4. Чернігівська школа в земській статистиці

У розвитку української статистико-економічної думки вза­галі, в земській статистиці зокрема, помітну роль відіграла Че­рнігівська школа. Якщо погодитися з твердженням Ф.А.Щер­бини про те, що в Російській імперії ні одна галузь статистики не досягли такої повноти, багатства і різноманітності п довер­шеності та розробці зібраних матеріалів, як земська статисти­ка, то, очевидно, справедливим буде визнати найвидатнішою в ній Чернігівську школу. Наукові й практичні здобутки остан­ньої пояснюються різними причинами, в тому числі і традиці­єю проведення статистичних досліджень на Чернігівщині, за­початкованою ще в добу Гетьманщини.

Петро Симовський (бунчужний товариш) ще 1765 р. напи­сав працю "Короткий опис про малоросійський народ і війсь­кові його справи", 1877 р. видана книга Василя Рубана "Землеопис Малої Росії..." В 1868 р. в архіві виявлено "чудову стати­стичну" роботу Дм.Пашенка "Опис Чернігівського намісницт­ва", датовано 1781 р. Потім Афанасій Шафонський склав пра­цю "Чернігівського намісництва топографічний опис", яка ба­гато в чому ідентична з твором Дм.Пашенка. Доробок статис­тиків попереднього періоду узагальнив М.Домонтович на по­чатку 60-х років XIX ст. в дослідженні "Статистичний опис Чернігівської губернії".

Наведені факти є підтвердженням того, що статистичні дослідження на Чернігівщині в 70-х роках XIX ст. спиралися па певні традиції, в тому числі й у галузі розробки методики ста­тистичних обстежень. Правда, тепер для того можна було ви­користати й академічну статистичну науку, що п було зробле­но, наприклад, при розробці "Програми для статистичного вивчення Чернігівської губернії" (1876). При складенні про­грами були враховані матеріали статистичних з'їздів в Одесі

(1865, 1866) у Херсоні (1873), перепису населення 1874 р. в Києві. На ній позначився вплив Д.П.Журавського і М.І.Зібера. Добрий знавець ідеології, методології та організації земсь­кої статистики Ф.Л.Щербина писав: "Три видатних інтелігентних робітники О.О.Русов, П.П.Червінський і В.Є.Варзар фор- мували земське статистичне бюро... в Чернігівському земстві. Тут не було повноважного завідуючого ділом, а були три робі­тники однакової підготовки й сили"."'

Перші розділ "Програми для статистичного вивчення Че­рнігівської губернії" склав П.П.Червінський. У ньому йшлося про географічні та економічні умови життя, про соціальні та етнографічні відносини, розумовий і моральний побут насе­лення. Найбільше уваги приділялося землеволодінню і земле­робству, я|ч головному заняттю переважної більшості населен­ня. Розділ "Програми" про переробну промисловість розробив В.Є.Варзар Дані про напрями, умови, засоби і способи тор­гівлі збиралися за інструментарієм М.О.Копстантнновича.'⁷

В основу Чернігівської програми, згідно з твердженнями О.О.Русова, покладено методику Г.Майра, а саме: одиниці дослі­дження мають бути такі малі, як це можливо, спосіб досліджен­ня має бути більше мікроскопічним, ніж телескопічним. "Голов­ною метою вивчення економічного стану Чернігівської губернії, - писав О.О.Русов, - було знаходження тих коефіцієнтів, котрі дали б змогу зробити оцінку різних видів нерухомих масткі»."¹⁸ Оцінюючи діяльність чернігівських земських статистиків, Ф.А.Щербина твердив, що в основу статистичних досліджень вони поклали не вивчення "перш за все самого народу, а тіль­ки відношення трудової маси до землі, оскільки вони турбува­лись у забезпеченні народу землею, продукційності землі й різних родів пристосування до неї праці"/⁹

Системі досліджень у чернігівських статистиків зводилася до обчислення земельних володінь, по генеральних дачах і по відрубних ділянках, визначення земельних угідь, культур і кла­сифікації грунтів, оцінки врожайності, видатків на обробіток землі й одержання з неї прибутку, а також сукупних даних про ціни купівлі землі, величину орендної плати, характер на­туральних форм половинщини, відробітків і т. п. "Цей повний і закінченний цикл оціночних робіт у чернігівських статистиків і падав системі їх досліджувань характер типовості".¹⁵⁰ Земська статистик,-V в Україні, яка найрєльєфніше представлена Черні­гівською групою статистиків-однодумців, не тільки засвідчує свою оригінальність, але й своєрідну етионаціональну навантаженість., що проявилася в більшому пристосуванні до харак­теру місцевих господарських форм і економічних відносин. Ви­ходячи з позицій розвитку господарства на капіталістично-товарній основі, чернігівські статистики (фіксували процеси і явища, що суперечили цілям і устремлінням народницького руху з його ідеологією общинного соціалізму, економічної одно­рідності громади і т.п.

