43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та

дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові

та довготермінові

Конфлікт – особливий соціальний феномен. Різні типи конфліктів,

взаємодіючи, доповнюють один одного, що зумовлено ускладненням системи

соціальних відносин. На сьогоднішній час існує багато класифікацій типів

соціального конфлікту, але основними можна вважати лише деякі з них.

Для теорії та практики найважливішим є поділ конфліктів на конструктивні та

деструктивні. Зрозуміло, що такий поділ є умовним, відносним. Кожен конфлікт

вміщує в собі як конструктивні, так і деструктивні елементи. Розмежування

відбувається при переважанні одних елементів над іншими в окремому конфлікті.

Звідси, коли йдеться про конструктивні конфлікти, маються на увазі ті конфлікти, в

яких переважають конструктивні елементи, чи то з точки зору учасників конфлікту,

чи з точки зору організації, в якій вони мають місце. Конструктивний конфлікт

можна визначити як такий, що зменшує або ліквідує попередньо існуючі

суперечності та психічні напруження і тому впливає на зростання ефективності

співпраці осіб-учасників конфлікту, призводить до заспокоєння конкретних потреб

чи більш раціонального і справедливого розподілу ресурсів, повноважень та

обов’язків у суспільній групі. Більшість дослідників характеризує конструктивний

конфлікт за такими ознаками: 1) виникає в результаті критичної оцінки суспільної

несправедливості певної ситуації; 2) є підставою для оформлення інтересів,

формулювання раціональних програм, встановлення правил боротьби;

3) призводить до більш справедливого поділу ресурсів - зрівняння шансів для

різних груп-учасників конфлікту; 4) впроваджує або покращує механізм соціального

контролю, а також призводить до зниження соціальної напруженості.

Цілком інша ситуація спостерігається у випадку деструктивних конфліктів,

які спричиняють некорисні (шкідливі) наслідки для осіб чи груп його учасників. Це

такі конфлікти, які не усувають і не зменшують суперечностей та соціальної

напруженості, а, навпаки, збільшують їх. Деструктивні конфлікти, як стверджують

деякі вчені, призводять до соціальної невдоволеності.

За впливом на соціальну систему конфлікти прийнято ділити на

функціональні та дисфункціональні. Позитивним, функціональним наслідкам

конфлікту присвячені праці Л.Козера, який і запропонував цю класифікацію для

наукового обігу. Як правило, у відкритих, демократичних суспільствах конфлікти

виконують функціональне, позитивне призначення, тоді як у закритих суспільствах

тоталітарного типу конфлікти, коли виникають, або жорстоко придушуються, або ж

призводять до розпаду системи. Таким чином, можна визначити, що функції

конфлікту значною мірою залежать від типу політичного режиму, в рамках якого

цей конфлікт має місце.

За тривалістю соціальні конфлікти ділять на короткотермінові,

довготермінові. Іноді до цієї класифікації додають ще такий тип як затяжні.

Різниця між ними полягає лише в тому, що залежно від проміжку часу, протягом

якого відбувається конфлікт, і визначається його тип. Якщо це нетривала суперечка

або страйк, то це короткотерміновий конфлікт, якщо це війна як довготривале

протистояння, то відповідно і конфлікт буде довготерміновим.