- •Кафедра буріння нафтових і газових свердловин
- •Конспект лекцій
- •Івано-Франківськ
- •Загальні відомості про будову Землі та основні відомості про гірські породи
- •Закономірності та особливості будови, Властивості масиву гірських порід як фізичного середовища
- •3.1 Загальна систематика гірських порід
- •3.2 Петрографічні особливості гірських порід
- •3.3 Неоднорідність гірських порід
- •Класифікація фізичних властивостей гірських порід
- •Енергетичні закони руйнування (диспергування) крихких тіл
- •Лекція 6 напружений стан гірських порід в умовах природного залягання
- •6.2 Рівномірний усесторонній стиск
- •6.3 Особливості деформування і руйнування порід в умовах нерівномірного всестороннього стиску
- •7.2 Термічні напруження в гірських породах
- •7.3 Гідродинамічні коливання тиску
- •7.4 Умови стійкості стінок свердловини
- •7.5 Гідророзрив пласта
- •7.6 Вплив середовища на деформування гірських порід, що складають стінки свердловини
- •7.8 Прояв в’язкісних властивостей гірських порід
- •8.2 Фізичні явища при руйнуванні гірських порід
- •8.2 Напружений стан гірських порпід при втискуванні
- •8.3 Втискування плоского циліндричного індентора
- •8.3 Втискування сферичного індентора
- •8.4 Втискування інденторів іншої форми
- •8.5 Вплив дотичного навантаження на розподіл напружень в гірській породі
- •8.6 Визначення показників механічних властивостей гірських порід методом статичного втискування штампа
- •8.8 Класифікація гірських порід
- •Лекція 9 руйнування гірських порід при динамічному втискуванні
- •9.1 Основні принципи і схеми вивчення динамічного деформування і руйнування гірських порід
- •9.2 Особливості деформування порід ударником, що вільно падає
- •9.2 Руйнвання гірських порд при динамічномувтискуванні
- •9.3 Енергоємність руйнування гірських порід при динамічному втискуванні
- •9.4 Взаємозв’язок характеристик порід, що визначаються при статичному і динамічному втискуванні
- •Лекція № Описові моделі процесів руйнування гірських порід при бурінні сучасними долотами
8.3 Втискування сферичного індентора
Деформування порід при втискуванні жорсткого сферичного індентора і плоского циліндричного штампа багато в чому схожі, хоча є і суттєві відмінності.
При відсутності навантаження сфера контактує з поверхнею твердого тіла в точці. Із збільшенням навантаження на сферу формується кругова площадка контакту. Розв’язок про радіус контактної поверхні, розподіл тиску на площадці і про вертикальні переміщення точок поверхні отримано Герцем. Розрахункова схема і розподіл контактних тисків показано на рис. 22.
Рисунок
22 – Розрахункова схема а і
розподіл контактних тисків б
.
(90)
( RС – радіус сфери).
Найбільший тиск має місце в центрі поверхні контакту і складає
, (91)
а розподіл тиску по діаметральному січенню площадки контакту описується рівнянням еліпса
. (92)
Найбільше переміщення центральної точки контакту дорівнює
. (93)
З
Рисунок 23 –
Таким чином, при втискуванні сфери найімовірнішими місцями руйнування є: на поверхні – центр контактної площадки, а в масиві – зона на глибині, що дорівнює половині радіуса контактної площадки.
8.4 Втискування інденторів іншої форми
Фрезовані зубці шарошкових доліт мають практично плоску прямокутну поверхню контакту. Через складність розв’язку задачі про розподіл тиску під прямокутним штампом, отримано розв’язок для нескінченої довгої смуги. За однозначну характеристику напруженого стану в твердому тілі приймається інтенсивність дотичних напружень
(92)
Розподіл інтенсивності дотичних напружень під стрічкою аналогічний розподілу напружень під циліндричним штампом. Величина максимальної інтенсивності дотичних напружень і глибина екстремальної зони так же, як і при втискуванні штампа, залежать лише від величини коефіцієнта Пуассона.
Тепер зупинимось на особливостях втискування жорсткого циліндра по твірній поверхні. В загальному випадку криволінійна поверхня інструменту контактує з породою на певній довжині. Оскільки, в процесі втискування ширина контактної площадки, як правило, значно менша за її довжину, розв’язок цієї задачі також отримано на основі задачі Герца.
Наведемо результати отриманих рішень Ширина площадки контакту дорівнює
(93)
де P1 – навантаження на одиницю довжини твірної циліндра;
R – радіус циліндра;
– коефіцієнт Пуассона;
Е – модуль пружності.
Розподіл питомого тиску по ширині контакту підлягає еліптичному закону
(94)
Тут р0 – максимальний нормальний тиск на площадці контакту;
х – відстань від центральної осі площадки контакту до розглядуваної точки;
b – ширина контактної площадки.
Максимальна інтенсивність дотичних напружень має місце в площині симетрії на деякій глибині від поверхні. Відносна величина максимальної інтенсивності дотичних напружень і глибина їх максимуму залежать лише від коефіцієнта Пуассона.
