8.Назвіть основні особливості методу спостереження

9.Проаналізуйте існуючі види спостереження. С.28

В залежності від позиції спостерігача в досліджуваному середовищі виокремлюють два види спостережень:

- включене, коли має місце особиста участь дослідника в

досліджуваній ним діяльності. При цьому інші люди

переважно вважають його учасником подій, а не

спостерігачем;

- стороннє, коли подія відбувається без безпосередньої участі в

ній спостерігача, діючого ніби то „з боку".

З а характером взаємодії з об'єктом існують наступні види :

• приховане, при якому люди не знають, що за ними

спостерігають (психолог при цьому „замаскований" під звичайного

учасника подій, тобто його поведінка для оточуючих повністю

відповідає очікуванням в даній ситуації, не викликаючи підозр, або ж він спостерігає за ними опосередковано, „ззовні", використовуючи, наприклад приховану відеокамеру);

- відкрите, при якому люди повідомлені, про те. що за ними

спостерігають. Переважно через якийсь час вони звикають до присутності психолога і починають вести себе більш природно.

В залежності від об'єкта спостереження розрізняють два види:

- зовнішнє спостереження за поведінкою інших людей;

- інтроспекція (від лат. „дивлюсь всередину", „вглядаюсь"),

тобто самоспостереження.

Стосовно часу дослідження розрізняють спостереження:

- одноразове, проводиться тільки один раз;

- періодичне, здійснюється на протязі певних проміжків часу;

- лонгітюдне, характеризується особливою тривалістю,

постійністю контакту дослідника і об'єкта на протязі певного часу.

За характером сприймання спостереження може бути:

- суцільне - дослідник звертає свою увагу в рівній мірі на всі

доступні йому об'єкти;

- вибіркове - дослідника цікавлять тільки певні параметри чи

типи поведінкових реакцій (наприклад, такі як частота проявів

агресії, час взаємодії матері і дитини на протязі дня)

За характером реєстрації даних спостереження поділяють на:

- констатуюче, де завдання дослідника - чітко зафіксувати

наявність і характерис. значимих форм поведінки, зібрати факти;

- оцінююче, в якому дослідник порівнює факти за ступенем

їх вираження в будь-якому діапазоні.

За ступенем стандартизованості процедур виокремлюють:

- вільне чи пошукове спостереження, яке хоч і пов'язане з

певною метою, зате позбавлене чітких обмежень у виборі того, на що потрібно звертати увагу, які моменти фіксувати. Спостереження такого виду переважно застосовується на ранніх стадіях наукової роботи;

структуроване чи стандартизоване спостереження. В хор даного дослідження події, які відбуваються фіксуються без найменших відступів від раніше розробленої програми. При цьому чітко визначені правила спостереження, визначений зміс дослідницьких дій, введені єдині засоби реєстрації і аналізу даних.