1.2.3 Структура художнього видання

Важлива і складна функція технічного редактора – розроблення рубрикації видання і складення змісту.

У літературно-художніх виданнях рубрикація, як правило, нескладна, містить лише назви творів, іноді згрупованих за розділами. Такий зміст розміщують наприкінці видання, оскільки читач, обравши твір для читання, вже не має потреби шукати щось інше.

Зміст – послідовний перелік заголовків розділів, інших частин твору, а також назв творів із прізвищами авторів у збірниках, періодичних або продовжених виданнях із зазначенням початкових сторінок. Його оформлення відрізняється у виданнях різних видів.

Він є обов'язковим елементом довідкового апарату більшості видань. Допустима відсутність змісту лише у виданнях без рубрик або з 2–3 рубриками, що не мають довідкового значення. Зміст відображає будову твору в моновиданні або будову збірника (з яких частин або розділів він складається) і виконує функції:

– довідково-пошукова – спростити і прискорити позшук складових частин видання (розділів, параграфів, статей, оповідань, приміток, бібліографічних посилань і т. д.);

– інформаційно-пояснювальна – дати читачеві загальне уявлення про зміст і структуру видання, підготувати його тим самим до читання або до вибору матеріалу, допомогти відновити в пам'яті прочитане при перерві в читанні;

– рекламна – викликати зацікавленість читача до видання, що переглядається, бажання прочитати його, отже, купити або взяти в бібліотеці.

Зміст друкують на окремих сторінках і розташовують або на початку після звороту титулу, або наприкінці видання, на сторінці перед випускними даними.

За складом зміст буває коротким, розгорнутим (детальним) або розширеним. У виданнях великого обсягу зі складною рубрикацією вміщують два змісти: спочатку короткий (лише назви основних розділів), потім розгорнутий (із зазначенням абсолютно всіх, навіть дрібних, параграфів).

Додаткові тексти, різноманітної відомості, які можуть бути потрібні читачеві для кращого розуміння основного тексту, найчастіше оформляються у вигляді покажчика. У виданнях різних видів покажчики відрізняються – у літературно-художніх виданнях подаються покажчики персонажів, історичних подій, творів, крилатих висловів. Всі елементи видання повинні бути оформлені таким чином, щоб вони відповідали поставленим до них вимогам з урахуванням жанрової специфіки і функціонального призначення. При цьому відсутність чи складний пошук потрібних читачеві елементів твору друку знижує ефективність видання. Цінність видання може бути у правильній організації, структурі, системі виділень і композиційного розташування елементів.

Наша книга побудована таким чином, що читач може відкрити будь-яку сторінку і відразу почати читати, не витрачаючи час на пошук початку твору. Це зумовлено тим, що книга складається із невеликих есе, котрі займають максимум дві сторінки, і написані в драматичному і ліричному жанрах, в деяких випадках можуть мати трохи сатиричний характер. Окрім есе, велику частину також займають ілюстрації та тематично підібрані фото сумських фотографів. На останній сторінці є простий зміст, якщо ви хочете знайти якогось одного автора або прозу.

Структура видання створювалась з огляду на обсяг і призначення творів. На перших сторінках розмішені загальні відомості про книгу, за стандартами, потім ми розмістили коротку цитату із книги Марії Матіос «Щоденни страченої». Кожен новий розділ починається з фотографії письменниці. Далі розташовані усі твори, оформлені відповідно до розділу і проілюстровані тематичними фото. На прикінці розміщується зміст, вихідні відомості і контактна інформація фотографів, ілюстраторів та авторів.

РОЗДІЛ 2. ЕТАПИ ВИГОТОВЛЕННЯ