губернаторі, а потім секретарем Ко­місії при університеті св. Володимира для дослідження губер­ній Київського навчального округу в природному, сільськогос­подарському і статистичному аспектах.

План статистичного опису губерній Д.П.Журавського базу­вався на значному теоретичному і практичному доспілі видат­ного економіста-статистика. Концентрацією його статистичних досліджень стала опублікована 1846 р. у Києві книга "Про дже­рела і вживання статистичних відомостей". Ця праця заслуго­вує спеціального розгляду, бо, по-перше, є однією з крайніх у статистичній літературі, по-друге, досі не втратила наукового значення. Вона дає змогу розкрити теоретико-статистичні по­гляди Д.П.Журавського. Він зазначав, що "ні одна галузь знан­ня у наш час не має такого невизначеного становища як стати­стика. Вона ще не оформилась в науку. У зборі та викорис­танні відомостей немає ніякої системи, єдності, загального зв'яз­ку".⁹ Через те, на думку вченого, статистичними даними часто користуються спекулятивно, щоб довести справедливість сво­їх ідеологічних концепцій. Декому видасться, що цифрами мо­жна все обґрунтувати і ними можна всіляко маніпулювати. Насправді ж статистика повинна розкривати процеси, недо­ступні звичайному спогляданню. Політики, не давши вирости і вкоренитись дереву, яким є статистика, намагаються скорис­татися недозрілими плодами. Отож, спершу потрібно очистити статистику, знайти джерела її достовірних даних, а тоді й ко­ристувалися результатами.

Д.П.Журавський відзначив, що на людину впливає багато могутніх чинників, які безпосередньо діють на мораль (гро­мадські права, місцеві звичаї, темперамент, клімат і т.п.). Це сильні двигуни волі людини, але вони не враховані дослідни­ками при оцінці складних суспільних явищ. Отже, не можна обґрунтувати думку на складні суспільні двигуни більшою чи меншою кількістю малодостовірних статистичних даних. Він радив не сприймати некритично результати досліджень зару­біжних авторів і закликав співвітчизників довіряти більше вла­сним прискіпливим дослідженням.

Це застереження не втратило актуальності досі, коли спо­стерігаються надмірне захоплення зарубіжними економічними моделями, применшується значення власного пошуку та ініці­ативи. Звичка засвоювати чужі думки знецінює власний до­свід і породжує національну пасивність.

Повертаючи освічене громадянство до пізнання життя влас­ного народу, Д.П.Журавський вбачав у моральній поведінці се­лян, які займали найнижчу сходинку в соціальній структурі су­спільстві, вплив усієї сукупності відносин, сільського та іншого начальства. Статистик-економіст зробив висновок, згідно з яким "бідність і пригноблення отупляють розумові здібності та мо­ральне почуття селян, посилюють у них добродушність навіть до власного добробуту, настроюють до розпусти і злочинів, і ще напроти, справедливе, турботливе управління і матеріальний до­бробут розвивають природний розум, заохочують до підпри­ємств, які поліпшують побут". Статистик закликав до система­тичного виховання, тобто "навчати з дитинства жити по-людськи, застосовувати в праці кмітливість, розрахунок і спеціальні знання, розуміти свої права, становите в суспільстві, силу зако­ну, використовувати засоби харчування і надбання, які дала доля, і відкривати нові, настроїти розум до надбання практичних знань, корисних у побуті землеробства і т.п.

Д.П.Журавський виходив з того, що виховання нижчих кла­сів тісно пов'язане з вихованням вищих верств, а грамотність не є освіченістю. Грамотність - це знаряддя освіченості. Швидке читання і писання настільки поліпшують морально людину, як і мистецтво плести личаки.

У своїй праці Д.П.Журавський значне місце приділив статис­тиці виробництва і споживання у Великобританії, Франції, Ро­сійській імперії, використавши при тому порівняльний метод. Статистику-економісту, - зауважував він, при розгляді систем витрат треба зіставляти потреби держави, кожного відомства з їх джерелами. Це може дати цікаві результати. Д.П.Журавський твер­див, що "державне господарство завжди тісно пов'язане з приват­ним господарством, якщо останнє повсюдно, або в основній масі народу, бідне, розхитане, нестійке, то терпить і перше; справедли­во і навпаки. Тому треба завжди мати на оці та у відомості прива­тний побут народу, відносно до матеріальних засобів його існу­вання і корінних причин його бідності або добробуту".¹¹

