4.2 Розробка заходів для підвищення фінансової стійкості підприємства

Для того, щоб дізнатися наскільки аналізоване нами підприємство може розширити зону фінансової стійкості, визначимо запас фінансової стійкості (зону безпечності), під яким розуміють той обсяг реалізації, який забезпечує підприємству певну стійкість його фінансового становища. Результати розрахунків занесемо до таблиці 4.1. Розрахунок проведемо за 2010 та 2011 роки, так як у 2009р. на підприємстві була абсолютна фінансово стійкість і немає потреби розширяти зони фінансової стійкості.

Поріг рентабельності (Прен) являє собою відношення суми постійних витрат у собівартості продукції до питомої ваги маржинального доходу у виручці:

тис.грн. на початок 2010 року;

тис.грн. на початок 2011 року;

Визначимо запас фінансової стійкості ПрАТ «Ензим» у 2010-2011 роках і проаналізуємо його.

Таблиця 4.1

Розрахунок запасу фінансової стійкості ПрАТ «Ензим» у 2010-2011рр.

Показник	Рівень показника		Відхилення
	На початок 2010	На початок 2011		+/-
1. Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн	177854,0	274342,0		96488,0
2. Податок на додану вартість, тис. грн.	26349,0	40806,0		14457,0
3. Інші відрахування з доходу, тис. грн	82,0	93,0		11,0
4. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн	151423,0	233443,0		82020,0
5.Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн	103898,0	157537,0		53639,0
6. Прибуток, тис. грн	47525,0	75906,0		28381,0
7. Сума умовно-змінних витрат, тис. грн.	42297,3	69074,5		26777,2
8. Сума умовно-постійних витрат, тис. грн.	5227,8	6831,5		1603,8
9. Сума маржинального доходу (ряд 6 + ряд 8), тис. грн.	52752,8	82737,5		29984,8
10. Частка маржинального доходу (ряд 9: ряд 1), %	29,7%	30,2%		0,5%
11. Поріг рентабельності, (ряд 8: ряд 10) тис. грн.	17625,2	22652,1		5027
12. Запас фінансової стійкості
12.1) тис. грн. (ряд 4 - ряд 11)	133797,8	210790,9		76993,1
12.2) %, (ряд 12.1 / ряд 4)	88,4%	90,3%		1,9%

На початок 2010 року, щоб покрити всі витрати необхідно було реалізувати продукції на суму 17625,2 тис.грн., а в 2011р. для цього було необхідно 22652,1тис.грн. Маємо збільшення порогу рентабельності на 5027 тис.грн., що оцінюється негативно. Фактично чистий дохід на початок 2010 року склав 151423 тис.грн., а в 2011р. 233443 тис.грн. що вище порогу рентабельності на 133797,8 тис.грн. та 210790,9 тис.грн. відповідно. Чистий дохід може зменшитися ще на 90,3% і тільки тоді рентабельність дорівнюватиме нулю. На початок 2011 року зона фінансової незалежності залишається на досить високому рівні (90,3%), тому немає необхідності її розширювати.

Фінансова стійкість характеризується такою структурою фінансових ресурсів та їх розміщенням в активах підприємства, таким рівнем чистих грошових надходжень, які забезпечують стабільне функціонування підприємства в умовах стабільного ринку.

Для забезпечення фінансової стійкості у підприємства повинна бути гнучка структура капіталу, здатність організовувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для самофінансування.

Трикомпонентний тип фінансової стійкості підприємства показав (див. табл. 2.11), що на ПрАТ «Ензим» у 2009 році була абсолютна фінансова стійкість.

Абсолютна фінансова стійкість – це тип фінансової стійкості, який характеризується тим, що всі запаси і витрати підприємства покриваються власними оборотними коштами і підприємство не залежить від зовнішніх кредиторів (S{1,1,1}).

Така ситуація зустрічається рідко, і не розглядається як ідеальна, оскільки означає, що керівництво підприємства не вміє, не бажає або немає можливості використовувати зовнішні джерела фінансування для основної діяльності.

Натомість, вже у 2010р. та 2011р. трикомпонентний тип фінансової стійкості показав, що на підприємстві нестійкий фінансовий стан. Цей тип фінансової стійкості характеризується тим, що для покриття запасів і витрат підприємства недостатньо власних оборотних коштів та довгострокових позик і підприємство змушене залучати короткострокові кредити і позики. Така ситуація характеризується нестачею у підприємства «нормальних» джерел фінансування запасів і витрат і пов’язана з порушенням його платоспроможності.

При управлінні фінансовою стійкістю підприємства, основною ціллю фінансової служби є: забезпечити нормальну фінансову стійкість на підприємстві.

Нормальна фінансова стійкість (S{0,1,1}) – це тип фінансової стійкості, який характеризується тим, що всі запаси і витрати підприємства покриваються власними оборотними коштами і довгостроковими позиками. Такий тип фінансування з погляду фінансового менеджменту є «нормальним» і для підприємств найбільш бажаним.

