- •Кафедра буріння нафтових і газових свердловин
- •Конспект лекцій
- •Івано-Франківськ
- •Загальні відомості про будову Землі та основні відомості про гірські породи
- •Закономірності та особливості будови, Властивості масиву гірських порід як фізичного середовища
- •3.1 Загальна систематика гірських порід
- •3.2 Петрографічні особливості гірських порід
- •3.3 Неоднорідність гірських порід
- •Класифікація фізичних властивостей гірських порід
- •Енергетичні закони руйнування (диспергування) крихких тіл
- •Лекція 6 напружений стан гірських порід в умовах природного залягання
- •6.2 Рівномірний усесторонній стиск
- •6.3 Особливості деформування і руйнування порід в умовах нерівномірного всестороннього стиску
- •7.2 Термічні напруження в гірських породах
- •7.3 Гідродинамічні коливання тиску
- •7.4 Умови стійкості стінок свердловини
- •7.5 Гідророзрив пласта
- •7.6 Вплив середовища на деформування гірських порід, що складають стінки свердловини
- •7.8 Прояв в’язкісних властивостей гірських порід
- •8.2 Фізичні явища при руйнуванні гірських порід
- •8.2 Напружений стан гірських порпід при втискуванні
- •8.3 Втискування плоского циліндричного індентора
- •8.3 Втискування сферичного індентора
- •8.4 Втискування інденторів іншої форми
- •8.5 Вплив дотичного навантаження на розподіл напружень в гірській породі
- •8.6 Визначення показників механічних властивостей гірських порід методом статичного втискування штампа
- •8.8 Класифікація гірських порід
- •Лекція 9 руйнування гірських порід при динамічному втискуванні
- •9.1 Основні принципи і схеми вивчення динамічного деформування і руйнування гірських порід
- •9.2 Особливості деформування порід ударником, що вільно падає
- •9.2 Руйнвання гірських порд при динамічномувтискуванні
- •9.3 Енергоємність руйнування гірських порід при динамічному втискуванні
- •9.4 Взаємозв’язок характеристик порід, що визначаються при статичному і динамічному втискуванні
- •Лекція № Описові моделі процесів руйнування гірських порід при бурінні сучасними долотами
8.3 Втискування плоского циліндричного індентора
Плоский циліндричний штамп втискується в пружний на півпростір силою Р, що діє по осі Z (рис. 20).
Задача осесиметрична, тому її розв’язок дається в циліндричних координатах (задача Чаплигіна–Садовського). Розподіл тиску по площі круга описується рівнянням
(85)
(а – радіус штампа).
Проаналізувавши формулу (85), бачимо, що при r = 0
(86)
а якщо r = a, то p = .
Тобто розподіл напружень на площі контакту нерівномірний: мінімальні напруження p=0,5pc мають місце в центрі, максимальні (на контурі контакту) досягають безмежної величини (pc– середній тиск). Остання обставина в дійсності неможлива, оскільки величина напруження обмежена межею текучості для пластичних порід і межею міцності для крихких порід.
Е
а
a
–
розрахункова схема; б
– розподіл контактного тиску і області
напружень Рисунок
20 – Втискування плоского циліндричного
індентора
(87)
Переміщення штампа для випадку нерівномірного розподілу тиску визначають за формулою
(88)
а при рівномірному розподілі:
(89)
де – коефіцієнт Пуассона;
Е – модуль Юнга.
Барон Л.І. проаналізував напружений стан пружного півпростору при втискуванні жорсткого штампа для умови рівномірного розподілу напруження по площадці контакту.
Під штампом розташована область І усестороннього стиску, обмежена поверхнею x = 0 (рис. 20). Розміри цієї області визначаються радіусом площадки контакту і коефіцієнтом Пуассона. Область І усестороннього стиску оточена областю ІІ, де одне з головних напружень більша за нуль (розтягуюче). Область ІІ знизу обмежена поверхнею y = 0. Далі розташована область ІІІ, де x >0 і у >0.
Д
Рисунок
21 – Розподіл напружень у півпросторі
на осі симетрії
На поверхні контакту усі головні напруження рівні між собою (має місце рівномірний усесторонній стиск). З віддаленням від поверхні контакту стискуючі напруження зменшуються, особливо x і y , які на деякій глибині переходять в розтягуючі. Однак величина розтягуючих напружень не перевищує 10% від величини нормального тиску. Оскільки боковий тиск практично завжди менший за гірський, із збільшенням глибини рівномірний стиск змінюється на нерівномірний усесторонній стиск (zx, y). Як результат, виникають дотичні напруження. Вони спочатку зростають, досягаючи максимуму на глибині, що дорівнює радіусу штампа, а потім зменшуються, прямуючи до нуля.
Таким чином, при втискуванні плоского циліндричного штампа найімовірнішими місцями зародження тріщин і руйнування є: на поверхні периферійна зона контакту, а в масиві – область на глибині, рівній радіусу індентора.