Правда, приватні особи схильні приховувати свій добро­бут, бо намагаються уникнути високого оподаткування. При­ватні доходи навчилися враховувати у Франції та австрійсь­ких провінціях на основі земельних кадастрів. Для підтвер­дження сказаного Д.П.Журавський навів відповідні розрахун­ки. Ця інформація є важливого не тільки для характеристики поглядів Д.П.Журавського, але й для розуміння економічного становища українських земель, західна частина яких перебува­ла у складі Австрійської монархії. Потрібно знати, - писав ста­тистик, - що імператор Йосиф І хотів завести земельний по­даток. "Це праця - чисто наукова: роботи почалися зі загальної трансляції, біля цієї справи використовуються тільки до­свідчені геодезисти, теоретично і практично освічені, а чистий доход із виміряних ними поверхностей обчислюють особливі оціночні комітети..." Далі статистик наводив дані про обсяги проведеної роботи та кошти на неї затрачені. Про австрійську систему кадастрового оподаткування довелося сказати дещо біль­ше, бо воно проводилося доволі активно на західноукраїнських землях, зокрема у Галичині. У цьому контексті важливо те, що українська дійсність різними своїми проявами була предметом вивчення видатного статистика. Наприклад, розглядаючи проб­лему сімейного бюджету, він проаналізував витрати на утри­мання сім'ї із п'яти душ у Києві, порівнявши їх із затратами петербурзького чиновника. Д.П.Журавський прийшов до виснов­ку, що трудолюбива українська сім'я, яка щоденно працює 10-15 годин, повинна б мати більші доходи для власного утримання. Киянин змушений відмовлятися від задоволення багатьох благ, якими користуєтеся петербурзький чиновник. Для того, щоб киянин зміг заробити більше грошей, він повинен майстерніше і ефективніше працювати. Основою останнього є спеціальна осві­та. З цього погляду, на думку статистика, потрібно подбати про поліпшення освіти в нижчих класах.

Намагання з допомогою статистики показати залежність між сімейним бюджетом і моральним станом людей свідчить про демократичні спрямування поглядів Д.П.Журавського.

З-під уваги дослідників часто випадали бідні, пролетарі, зли­дарі. Тим часом, вони також повинні бути об'єктом статистич­ного обстеження. Д.П.Журавський розробив методику збору статистичних даних про життя найнижчих верств населення, соціальних груп, використовуючи для цього зарубіжний до­свід. У першій половині XIX ст. особливо актуальним було робітниче питання в Англії. Воно позначилося і на поглядах українського статистика-економіста, який використовував анг­лійські матеріали, і факти для підтвердження власної концепції. Правдиві числа, - казав він, - потрібні кожній думаючій лю­дині, яка бажає вивчити свою вітчизну. "Вченому вони слу­жать провідною ниткою в його пошуках про справжні потреби народу, про рівень розвитку його матеріальних і моральних сил і про спрямування їх у майбутньому".¹²

На прикладі окремих країн Д.П.Журавський переконливо довів, що статистика відіграє важливу роль у державному упра­влінні. Він був добре обізнаний з розвитком національних статистичних інституцій у різних країнах, знав праці відомих на той час статистиків-економістів.

Спираючись на зарубіжний досвід і власне розуміння ролі статистики в житті суспільства Журанський виділив дже­рела статистичної інформації, висвітлив історичний процес використання даних даних і запропонував методи їх на­громадження. Піддаючи науковій експертизі програми і методи­ки статистичних обстежень, що застосовувалися в Російській Імперії, вчений нерідко посилався на український матеріал. На­приклад, він докладно проаналізував землеволодіння і посіви в Харківській губернії, щоб показати, наскільки недостовірною є державна статистика. В аграрному секторі статистикою земле­володіння, врожайності тощо займаються старости та "інші по­льові начальники", які з різних причин спотворюють статистич­ну інформацію Результатом цього, на думку вченого, є разючі розбіжності між статистичними даними і дійсним станом справ. Ця невідповідність пояснюється низьким моральним станом суспільства, яке не було готове до статистичної точності.

Основою державної статистики, - твердив Д.П.Журавський, - повинна бути землеробська статистика, бо в ній зна­ходить відображення народна праця, сила, засоби і добробут найбільшої маси населення, приріст і рух якого більшою чи меншою мірою залежить від способу використання землі, від розподілу земельної власності. "Населення сільське і насе­лення міське - ось два головні види статистичного огляду народу".¹³

Крізь призму статистичної науки Д.П.Журавський розкрив жахливу картину економічної, культурної і моральної відста­лості тогочасного суспільства. Його формулювання та оцінки були настільки гострими, що цензура вилучала їх з тексту. На його думку, російська дійсність - то посміховисько і ганьба. Це стосується і статистичних праць, що переважно є мертви­ми, неплодотворними збірниками багатьох помилок. Такий етап склався не тому, що бракує талановитих людей, а внаслідок загальної ситуації в суспільстві. Слід би навчати суспільство бачити в статистиці потрібну йому науку, визначити її основи, межі і форми. Це мали б зробити люди, які присвятили себе науці, наприклад, члени Академії наук. "Але оскільки така лю­дина досі не подає голосу, то і дозволено людям другорядним, які щиро бажають добра і користі своїй вітчизні, висловити

