- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об΄єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Структура соціології. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання
- •4 . Характеристика основних законів і категорій соціології
- •5. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •6. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук
- •8. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Макс Вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •9. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г. Спенсера (1820-1903)
- •11. Соціологічні ідеї Карла Маркса
- •12. Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки, професії і навчального предмету
- •13. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна (1889-1968) про соціальні
- •14. Основні соціальнозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-Барановського.
- •15. Місце м.Грушевського у соціології.
- •16. І.Франко і соціологія.
- •17. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •18.Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення, створення і його
- •19.Сутність типологізації суспільств.
- •20.Поняття про соціальну структуру суспільства.
- •21. Соціальна стратифікація.
- •22. Різноманітність моделей стратифікації.
- •23.Громадянське суспільство і шляхи його формування.
- •24. Соціологія права
- •25. Концепція «Відкритого суспільства», його співіснування та взаємодія з державою
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств
- •27. Характерні особливості постіндустріального (інформаційного) суспільства
- •28.Теорія модернізації суспільства, їх види та стрижневі ідеї
- •29. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і
- •31. Середній клас, його роль і місце у соціальній структурі
- •32. Клас найманих працівників (трудящих) та його роль у
- •33. Основні історичні типи соціального управління; їх
- •34. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства.
- •35. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві .
- •38. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •39. Основний зміст понять «політика» і «влада»
- •50. Соціологічний зміст понять «політика» і «влада»
- •40. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія. Його причини і стадії
- •41. Функції соціальних конфліктів: сигнальна; консолідуюча; комунікативна;
- •42. Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та
- •44. Перебіг соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •45. Методи профілактики та розв’язання конфліктних ситуацій
- •46. Спільні та відмінні особливості понять «людина», індивід», «особистість»
- •47. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний,
- •48. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей особистістю.
- •49. Соціологічна структура особистості.
- •50.Основні етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації
- •51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
- •67. Основні суспільні на індивідуальні функції сучасної сім’ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім’ї: за формами шлюбу; за структурою і
- •1. За формами шлюбу:
- •2. За типом верховенства:
- •3. За структурою і розподілом влади:
- •4. За складом:
- •5. За загальною чисельністю:
- •7. За віком подружжя:
- •69. Тенденції розвитку сучасної сім’ї, її життєвий цикл.
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і
- •72. Характеристика основних соціальних функцій культури
- •73. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •74. Засоби масової інформації (змі) та їх функції у суспільстві.
- •75. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •76. Структура програми конкретного соціологічного дослідження
- •77.Предмет і обєкт соціологічного дослідження
- •78. Стратегічний план дослідження
- •79. Робочий план дослідження
- •80. Вибірка у соціологічному дослідженні
- •81. Метод аналізу документів
- •82. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •83. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •84. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •85. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •86. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •87.Соціальний моніторинг.
- •88. Метод експертних оцінок.
- •89. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості
- •90. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванні особистості
35. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.
Головною особливістю суспільного життя виступають соціальна дія індивідів,
груп, інших спільнот, а також соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка у
межах відповідних соціальних формувань.
Соціальна дія є сукупністю певних компонентів: діяч з його потребами і метою,
ситуація (конкретні умови, обставини), в якій він діє; орієнтація діяча на ситуації, що
формують способи реалізації потреб, мету. Слід підкреслити, що метою соціальної дії
є задоволення певних потреб. Якщо мета досягнута, настає момент рівноваги діяча,
тобто рівновага його потреб і зовнішнього середовища. Звичайно, не кожна дія
людини є соціальною, оскільки не завжди мета передбачає орієнтацію на інших
людей. Соціальна дія може бути традиційною або афективною. Традиційна соціальна
дія, як правило, ґрунтується на соціальних стандартах поведінки, звичних нормах, які
не змінюються з плином часу. Вона зводить до мінімуму самостійність особистості у її
вчинках.
Соціальна взаємодія — це система взаємозумовлених соціальних дій, за яких
дії одного суб'єкта (індивіда, групи, спільноти) одночасно є причиною і наслідком
відповідних дій інших. Виступ як форма соціальної комунікації або спілкування принаймні двох осіб чи спільнот. У процесі соціальної взаємодії реалізується соціальна дія партнерів, відбувається взаємне пристосування дій кожного з них. У ході соціальної взаємодії спостерігається однозначність у розумінні ситуації суб'єктами. Види соціальної
взаємодії класифікують:
а) за кількістю суб'єктів взаємодії: між двома людьми, між індивідом і групою, між групами;
б) за якістю: однорідна і неоднорідна; в) за терміном: тривала й тимчасова тощо. Крім того, виділяють такі рівні соціальної взаємодії: а) міжособова ( мікрорівень) інтеракція; б) інституційна ( макрорівень) інтеракція. У будь-якому соціальному контексті поєднуються елементи їх обох. Одним із виявів соціальної взаємодії є соціальний зв'язок. Соціальний зв'язок — це соціальна дія, що виражає залежність і сумісність людей або груп. Соціальні
зв'язки як неминучі і необхідні елементи суспільних відносин, залежать від соціальних умов, у яких живуть індивіди. Основними їх складовими є: суб'єкти зв'язку (індивіди або спільноти), предмет зв'язку (з приводу чого він здійснюється), а також механізм свідомого регулювання взаємин між суб'єктами («правила гри» між індивідами, соціальними спільнотами).
Завдяки соціальній взаємодії створюється поведінка людини, яка стає соціальною дією. Поведінка людини — це форма діяльності, реакція на соціальне
середовище чи на дію іншої людини. Особливо значущі дії реалізуються як діяльність,
тобто дії, що орієнтовані на певні цілі. Головною ознакою соціальної діяльності є
осмислення індивідом можливих варіантів поведінки осіб, які вступають з ним у
взаємодію.