Успіх діяльності чернігівської статистичної школи забез­печували тим, що її організаторами і керівниками були такі тала­новиті особистості, як О.О.Русов (1847-1915), П.П.Червінський (1849-1931), О.П.Шлікевич (1849-1909), В.Є.Варзар (1851-1940) та ін. Це були не тільки добрі фахівці, але й віддані справі гро­мадські діячі, які хотіли бути корисними народові. Наприклад, О.О.Русова називали "батьком української земської статистики":"

Закінчивши в 1868 р. історико-філологічиий факультет Ки­ївського університету, О.О.Русов став викладачем гімназії, піс­ля сутички з директором якої був звільнений з викладацької посади і перейшов на роботу до Чернігівського земства, в яко­му поринув у статистичні дослідження. У 1876 р. він бере участь у розробці програми статистичних обстежень на Чернігівщині, веде активну просвітницьку діяльність серед селян Борзнянського повіту. Під його керівництвом в 1879-1880 рр. проводи­ться опис Ніжинського повіту, матеріали якого викладені в його книзі "Ніжинський повіт". В 1882-1889 рр. він очолює оціночно-статистичну роботу в Херсонському земстві, а в 1889- 1892 рр. проводить оціночний опис Харкова.

У 1893-1898 рр. О.О.Русов розробляє у Чернігові баланс губернії, пише двотомне дослідження "Опис Чернігівської гу­бернії", підтримує постійні зв'язки з українофілами, сприяє виданню і поширенню української літератури. Це, звичайно, не могли не помітити. У результаті, за О.О.Русовим встанов­люють поліційний нагляд, його неодноразово звільнюють з дер­жавних посад, навіть заарештовують.

У 1899 р., після тривалих гонінь, О.О.Русова було прийня­то на посаду завідуючого статистичним бюро Полтавського губернського земства; під його керівництвом 1900 р. проведе­но подвірний перепис в Полтавській губернії.

У 1902 р. у зв'язку з селянським рухом на Полтавщині О.О.Русова було звільнено з посади і заарештовано. У 1902 - 1908 рр. він працює в статистичній комісії "Вільного економічного товариства" в Петербурзі, а опісля до 1915 р. - виклада­чем Київського Комерційного інституту.

У своїх соціально-економічних і національних поглядах О.О.Русов відстоював українську визвольну ідею. Наше това­риство, - казав він, - не знає "ні революціонерів, ні радикалів, ні соціал-демократів, ні октябристів, а знає лише один народ український, і йому служить." Для того О О Русов закликав вивчати побут власного народу. "Слід це робити, - писав він у листі до М.Коцюбинського, - бо живемо навмання, а як про­йдеться про побут своїх людей розмовляти, то й ліземо до Маркса або якого другого німця позичати абстрактних теорій, щоб під них Підводити ті факти, яких самі не знаємо".

О.О.Русов радив не тільки описувати і фіксувати статис­тичні факти, але проникати в їх сутність, розуміти природу ре­чей і явиш. "Дуже важливо, - писав він, - знати ті типи госпо­дарства, які Називаються "багатими", "середніми", "бідними"/'- Складність соціальних відносин, - казав О.О.Русов, - не дає змоги розглядати село як першу ланку суспільного життя. Адже не можна об’єднувати господарства з різною кількістю землі, худоби, капіталів, робочої сили в одіту групу, робити їх одномір­ними і економічно однотипними. Ці та їм подібні настанови статистика знайшли відображення в численних "Трудах" стати­стичного відділу Чернігівської губернії земської управи.

У 1876-18$0 рр. завідувачем статистичного бюро Чернігівсь­кої губернії був П.П.Червінський - відомий народник, автор багатьох публікацій. У статті "Питання общинного побуту" він закликав узаконити перехід від подвірного до общинного побу­ту. На прикладі козацьких сіл Чернігівщини і Полтавщини до­водив. що там де не існує общини, проходить розклад селянст­ва на багатих та бідних. Велике враження на тогочасне громадянство справила стаття П.П.Червінського "Економічні поневірян­ня", в якій описано злидні й поневіряння заробітчан.