власну думку про цей трудний предмет. Може хто-небудь і відгукнеться, і скаже інше".¹¹

Наш розум так збудований, - казав учений, - що ми не можемо в ньому помістити цілісність природного оточення. "Ми можемо вивчити її по частинах, одночасно на багатьох пунктах, і потім вводити ці окремі знання в поняття більш і більш загальні". , У результаті, виникло багато галузей знання або науки, кількість яких зростає в міру нагромадження нових фактів і явиш. У природі не існує ні фізики, ні хімії, пі ботані­ки, ні зоології, ні політичної економії, ні теорії, ні емпірики, ні синтезу, ні аналізу і т.п. Це наше людське надбання. "У при­роді, - писав Д.П.Журавський, - є тіла, сутності й сили, які в них діють..."¹⁷ Наука вивчає це як може, виходячи з певної ідеї." Людський розум., вивчає окремі зрізи природи, яка насправді є не такою, якою уявляється в голові людини. Сам погляд люди­ни на природу не може бути самостійним, бо він "завжди під­порядкований індивідуальній будові, силі і розвитку розуму, рівневі освіченості епохи, попереднім системам і навіть особи­стому темпераменту кожного дослідника і мислителя: від чого виникло стільки різних поглядів на одні й ті ж предмети, стільки систем, теорій філософських шкіл і т.п.""⁵ Потрібно зазначити, що статистик не надавав великого значення числу і мірі, які, на його думку, застосовані в усіх науках, якщо не безпосередньо, то опосередковано. "Кожна наша думка, - сказав він, - яка містить в собі пізнання будь-якого предмета, якою б вона не видавалася абстрактного і безплатною, утворюється, дозрі­ває та живе в часі й в природі, тобто в голові людини, а не зовні. Тому вона повинна мати відносно до інших ідей, об'єм, ширину, глибину і силу, тобто ступінь напруги, і все не підля­гає вирахуванню; і виміру..."³'¹'¹ Інакше кажучи, - робив висно­вок Д.П.Журавський, - всі галузі знання, без винятку, можуть і повинні мати свій числовий вік, властивий кожній з них. "Непряме застосування математики, основане на категоричній нумерації всіх предметів знання, зі всіма її числовими комбі­націями, повинні становити предмет особливої, доволі широ­кої науки - статистики"

Статистика, як самостійна наука, на думку вченого, повин­на мати таку будову:

1. Матеріальна статистика:

а) основні матеріали; •

б) хронологічні матеріали;

в) порівняльна статистика.

2. Раціональна статистика:

а) елементарна статистика;

б) прикладна статистика.

Учений розкрив зміст кожного з виділених ним підрозділів статистики. Спираючись на власне розуміння статистики як науки та її функцій, Д.П.Журавський визначив головні кате­горії обчислення, що мають вилив на людину в суспільному становищі. Головні категорії, на його думку, ~ це: 1) клімат; 2) місцевість; 3) народонаселення; 4) народний побут; 5) при­ватна власність; 6) народна праця і продуктивність; 7) повин­ності та податки; 8) нещастя; 9) мораль; Ю) освіта; 11) держа­вне управління; 12) державне господарство. Кожен з цих пре­дметів складається з багатьох категорій, другого рівня, змістову характеристику яких дав учений. Наприкінці свого досліджен­ня Д.П.Журавський з деякою невизначеністю зазначив, що, мо­жливо, викладені ним думки будуть прийняті громадянством за нездійснимі теорії. "Але здійснювались і не такі чудеса!"²¹ - зізнався видатний статистик.

Д.П.Журавський помер 1856 р., не доживши навіть до свого п'ятдесятиліття. У рік його смерті опубЛіКовані "Матеріали для статистики приватних маєтків і кредитуй 1859 р. побачив світ "Статистичний огляд витрат на військові потреби з 1711 по 1825 р.". Окремі праці вченого досі не виявлені. Це "Проект товариства для викупу двірських людей, які не приписані до маєтків", "Огляд фінансів Царства Польського", "Огляд штат­них витрат на утримання російської армії,- з часів перетворення її за європейським зразком". Не вийшла у світ затримана цен­зурою четверта частина праці - "Статистичний опис Київської губернії". Виявлення цих прань та їх науково-критичний ана­ліз дав би змогу повніше відтворити погляди статистика-економіста, його внесок у розвиток української статистико-економічної думки.