Для забезпечення нормальної фінансової стійкості підприємства можна скористатися моделлю, яка полягає у дотриманні наступних положень:

1. зменшувати розміри запасів і витрат підприємства (ЗВ↓) при забезпеченні об’ємів реалізації на рівні попереднього періоду, або збільшенні реалізації продукції;

2. збільшити розмір власних оборотних коштів (Квл.о.к ↑), але щоб власні оборотні кошти не покривали усіх запасів і витрат (Квл.о.к < ЗВ);

3. збільшити розмір довгострокових зобов’язань (Кдз ↑), але щоб довгострокові зобов’язання не перевищили загальний розмір зобов’язань (коефіцієнт фінансової незалежності повинен бути ≥ 0,5).

Фінансовий менеджмент компанії повинен розглядати та оцінювати усі можливості покращення фінансової стійкості підприємства та застосовувати найбільш прийнятні.

На етапі аналізу стану та ефективності управління запасами вивчаються основні тенденції та закономірності, притаманні процесам формування та реалізації запасів, аналізується оборотність запасів, виявляються причини її уповільнення або прискорення, оцінюється ефективність інструментів поточного управління запасами, що використовуються. Детальніше подані пропозиції покращення фінансової політики управління запасами розглянуто в підрозділі 4.1.

На основі даних таблиць 2.2 та 2.8 сформуємо таблицю 4.2, де порівняємо об’єми реалізації дріжджів та формування запасів і витрат ПрАТ «Ензим».

Згідно даних таблиці 3.2 спостерігаємо, що розмір фінансування запасів і витрат збільшився на 85,2% в порівнянні з 2009р., тоді як реалізація продукції зросла лише на 2,3%. Зміна темпів приросту склала 82,9% (85,2-2,3). Позитивним є зменшення темпів приросту у 2011р. до 1,8% (7,5-5,7). Спостерігаємо в 2011р. збільшення розміру фінансування запасів і витрат на 7,5% в порівнянні з 2010р., тоді як реалізація продукції зросла на 5,7%.

Таблиця 4.2

Порівняльний аналіз формування запасів і витрат та реалізації дріжджів

ПрАТ «Ензим» у 2010-2011рр.

ПОКАЗНИКИ	од. вим.	Період				відхилення 2009-2010рр.			відхилення 2010-2011рр.
		2009р.	2010р.	2011р.	тис. грн., (4-3)		%, (4-3)/3*100%)	тис. грн., (5-4)		%, (5/4*100%)
1	2	3	4	5	6		7	8		9
Вартість запасів і витрат	тис. грн.	12267,2	22722,0	24572,0	10454,8		85,2%	1850,0		7,5%
Реалізація дріжджів	тон	44279,0	45284,0	48016,0	1005,0		2,3%	2732,0		5,7%
Відхилення	%	---	---	---	---		82,9%	---		1,8%

Згідно формули 1.2, збільшити розмір власних оборотних коштів можна:

• збільшуючи розмір власного капіталу;

• зменшуючи розмір необоротних активів підприємства при забезпеченні об’ємів реалізації на рівні попереднього періоду, або збільшенні реалізації продукції.

Порівняємо фактори збільшення власних оборотних коштів (див. табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Аналіз динаміки факторів зміни власних оборотних коштів ПрАТ «Ензим» у 2009-2011рр.

ПОКАЗНИКИ	од. вим.	Період (на початок року)			відхилення 2009 -2010рр.			відхилення 2010-2011рр.
		2009р.	2010р.	2011р.	тис. грн., (4-3)	%, (4-3)/3* 100%)	тис. грн., (5-4)		%, (5/4* 100%)
1	2	3	4	5	6	7	8		9
Власний капітал	тис. грн.	119302,1	121022,2	113628,0	1720,1	1,4%	-7394,2		-6,5%
Необоротні активи	тис. грн.	100069,8	127033,0	127287,0	26963,2	26,9%	254,0		0,2%
Власні оборотні кошти	тис. грн.	19232,3	-6010,8	-13659,0	---	-25,5%	---		-6,7%

В 2010р. підприємство отримало збиток, і тому на 1 січня 2011р. зменшився розмір власного капіталу. Оскільки підприємство не виплачує дивідендів і отриманий прибуток реінвестує в розвиток, то для покращення фінансової стійкості в плановому році необхідно в звітному році отримати чистий прибуток.

Оскільки у 2010-2011 роках власного капіталу було недостатньо для покриття необоротних активів і тому підприємство не мало власних оборотних коштів.

Для підтримки свого конкурентного становища на ринку та забезпечення виконання своїх зобов’язань перед покупцями ПрАТ «Ензим» змушене інвестувати в необоротні активи і розбудовувати підприємство, а не йти шляхом зменшення фінансування оновлення необоротних активів. Велику частку нематеріальних активів в структурі активів, а саме: 65,4%, 69,6% та 59,9% відповідно у 2009, 2010та 2011 роках (див. табл. 2.3) можна обґрунтувати так:

• підприємство є безпосередньо виробником продукції, яка вимагає велику кількість приміщень та устаткування для виробництва продукції;

• устаткування використовується провідних європейських виробників, яке має високу ціну у валюті (існує ще курсовий ризик), але немає аналогів обладнання на ринку України, які зможуть забезпечити існуючий високий рівень якості продукції.