П.П.Червінський був одним із концептуалістів Чернігівсь­кої школи в земській статистиці. "Член Чернігівського статис­тичного бюро Шліксвич, - писав Ф.А.Щербина, - поклав початок новим формам таблиць, давши чудовий зразок комбі­нації для підрахування основних ознак у матеріалах перепи­сів".''¹ Ця висока оцінка свідчить про видатні заслуги О.П.Шлікевича в галузі статистики. Під його впливом у бага­тьох статистичних бюро розширена демографічна частина пе­реписів, заведено обчислення населення в повіковому складі, з'явилися записи про стан сімей, що має важливе значення при визначенні стійкості селянського господарства та у вини­кненні їх нових форм, деталізовано питання оренди землі се­лянами, заведено обчислення кредиту, позики тощо.

Звичайно, найбільшою заслугою О.П.Шлікевича є перша в статистичній практиці комбінаційна таблиця для 8717 дворів обстеженого ним Козелецького повіту. Призначення комбіна­ційної таблиці - згрупувати господарства на основі різних ознак, що можуть характеризувати майнове становище селянського двору. У методичному відношенні таблицю побудовано так, що для характеристики майнового стану двору можна брати один фактор (землю, робочу силу і т.д.) і до нього пристосову­вати інші. Свою методику складання комбінаційних таблиць О.П.Шліксвич обгрунтував у праці "Що дають і можуть дати подвірні описи" (1890), вони знайшли широке застосування в земській статистиці Російської імперії.

А втім, не були однотипними економічні погляди і в середо­вищі чернігівських статистиків. Наприклад, О.П.Шлікевич, по­рівнюючи дані про забезпечення населення Кролевецького по­віту землею за тривалий історичний період, виступив з крити­кою П.П.Червінського, який вважав, що землеволодіння стало більш рівномірним. У праці "Чи краще жилось в Малоросії за сто літ назад?" О.П.Шліксвич робить висновок, що "бідні ста­ють ще біднішими, а багаті - багатшими". За даними дослідника бідні стали біднішими абсолютно і відносно. Якщо раніше їх достаток був лише в два рази менший, ніж достаток багатих, то тепер він менший майже в чотири рази. Це було підтверджен­ням факту розкладу селянства під впливом товарно-грошових відносин і свідчило про народницькі ілюзії "демократизації" зе­мельної власності. Взагалі земські статистичні матеріали не під­тверджували, а заперечували народницькі установки щодо зе­мельної та добробутної зрівнялівки в українському селі.

Для авторитету Чернігівської статистичної школи чимало зробив В.Є.Варзар. У 1874 р. він під псевдонімом видав брошуру "Хитра механіка. Правдива розповідь, звідки беруться гроші", яскрава й емоційна книга про народні злидні. Працюю­чи в земстві, В.Є.Варзар брав участь у статистичних обстежен­нях повітів, в розробці методик оціночної статистики. У 1878 р. він опублікував статистичну студію "Євреї - орендарі Чер­нігівської губернії", в якій показав, що в губернії переважає посередницька оренда, нею займаються купці, торгівці, лихварі. Користуючись безвихідним становищем селян, орендарі підвищували орендну плату до розмірів, що перевищували суму доходів від землі. Часто орендні договори укладались при спо­юванні селян горілкою. "Цей обмін горілки на мужицьку пра­цю нагадує картину обміну скляного намиста на золото амери­канських дикунів",^5/1 - писав про орендні відносини Б.Є.Варзар.

Статистик-економіст багато уваги приділяв статистиці про­мисловості та кустарного виробництва. В.Є.Варзар керував пізні­ше обстеженнями промислових підприємств в Російській Імперії, ставши фактично основоположником російської промислової ста­тистики. Цінною є його праця "Статистичні дані про страйки робітників на фабриках і заводах за десятиліття 1895-1904 рр."

Отже, наведені факти доволі переконливо свідчать про ори­гінальність, високий рівень, демократичні засади та інші пози­тивні властивості Чернігівської школи в земській статистиці, яка займає лімітне місце не тільки в історії української статистико-економічної думки, але без її врахування не можна зро­зуміти поступ статистичної науки в Російській імперії.

Протягом 1876-1886 рр. земське статистичне відділення Чернігівщини провело велику роботу, спрямовану на обсте­ження земельних угідь в усіх п'ятнадцяти повітах губернії, на основі яких видано 15 томів "Матеріалів для оцінки земель­них угідь Чернігівської губернії". їх цінність не тільки в факто­логічній насиченості, а, насамперед, в методологічних і мето ліпших підходах, науковому і техніко-організаційному інстру­ментарії, що був використаний сучасниками і наступними по­коліннями статистиків не тільки України, але й інших країн.