- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об΄єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Структура соціології. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання
- •4 . Характеристика основних законів і категорій соціології
- •5. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •6. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук
- •8. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Макс Вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •9. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г. Спенсера (1820-1903)
- •11. Соціологічні ідеї Карла Маркса
- •12. Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки, професії і навчального предмету
- •13. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна (1889-1968) про соціальні
- •14. Основні соціальнозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-Барановського.
- •15. Місце м.Грушевського у соціології.
- •16. І.Франко і соціологія.
- •17. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •18.Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення, створення і його
- •19.Сутність типологізації суспільств.
- •20.Поняття про соціальну структуру суспільства.
- •21. Соціальна стратифікація.
- •22. Різноманітність моделей стратифікації.
- •23.Громадянське суспільство і шляхи його формування.
- •24. Соціологія права
- •25. Концепція «Відкритого суспільства», його співіснування та взаємодія з державою
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств
- •27. Характерні особливості постіндустріального (інформаційного) суспільства
- •28.Теорія модернізації суспільства, їх види та стрижневі ідеї
- •29. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і
- •31. Середній клас, його роль і місце у соціальній структурі
- •32. Клас найманих працівників (трудящих) та його роль у
- •33. Основні історичні типи соціального управління; їх
- •34. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства.
- •35. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві .
- •38. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •39. Основний зміст понять «політика» і «влада»
- •50. Соціологічний зміст понять «політика» і «влада»
- •40. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія. Його причини і стадії
- •41. Функції соціальних конфліктів: сигнальна; консолідуюча; комунікативна;
- •42. Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та
- •44. Перебіг соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •45. Методи профілактики та розв’язання конфліктних ситуацій
- •46. Спільні та відмінні особливості понять «людина», індивід», «особистість»
- •47. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний,
- •48. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей особистістю.
- •49. Соціологічна структура особистості.
- •50.Основні етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації
- •51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
- •67. Основні суспільні на індивідуальні функції сучасної сім’ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім’ї: за формами шлюбу; за структурою і
- •1. За формами шлюбу:
- •2. За типом верховенства:
- •3. За структурою і розподілом влади:
- •4. За складом:
- •5. За загальною чисельністю:
- •7. За віком подружжя:
- •69. Тенденції розвитку сучасної сім’ї, її життєвий цикл.
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і
- •72. Характеристика основних соціальних функцій культури
- •73. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •74. Засоби масової інформації (змі) та їх функції у суспільстві.
- •75. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •76. Структура програми конкретного соціологічного дослідження
- •77.Предмет і обєкт соціологічного дослідження
- •78. Стратегічний план дослідження
- •79. Робочий план дослідження
- •80. Вибірка у соціологічному дослідженні
- •81. Метод аналізу документів
- •82. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •83. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •84. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •85. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •86. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •87.Соціальний моніторинг.
- •88. Метод експертних оцінок.
- •89. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості
- •90. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванні особистості
43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та
дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові
та довготермінові
Конфлікт – особливий соціальний феномен. Різні типи конфліктів,
взаємодіючи, доповнюють один одного, що зумовлено ускладненням системи
соціальних відносин. На сьогоднішній час існує багато класифікацій типів
соціального конфлікту, але основними можна вважати лише деякі з них.
Для теорії та практики найважливішим є поділ конфліктів на конструктивні та
деструктивні. Зрозуміло, що такий поділ є умовним, відносним. Кожен конфлікт
вміщує в собі як конструктивні, так і деструктивні елементи. Розмежування
відбувається при переважанні одних елементів над іншими в окремому конфлікті.
Звідси, коли йдеться про конструктивні конфлікти, маються на увазі ті конфлікти, в
яких переважають конструктивні елементи, чи то з точки зору учасників конфлікту,
чи з точки зору організації, в якій вони мають місце. Конструктивний конфлікт
можна визначити як такий, що зменшує або ліквідує попередньо існуючі
суперечності та психічні напруження і тому впливає на зростання ефективності
співпраці осіб-учасників конфлікту, призводить до заспокоєння конкретних потреб
чи більш раціонального і справедливого розподілу ресурсів, повноважень та
обов’язків у суспільній групі. Більшість дослідників характеризує конструктивний
конфлікт за такими ознаками: 1) виникає в результаті критичної оцінки суспільної
несправедливості певної ситуації; 2) є підставою для оформлення інтересів,
формулювання раціональних програм, встановлення правил боротьби;
3) призводить до більш справедливого поділу ресурсів - зрівняння шансів для
різних груп-учасників конфлікту; 4) впроваджує або покращує механізм соціального
контролю, а також призводить до зниження соціальної напруженості.
Цілком інша ситуація спостерігається у випадку деструктивних конфліктів,
які спричиняють некорисні (шкідливі) наслідки для осіб чи груп його учасників. Це
такі конфлікти, які не усувають і не зменшують суперечностей та соціальної
напруженості, а, навпаки, збільшують їх. Деструктивні конфлікти, як стверджують
деякі вчені, призводять до соціальної невдоволеності.
За впливом на соціальну систему конфлікти прийнято ділити на
функціональні та дисфункціональні. Позитивним, функціональним наслідкам
конфлікту присвячені праці Л.Козера, який і запропонував цю класифікацію для
наукового обігу. Як правило, у відкритих, демократичних суспільствах конфлікти
виконують функціональне, позитивне призначення, тоді як у закритих суспільствах
тоталітарного типу конфлікти, коли виникають, або жорстоко придушуються, або ж
призводять до розпаду системи. Таким чином, можна визначити, що функції
конфлікту значною мірою залежать від типу політичного режиму, в рамках якого
цей конфлікт має місце.
За тривалістю соціальні конфлікти ділять на короткотермінові,
довготермінові. Іноді до цієї класифікації додають ще такий тип як затяжні.
Різниця між ними полягає лише в тому, що залежно від проміжку часу, протягом
якого відбувається конфлікт, і визначається його тип. Якщо це нетривала суперечка
або страйк, то це короткотерміновий конфлікт, якщо це війна як довготривале
протистояння, то відповідно і конфлікт буде довготерміновим.