Для вироблення кредитної політики підприємства рекомендується провести аналіз структури пасиву балансу і рівень співвідношення власних і позикових коштів. На підставі цих даних підприємство вирішує питання про достатність власних оборотних коштів або про їхню нестачу. В останньому випадку приймається рішення про залучення позикових коштів, прораховується ефективність різних варіантів. В окремих випадках підприємству доцільно брати кредити і при достатності власних коштів, тому що рентабельність власного капіталу підвищується в результаті того, що ефект від вкладення коштів може бути значно вище, ніж процентна ставка.

Проведемо аналіз структури пасиву балансу і рівень співвідношення власних і позикових коштів (див. табл. 4.4).

Таблиця 4.4

Експрес-аналіз структури пасиву балансу ПрАТ «Ензим» у 2009-2011рр.

ПОКАЗНИКИ	од. вим	Період					відхилення 2009 -2010рр.						відхилення 2010 -2011рр.
		2009р.	2010р.		2011р.			тис. грн., (4-3)		%, (4-3)/3* 100%)				тис. грн., (5-4)		%, (5/4* 100%)
1	2	3	4		5			6		7				8		9
горизонтальний аналіз
Власний капітал	тис. грн.	119299,1		121018,2		113628,0			1719,1		1,4%	-7390,2			-6,5%
Довгострокові зобов'язання:	тис. грн.	1328,3		3441,0		2655,0			2112,7		159,1%	-786,0			-29,6%
- довгострокові кредити банків	тис. грн.	714,6		2031,0		2655,0			1316,4		184,2%	624,0			23,5%
- відстрочені податкові зобов'язання	тис. грн.	613,7		1410,0		0,0			796,3		129,8%	-1410,0			-100,0%
Поточні зобов'язання:	тис. грн.	32319,4		58131,0		96160,0			25811,6		79,9%	38029,0			39,5%
- короткострокові кредити банків	тис. грн.	26072,5		49851,0		84658,0			23778,5		91,2%	34807,0			41,1%
- інші поточні зобов'язання разом)	тис. грн.	6246,9		8280,0		11502,0			2033,1		32,5%	3222,0			28,0%
Баланс	тис. грн.	152946,8		182590,2		212443,0			29643,4		19,4%	29852,8			14,1%
Сума довгострокових і короткострокових кредитів банків	тис. грн.	28115,4		55323,0		89968,0			27207,6		96,8%	34645,0			38,5%
вертикальний аналіз
Власний капітал	%	78,0%	66,3%			53,5%			-11,7%		-	-12,8%			-
Довгострокові зобов'язання:	%	0,9%	1,9%			1,2%			7,1%		-	-0,6%			-
- довгострокові кредити банків	%	0,5%	1,1%			1,2%			4,4%		-	0,1%			-
Поточні зобов'язання:	%	21,1%	31,8%			45,3%			10,7%		-	13,4%			-
- короткострокові кредити банків	%	17,0%	27,3%			39,8%			10,3%		-	12,5%			-
Сума довгострокових і короткострокових кредитів банків	%	18,4%	30,3%			42,3%			11,9%		-	12,1%			-

Як видно з даних таблиці 4.4, власний капітал підприємства у 2010 році незначно збільшився (+1,4%), але через збиток протягом 2010р. вже на початку 2011р. зменшився на (6,4%), та частка власного капіталу в структурі пасивів підприємства у 2010-2011 роках зменшувалася відповідно на 11,7% та 12,8%.

Сума довгострокових і короткострокових кредитів банків зросла майже вдвічі у 2010р. в порівнянні з 2009р. (+96,8%) та на 35,8% у 2011р.. Частка довгострокових і короткострокових кредитів банків зросла у 2010-2011 роках на 11,9 та 12,1 відповідно.

Отже, у 2010-2011 роках підприємство розпочало активно використовувати свій кредитний потенціал і збільшувати баланс пасивів за рахунок залучення довгострокових і короткострокових кредитів банків.

Оскільки коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової залежності та коефіцієнт фінансового левериджу знаходяться в нормі, то підприємство може покращити показники фінансової стійкості змінивши кредитну політику. Для цього необхідно збільшити долю довгострокових кредитів банку в загальній сумі кредитів.

Також такий крок за звичайних ринкових умов є економічно доцільним, так як довгострокові кредити коштують підприємству дешевше ніж короткострокові, які видаються під вищий відсоток за кредит.

Для забезпечення нормальної фінансової стійкості підприємства можна скористатися третім положенням і збільшити розмір довгострокових зобов’язань (Кдз ↑), але щоб довгострокові зобов’язання не перевищили загальний розмір зобов’язань (коефіцієнт фінансової незалежності повинен бути ≥ 0,5).